Звичайна версія сайту
Перейти до вмісту
Виступ Голови Національного банку Кирила Шевченка під час круглого столу "Валютна та монетарна політика НБУ. Підсумки та прогнози"

Виступ Голови Національного банку Кирила Шевченка під час круглого столу "Валютна та монетарна політика НБУ. Підсумки та прогнози"

Добрий ранок! Шановні колеги, пані та панове, радий вітати учасників і гостей на зустрічі Національного банку України, присвяченій підбиттю економічних підсумків 2021 року!

Вважаю, що це чудова нагода для фахівців та експертів обговорити здобутки й актуальні виклики, обмінятися думками та ідеями щодо формування і реалізації монетарної та валютної політики.

Однією з ключових проблем макроекономічного порядку, до якої прикута увага, – це рекордне зростання інфляції у світі. Адже інфляція у США в грудні минулого року була найвищою за останні 40 років, у Єврозоні – з часу запровадження спільної валюти.

Глобальна інфляція стала наслідком кількох процесів. Перший – масштабні заходи монетарного та бюджетного стимулювання у провідних економіках. Це дало змогу дуже швидко відновити попит. Другий – порушення ланцюгів виробництва та постачання внаслідок дії карантинних обмежень, що обмежувало пропозицію.

Щодо інфляції в Україні, то значна її частина є відображенням загальносвітових процесів. Проте були і внутрішні причини: стрімке відновлення споживчого попиту та охоплення цін усе більшого переліку товарів і послуг вторинними ефектами від здорожчання сировини, робочої сили. Крім того, наприкінці минулого року на цінах особливо почав позначатися й фактор погіршення інформаційного середовища на тлі геополітичних подій.

Утім, складність та масштаб поточних інфляційних процесів – це ще один виклик для центрального банку, а не привід для бездіяльності.

Ще на початку минулого року ми не мали ілюзій, що інфляція мине сама собою. Необхідно було діяти. І Національний банк одним із перших центральних банків почав коригувати свою монетарну політику з урахуванням реалій макроекономічного середовища та високого ступеня невизначеності, зберігаючи при цьому три пріоритети: послідовність, передбачуваність і прозорість політики.

Ми розпочали підвищувати облікову ставку в березні минулого року і в цілому за 2021 рік підвищили її на три відсоткових пункти – до 9%.

У зв’язку з переходом до посилення монетарної політики виникла необхідність відмовитися від нетрадиційних інструментів, які було запроваджено у 2020 році для полегшення проходження економікою кризи. З огляду на те, що банківська система добре пройшла період турбулентності і жваво нарощувала активні операції, така підтримка вже не була необхідною. Проте, щоб уникнути потрясінь для фінансових ринків і шкоди для відновлення економіки, НБУ наголошував на потребі їхнього згортання заздалегідь і зробив це згортання поступовим.

Також НБУ дотримувався режиму плаваючого обмінного курсу. Сприятливі умови для українського експорту та зростання трудових переказів створювали фундаментальний ревальваційний тиск. Як і раніше, НБУ згладжував коливання на валютному ринку, збільшуючи одночасно свою “подушку безпеки” через накопичення міжнародних резервів.

Загалом Національний банк завершив 2021 рік з позитивним сальдо валютних інтервенцій в обсязі 2,4 млрд дол. США, що дало змогу наростити міжнародні резерви до 31 млрд дол. США (тобто на 6%). Водночас це не зашкодило укріпленню гривні, яке спостерігалося упродовж більшої частини минулого року, що створило умови для зламу інфляційної тенденції.

Так, завдяки укріпленню гривні та вжитим монетарним заходам інфляція наприкінці минулого року почала знижуватися. Після проходження піку в 11% у вересні минулого року споживча інфляція знизилася до 10% у грудні. Таким чином, розворот інфляційної тенденції в Україні, на відміну від багатьох інших країн, відбувся вже минулого року.

Саме тому протягом минулого року нам вдалося зберегти контроль за інфляційними очікуваннями. Останні хоча і підвищилися, але залишаються під контролем. Своєчасність реакції Нацбанку запобігла розкручуванню інфляційної спіралі. У разі її виникнення монетарна політика мала би бути значно жорсткішою, що завдало би шкоди економічному зростанню.

Наша політика протягом минулого року дала змогу зберегти довіру до гривні, зокрема продовжилася тенденція до дедоларизації. За 2021 рік доларизація депозитів знизилася з 37% до 32%, кредитів із 37% до 28%. Зростання депозитів відбулося виключно в гривні і становило  21% за минулий рік. У той час як у валюті вони залишалися майже незмінними.

2022 рік розпочався для фінансового ринку України черговими викликами. Нагнітання ситуації на кордонах України суттєво погіршило очікування учасників ринку, що позначилося на зниженні вартості українських активів (як на внутрішньому ринку, так і за кордоном) та формуванні девальваційного тиску на гривню.

Ситуація – складна, але не критична. Насамперед через той запас міцності, якого ми досягли.

Я вже згадував накопичені резерви, які нам дають змогу згладжувати надмірні курсові коливання за рахунок валютних інтервенцій. Так, для збалансування валютного ринку НБУ продав з початку 2022 року 1,5 млрд дол. США. У нас достатньо резервів для того, щоб продовжувати дотримуватися нашої стратегії валютних інтервенцій і згладжувати коливання. Водночас хочу ще раз наголосити, що Нацбанк не повторюватиме помилок минулого і не намагатиметься утримати фіксований обмінний курс на певному рівні. Ми впевнені, що ринок в майбутньому збалансується і не виключаємо, що може навіть бути корекція.

Також вкрай важливо продовжувати слідувати й обраній стратегії монетарної політики. Дотримуючись її та зважаючи на масштаб інфляційних ризиків, НБУ в січні додатково підвищив облікову ставку одразу на 1 відсотковий пункт і в черговий раз підкреслив свою готовність використовувати монетарний інструментарій для реакції на проінфляційні ризики.

Водночас рішучість Національного банку у використанні ринкових інструментів не розповсюджується на адміністративні обмеження, які, на нашу думку, є дуже шкідливими для економічної активності. Ми наразі не розглядаємо жодних рестрикцій, як це було у 2008 році або ж у 2014–2015 роках.  Як я вже говорив, накопичений досвід, сформована довіра до нашої монетарної політики та наявні обсяги золотовалютних резервів дають можливість нам почуватися досить впевнено навіть у такій непростій ситуації.

Завдяки цьому ми бачимо, що масштаби і наслідки поточного шоку, пов’язаного із загостренням геополітичних ризиків, є меншими, слабкішими порівняно із шоком, зумовленим Covid-19 у березні 2020 року.

Ситуація на валютному ринку залишається контрольованою. Валютний ринок на сьогодні має надійне макроекономічне підґрунтя, а також є значно стійкішим до шоків, ніж це було раніше. 

Банківська система в цілому перебуває у гарній формі, зберігаючи значний запас капіталу понад мінімальні вимоги. Минулорічне стрес-тестування показало, що банки загалом готові до гіпотетичної кризи, а ризики для капіталу банків знизилися впродовж двох років, чи не найпомітніше – кредитний. Навіть за несприятливим сценарієм з урахуванням затверджених програм реструктуризації/докапіталізації майже всі банки мають нормативи достатності регулятивного капіталу вищі за встановлені необхідні рівні станом на 1 січня 2022 року.

Також банки мають гарні показники ліквідності, зокрема, всі банки виконують норматив короткострокової ліквідності LCR, що передбачає покриття кризових відпливів коштів.

За оперативними даними, прибуток банківської системи за 2021 рік становив 77,5 млрд грн. Це рекордний прибуток за останні роки, і саме ці кошти можуть бути використані для нарощування капіталу та збільшення кредитування.

Ймовірно, такий стан банківської системи і визначає те, що ми не спостерігаємо різкого відпливу депозитів. У вкладників є всі підстави продовжувати довіряти українським банкам.

На завершення додам, що Нацбанк і надалі проводитиме свою політику на засадах послідовності, передбачуваності та прозорості. Такий підхід, попри значні виклики, дасть змогу забезпечити цінову та фінансову стабільність, що є основним внеском центрального банку в стійке економічне зростання. 

Зокрема, належна монетарна політика дасть змогу знизити вартість кредитів у середньостроковій перспективі. І ми вже бачимо цей результат. Так, незважаючи на зростання інфляції та цикл підвищення облікової ставки, середньозважена вартість кредитів для корпоративних клієнтів у 2021 році не перевищувала 10%. У той час як у 2012–2013 роках за нульової інфляції вона в окремі місяці сягала більше 20%. Така політика центробанку, безумовно, є важливим внеском в активізацію інвестицій та економічне зростання.

Ще раз хочу всіх привітати і подякувати за те, що приєдналися до нашої зустрічі.

Теги
Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини