Українська | English

Головна » Прес-центр » Пряма мова

Виступ Голови НБУ В. Гонтаревої на Комітеті Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності

Доброго дня, шановні народні депутати!

 

Рада зустрічі та щиро дякую за запрошення до участі у роботі профільного Комітету.

 

Сьогодні має нагоду доповісти про монетарну політику Національного банку та поточну ситуацію на валютному ринку.

 

Почнемо з того, що одним із ключових рішень Національного банку за минулий рік ми вважаємо дотримання режиму гнучкого курсоутворення і неповернення до фіксації обмінного курсу. Національний банк нарешті став регулятором грошово-кредитного ринку, а не "відповідальним" за курс, яким його зробили за часів фіксованого обмінного курсу. Відтепер, як і у кожній розвинутій країні, центральний банк відповідає за цінову та фінансову стабільність у державі. Це є його основна, законодавчо визначена функція. Ви проголосували за зміни до закону про Національний банк, і тепер наш новий мандат – це забезпечення цінової та фінансової стабільності з метою сприяння сталому економічному розвитку України.

 

Ми визнаємо, що перехід до гнучкого курсоутворення відбувся доволі болісно. Рік тому він збігся у часі з ескалацією конфлікту на сході країни і супроводжувався стрімкою девальвацією гривні. Та й сьогодні українці ще не звикнули думати категоріями цін, а не курсу гривні, і переймаються кожним його коливанням.

 

Наголошую – не треба сприймати коливання курсу, які спостерігаються останні місяці як щось екстраординарне. При запровадженні гнучкого курсоутворення Національний банк попереджав, що коливання будуть. Адже це невід’ємна складова такого режиму курсоутворення. Курс визначається співвідношенням попиту і пропозиції іноземної валюти, які змінюються щодня. Іноді утворюються дисбаланси, які можуть штовхати курс як до зміцнення, так і до знецінення.

 

І тут треба не панікувати, а зрозуміти: чому так відбувається?

 

Розглянемо спочатку ситуацію на міжбанківському валютному ринку. Динаміку курсу останнім часом визначали як тимчасові, так і фундаментальні ринкові фактори.

 

В першу чергу варто відзначити ситуативні фактори, які є традиційними для початку року.

 

На початку року традиційно спадає ділова активність, що не може не відобразитися на пропозиції валюти.

Також, як Національний банк неодноразово наголошував, надмірні коливання курсу були пов’язані з великою кількістю зимових свят.

Крім того, як ви знаєте, наприкінці грудня з Єдиного казначейського рахунку було виплачено понад 30 млрд. наприкінці року. Зокрема, було повернуто значну суму заборгованості ПДВ. Це давало додаткову ліквідність клієнтам банків, які спрямували її на купівлю валюти на міжбанку.
Саме для уникнення таких сплесків ліквідності в окремі періоди Національний банк завжди виступає за те, щоб все вхідні грошові потоки в економіку, в том числі і з бюджету, були завжди прогнозовані.

 

Всі ці ситуативні фактори лише посилили вплив ключових і фундаментальних чинників, які тиснули і продовжать у цьому році тиснути на курс. Мова йде погіршення зовнішньої кон’юнктури.

 

Минулого року поточний рахунок платіжного балансу вперше за останні десять років був майже збалансованим. Його дефіцит становив, за нашими оцінками, лише 200 мільйонів доларів США або близько 0.2% ВВП. Для порівняння – у 2013 році він майже 10% ВВП. Минулий рік був першим, коли ми прогнозували збалансований поточний рахунок, і коли так сталося в дійсності.

 

Але, на жаль, із збалансованого поточного рахунку минулого року ми виходимо в дефіцитний поточний рахунок. За нашими новими прогнозами, він сягне 2.5 мільярди доларів США або 3% ВВП у цьому році. Чому?

 

  В першу чергу, через зниження цін на світових сировинних ринках. Разом з цінами на нафту паралельно знижуються і ціни на сталь та продовольство, які забезпечують левову частку валютних надходжень в Україну.

  Додатковими чинниками виступає обмеження на експорт продукції до Російської Федерації та транзит вітчизняних товарів російською територію до третіх країн Азії. За нашими оцінками, ці обмеження можуть зменшити наші експортні надходження на 1.1 мільярди доларів США у поточному році.

  Серед інших фундаментальних факторів - девальвація валют країн-торговельних партнерів. Зараз валюти всіх країн світу девальвують по відношенню до долара США. Немає таких валют, які не знецінюються. З початку 2015 року казахський тенге знецінився до долара США на 97%, білоруський рубль – на 92%, російський рубль – на 28%. Це нівелює конкурентні переваги українського експорту на ринках не лише цих країн, а й третіх країн.

 

Звичайно, населення турбує не стільки міжбанківський ринок, скільки готівковий ринок валюти. А курс і так завжди трохи вищий за курс міжбанківського ринку, де і відбувається ключове курсоутворення. Це пояснюється тим, що на готівковий курс гривні впливають ще й додаткові чинники.

 

  Перший і найважливіший чинник - це настрої населення. Тому прошу не спекулювати на темі курсу гривні, щоб не провокувати надлишковий попит на неї.

  Другий чинник – це сезонний фактор. Під час зимових свят і відпусток підвищуються сплати за картками за кордоном, тобто в іноземній валюті. У банків, як наслідок, формується валютна позиція. Відповідно, банки закривають свої валютні позиції за рахунок купівлі валюти на готівковому ринку. Для цього вони заохочують населення більш вигідним курсом для продажу валюти.

  Третій фактор – надлишкова ліквідність. Як я вже зазначила, наприкінці грудня з ЄКР було виплачено кілька десятків мільярдів гривень. З них 14 млрд. гривень на соціальні виплати були незаплановані і ймовірно спрямувалися на готівковий валютний ринок.

 

Які перспективи курсу гривні на майбутнє?

 

Сезонні чинники залишилися позаду. Проте необхідно розуміти, що фундаментальні чинники, які сьогодні визначають курс, знаходяться поза межами впливу Національного банку. І більш глибоке падіння цін на сировину, і більш сильна девальвація валют країн-партнерів можуть призвести до ширшого дефіциту платіжного балансу, ніж ми прогнозуємо. Відповідно, це може відобразитися на курсі гривні, тому що курс гривні – це дзеркало нашого платіжного балансу.

 

Водночас, не варто забувати, що ці ризики можуть бути частково нівельовані іншими факторами.

 

По-перше, завдяки низьким цінам на енергоносії.

 

По-друге, завдяки притоку інвестицій під час приватизації державних підприємств. За наданими нам оцінками Міністерства економічного розвитку і торгівлі, приватизація може забезпечити надходження 1 мільярда доларів США у 2016 році.

 

По-третє, завдяки тому, що Україна зараз перебуває під "парасолькою" допомоги міжнародних організацій. У Давосі ми погодили з МВФ всі технічні питання, і зараз чекаємо, що незабаром буде підписаний меморандум. Згодом відбудеться засідання Ради директорів Фонду. Тоді ми зможемо отримати офіційне фінансування за програмою МВФ, єврооблігації під гарантії уряду США, кошти від Світового банку, ЄБРР та інших наших міжнародних організацій. Продовження співпраці з МВФ дозволить нам і надалі нарощувати резерви. За нашими прогнозами, на кінець поточного року ми маємо вийти на рівень 19.6 мільярдів доларів США.

 

Крім того, Національний банк не залишив курс напризволяще. Звичайно, ринок має регулювати себе самостійно, а завдання Національного банку – не фіксувати обмінний курс. Але ми вживаємо заходів, щоб згладжувати надмірні коливання курсу. Це ми і робили за допомогою валютних інтервенцій, коли бачили надмірні коливання у грудні-січні. Лише протягом січня НБУ провів п’ять аукціонів з продажу валюти на загальну суму 118 мільйонів доларів. І це дало результати. Вже понад тиждень ринок знаходить рівновагу самостійно, без втручання НБУ. Але тут важливо підкреслити – Національний банк не протидіє впливу фундаментальних факторів. Він згладжує коливання курсу, які відбуваються внаслідок саме ситуативних факторів.

 

Також Національний банк вилучає надлишкову ліквідність з банківської системи. Протягом минулого року ми проводили активну роботу з депозитними сертифікатами НБУ. Залишки на депозитних сертифікатах комерційних банків у НБУ на кінець року сягнули більш ніж 80 мільярдів гривень. Ще наприкінці минулого року ми прийняли рішення прибрати зарахування готівки в касах і банкоматах до обов’язкових резервів, оскільки передбачали, що Уряд може збільшити бюджетні витрати наприкінці року. Тепер кумулятивний кореспондентський рахунок для дотримання обов’язкових резервів знаходиться в межах 40-41 мільярда гривень замість 25-26 мільярдів гривень на кінець року. Ми працюємо над достроковим поверненням рефінансування НБУ. Тільки у січні нам достроково повернули понад 3 мільярдів гривень. Ми очікуємо на повернення ще 3-4 мільярдів гривень рефінансування протягом лютого-березня.

 

І, звичайно, стабільний курс неможливий без стабільності фінансового сектору, на забезпечення якої теж спрямована політика Національного банку.

 

Сьогодні на фінішній прямій знаходиться процес очищення банківського сектору. Зокрема, у групі великих банків очищення вже завершено. З початку 2014 року Національний банк вивів з ринку 64 банки. З них 33 – у 2015 році. Це більше ніж третина банківської системи.

Проведена значна робота щодо розкриття реальних власників банків. Рівень прозорості банківської системи зараз – понад 98% відсотків. Банки, які не розкриють власників до кінця першого кварталу, підуть на ліквідацію.

 

Впроваджено нове законодавство щодо посилення відповідальності власників та керівництва банків за доведення банків до банкрутства. Правда, ми досі не бачимо практичних результатів.

 

Розпочалася боротьба з однією з головних проблем банківської системи – кредитуванням пов’язаних осіб.

 

І в нас амбітні плани на поточний рік.

 

У цьому році ми повністю завершимо очищення банківського сектору і здійснемо його "перезавантаження". Ми вже завершили діагностику першої двадцятки банків. На травень запланований початок діагностики наступних сорока. Безумовно, з урахуванням складної економічної ситуації докапіталізація банків буде проходити не водночас. Наша програма докапіталізації розрахована на три роки. банки першої десятки мають забезпечити нульовий рівень адекватності капіталу до 1 квітня 2016 року, другої десятки – до 1 травня 2016 року. До 1 вересня і 1 жовтня 2016 року, відповідно, вони мають покращити цей показник до рівня не менше 5%.

 

Також ми ведемо серйозну роботу в напрямку діагностиці операцій з пов'язаними особами. Якщо банк збирає внески населення, а вкладає кошти виключно в бізнес свого власника - це не тільки не сприяє конкурентному розвитку. У випадку проблем у бізнесу власника, то страждають всі вкладники. Тому комплексна програма докапіталізації передбачає погашення кредитів пов’язаним особам протягом трьох років.

 

Ми очікуємо, що завдяки всім цим діям вже у другій половині цього року побачимо відновлення банківського кредитування. Правда, це буде поступовим процесом, а не стрімким сплеском.

 

І не тому, що Національний банк утримує відсоткові ставки на високому рівні, як дехто стверджує. Національний банк утримує високі відсоткові ставки, щоб зв’язувати надлишкову ліквідність і не дозволяти її тиснути на валютний ринок. А причина відсутності кредитування полягає в іншому.

 

По-перше, в умовах низької економічної активності у бізнеса немає значної потреби у коштах для нових інвестицій. Відповідно, спостерігається низький попит на позикові ресурси.

 

По-друге, на багатьох компаніях лежить тягар простроченої заборгованості. Їх проблемні борги збільшилися вдвічі минулого року. І цілком ймовірно, що вони продовжать зростати ще протягом першої половини цього року. Проведене Національним банком діагностичне обстеження найбільших двадцяти банків показало, що банки переоцінюють фінансову спроможність позичальників та зволікають з визнанням боргів проблемними.

 

По-третє, причина у високій закредитованості бізнесу. На сьогодні обсяг боргу перевищує операційний прибуток для підприємств усіх секторів, крім сільського господарства та видобувної промисловості, в 20 разів. Натомість комфортний рівень цього показника – 2-3 рази. Наявне боргове навантаження на є настільки високим, що обмежує їх можливість залучати нові позикові кошти. В тому числі і на погашення старих боргів. Причому це стосується як приватних, так і державних підприємств.

 

Це означає, що до завершення остаточного очищення балансів банків очікувати на стрімке відновлення кредитування не варто. Крім того, для цього необхідно посилити права захисту кредиторів і створити дієвий механізм добровільної фінансової реструктуризації. Для цього треба ухвалити два відповідні законопроекти – 2286а та 3555. І надзвичайно важливо провести реформу судової системи та реформу правоохоронних органів.

 

На нашу думку, у 2016 році українська економіка не буде мати сильних драйверів зростання. Ані зовнішня торгівля, ані внутрішній попит, ані інвестиції не покажуть зростання достатнє для того, щоб суттєво простимулювати економіку. Ми мала і відкрита економіка, залежна від глобальних ринків. Тому минулого тижня Національний банк переглянув прогноз зростання української економіки у поточному році у бік зниження – з 2.4% до 1.1%.

 

Але сьогодні нашим пріоритетом є виконання мандату Національного банку – забезпечення цінової та фінансової стабільності. Минулого року споживча інфляція сягнула 43%. У поточному році ми очікуємо, що вона уповільниться до 12%. Випереджаючи ваші питання, дам відповідь: так, ми залишили прогноз інфляції незмінним, навіть незважаючи на окреслені ризики для курсу гривні. І я поясню чому.

 

У серпні 2015 року Правління Національного банку було схвалило Стратегію монетарної політики на 2016-2020 роки, яка наразі очікує на затвердження з боку Ради НБУ. Цим документом передбачено перехід до режиму інфляційного таргетування. Але фактично НБУ вже проводить таку монетарну політику, яка зможе допомогти досягти цілі інфляції – 12 на кінець цього року, 8 – у 2017 році, 6% - у 2018 році, 5% - у 2019 році, нарешті.

 

Зокрема, ми продовжуємо підвищувати дієвість основного інструменту монетарної політики – процентних ставок. Зниження ключової ставки Національного банку буде зумовлювати зменшення вартості коштів на міжбанківському ринку. Це, в свою чергу, буде позначатися на процентних ставках інших фінансових активів, а також банківських кредитів і депозитів і, в решті решт, на цінах.

 

Зважаючи на амбіційність поставленого завдання, Національний банк потребує активної підтримки з боку різних гілок влади в Україні. Насамперед, це стосується ефективного співробітництва з Урядом.

 

Нам вдалося майже до нуля звести фіскальне домінування над монетарною політикою.

 

  У 2014 році нам довелося монетизувати ОВДП майже на 100 мільярдів гривень для покриття дефіциту НАК "Нафтогаз". У 2015 році – на 29 мільярдів гривень. У 2016 році ця сума дорівнює нулю. Це перший рік, коли дефіцит НАК "Нафтогаз" буде дорівнювати нулю, і коли Міністерство фінансів не буде випускати ОВДП для його фінансування.

  Докапіталізація державних банків Урядом також завершується без участі Національного банку. Збільшення їх капіталу буде здійснюватися довгостроковими державними цінними паперами, які Національний банк не планує монетизувати.

  Потреби Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у фінансуванні також будуть незначними, оскільки основний етап очищення банківської системи залишився позаду. Якщо у 2015 році ми монетизували ОВДП на 55 мільярдів гривень для фінансування ФГВФО, то у цьому році передбачено фінансування Фонду у розмірі 16 мільярдів гривень. Крім того, Фонд увійшов в новий рік із залишками на рахунках на суму 8 мільярдів гривень. Більш того, ми очікуємо, що Фонд буде задовольняти потреби у фінансуванні власними силами. За оцінками ФГВФО, продаж майна ліквідованих банків принесе йому 7 мільярдів гривень. Ці кошти будуть спрямовані як на виплати вкладникам банків, так і на повернення коштів Національному банку.

 

Отже ми бачимо, що домінування фіскальної політики над монетарною вже немає. Це дає підґрунтя для запровадження режиму інфляційного таргетування. Сподіваємося, що й надалі ефективний урядовий менеджмент у сфері фінансів дозволить проводити незалежну грошово-кредитну політику. Тому нещодавно під час засідання Ради з фінансової стабільності ми обговорювали зокрема і питання координації фіскальної і монетарної політики.

 

Також для забезпечення цінової та фінансової стабільності цього року необхідно ухвалити низку законопроектів. Ми очікуємо від Верховної Ради розгляду понад 20, а від вашого Комітету, колеги, вже найближчим часом – 7 законопроектів. Вони вже подані до парламенту.

 

І як тут не згадати іспанське прислів’я: шлях "потім" веде до міста "ніколи". Давайте не будемо втрачати час. Ми мусимо прискоритись у проведенні реформ, що не втратити той шанс, який отримала Україна!

 

Дякую за увагу!

 

  На початок сторінки  
 
Остання модифiкацiя   03.02.2016
© Нацiональний банк України
Адреса: 01601, Київ, вул. Інститутська, 9
Довідка телефонів НБУ (38 044) 253-01-80, факс (38 044) 230-20-33, 253-77-50