Національний банк 26 квітня 2024 року провів онлайн-зустріч з керівниками українських підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань. Незмінна мета таких регулярних зустрічей – поінформувати представників бізнесу про шляхи реалізації Національним банком поточних ключових завдань та отримати зворотний зв'язок, обговоривши питання, які цікавлять представників підприємств.
"Дякуємо вам за вашу роботу, бізнес-активність, підтримку економіки та Збройних Сил України, а також за співпрацю з Національним банком. Надаючи відповіді в опитуваннях НБУ, ви ділитеся важливою інформацією, яку ми враховуємо під час ухвалення рішень. Наші рішення незмінно спрямовуються на забезпечення макроекономічної, цінової та фінансової стабільності в Україні", – зазначив заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у вітальному слові до учасників зустрічі.
Захід традиційно зібрав значну кількість учасників – 114 представників 106 підприємств майже всіх видів діяльності та регіонів України. Від Національного банку в зустрічі взяли участь фахівці департаментів статистики та звітності, монетарної політики та економічного аналізу, відкритих ринків, фінансової стабільності та фінансового моніторингу.
Програма зустрічі охопила широке коло питань: від стійкості банківської системи та планів Національного банку з валютної лібералізації до економічних перспектив нашої країни.
Огляд поточного стану економіки
Відновлення економіки у І кварталі 2024 року було слабшим, ніж очікувалося, насамперед через меншу бюджетну підтримку на тлі неритмічності зовнішнього фінансування. Водночас з середини березня ризик для надходження міжнародної допомоги почав знижуватися. Це вже дало змогу уряду наростити видатки бюджету. Інший чинник, який стримує відновлення економічної активності за окремими видами діяльності, – блокада транспортних шляхів на західному кордоні. Національний банк очікує, що цей фактор поступово буде знівельовано, що зменшить тиск як на виробників, так і на імпортерів.
Завдяки опитуванням, в яких беруть участь представники бізнесу, в Національного банку є можливість відстежувати зміни в економіці в реальному часі. Ураховуючи обмежену публікацію офіційної статистики ДССУ, така інформація є важливою складовою аналітичного підґрунтя для ухвалення рішень. Один із таких показників – Індекс очікувань ділової активності. В березні зміна цього індексу засвідчила про підвищення активності підприємств. Зокрема, поліпшенню настроїв бізнесу сприяли нарощення морських і залізничних перевезень, збереження стійкої ситуації на валютному ринку, помірні інфляційні очікування та сезонне пожвавлення ділової активності.
Наразі відчутний стримуючий вплив для пожвавлення економічної активності генерує дефіцит кадрів на ринку праці. Попит на робочу силу є стійким, водночас пропозиція залишається обмеженою. Нестача кваліфікованих працівників супроводжується підвищенням заробітних плат. Це, з одного боку, тисне на витрати підприємств, з іншого, – сприяє пожвавленню споживчого попиту, який підтримує економічну активність.
Оновлений макроекономічний прогноз НБУ
За прогнозом НБУ, економіка й надалі відновлюватиметься. Її підтримають значна адаптивність населення та бізнесу, стимулююча фіскальна політика, подальше пожвавлення споживчого попиту. Вагомий вплив матиме й збереження макрофінансової стабільності – підґрунтя для сталого зростання економіки та розвитку кредитування.
Попри ці позитивні чинники, економічне відновлення в цьому та наступному роках буде повільнішим, ніж очікувалося раніше, – економіка зросте на 3% та 5,3% відповідно. НБУ погіршив свій економічний прогноз насамперед через наслідки масштабних атак росіян на енергетичну інфраструктуру України та очікуваний дефіцит електроенергії (близько 5% у 2024 році). Ураховуючи залежність дефіциту електроенергії від часу доби та відмінність ситуації за регіонами, такий загальний показник значно стримуватиме економічну активність.
Інфляція наразі перебуває на низьких рівнях. Водночас більшість чинників, що зумовили її сповільнення нижче цільового діапазону НБУ 5% ± 1 в. п., є тимчасовими. Йдеться, зокрема, про сприятливі погодні умови минулого року та взимку, а також блокаду на західних кордонах. Національний банк очікує, що інфляція прискориться до близько 8% наприкінці року. Крім вичерпання ефектів значних минулорічних врожаїв, на ціни тиснутимуть зростання витрат бізнесу, пожвавлення споживчого попиту та збільшення адміністративної складової. Натомість вже в наступному році інфляція знизиться до 6%.
За прогнозом НБУ, дефіцит державного бюджету залишатиметься значним і цьогоріч. Повномасштабна війна, витрати для оборони, потреби у відбудові, а також у соціальній підтримці зумовлюватимуть значні бюджетні видатки. Очікується, що дефіцит бюджету покриватиметься за рахунок міжнародної фінансової допомоги та залучень на внутрішньому борговому ринку. Суттєва зовнішня підтримка також дасть змогу НБУ зберігати міжнародні резерви на комфортних рівнях, мінімізувати негативні наслідки дефіциту поточного рахунку для валютного ринку та продовжувати пом'якшення валютних обмежень.
Національний банк вбачає певний простір для подальшого зниження облікової ставки після її зменшення до 13,5% з 26 квітня 2024 року. Умовою для наступних кроків є збереження сприятливих макрофінансових тенденцій. За очікуваннями НБУ, відповідні зміни підтримають розвиток кредитування та відновлення економіки та водночас не створюватимуть загроз для цінової та фінансової стабільності. Так, облікова ставка залишатиметься відносно високою для того, щоб гривневі інструменти для заощаджень (депозити та ОВДП) і надалі давали змогу громадянам захистити свої заощадження від інфляції. Це стримуватиме тиск на валютному ринку, що особливо важливо для подальшого пом'якшення валютних обмежень.
Пом'якшення валютних обмежень
Минулого року Національний банк ухвалив Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Саме цим документом визначені плани Національного банку в частині валютної лібералізації, а також передумови, які мають сформуватися для того, щоб НБУ мав змогу ухвалювати відповідні рішення та водночас зберігати макрофінансову стійкість.
Незважаючи на виклики повномасштабної війни, Національний банк значно просунувся в реалізації відповідної стратегії. Минулого року НБУ, зокрема, скасував обмеження на продаж фінансовими установами готівкової іноземної валюти населенню. Крім того, щоб посприяти припливу нових інвестицій в Україну, НБУ дав змогу частково повертати “нові” зовнішні борги, а також кредити, забезпечені гарантією міжнародної фінансової організації, експортно-кредитного агентства тощо.
Ураховуючи достатньо комфортний рівень міжнародних резервів, контрольовану ситуацію на валютному ринку та очікування щодо подальшого надходження міжнародної допомоги, НБУ готує низку кроків з валютної лібералізації в найближчі тижні. Серед заходів, що розглядаються:
- надання можливості часткової репатріації “нових” дивідендів та сплати відсотків за “старими” кредитами;
- зняття обмежень на перекази за кордон для імпорту послуг.
Ці кроки вже враховані в оновленому макроекономічному прогнозі, який передбачає збереження міжнародних резервів цього й наступного року на рівні, близькому до поточного (43-44 млрд дол. США).
Стійкість банківської системи та розвиток кредитування
Стабільна та працююча банківська система після глибокої кризи та в умовах війни – наша перевага. Українські банки є стійкими, мають достатній запас міцності та ліквідності та переважній більшості виконують вимоги до капіталу. Під час оцінки стійкості було виявлено певну невідповідність ризиків діяльності окремих банків їхньому обсягу капіталу, але ці банки узгодили з НБУ та виконують плани дій з мінімізації ризиків та нарощення капіталу. Нині ситуація не викликає занепокоєнь. Приплив коштів у систему триває – гривневі кошти населення в банках за квартал суттєво не змінились, а в річному вимірі їх обсяг збільшився на 20,3%.
Банки нарощують кредитування і готові це робити надалі – чистий гривневий корпоративний кредитний портфель зростає третій квартал поспіль, а збільшення обсягів гривневих кредитів малим та середнім підприємствам (МСП) у річному вимірі пришвидшилося до 15,9%. Опитування банків про умови кредитування та про системні ризики свідчать про зростання апетиту банків до ризику. Згідно з попередніми результатами аналізу бізнес-моделей банків у цілому по системі очікується зростання кредитного портфеля приблизно на 15%. Цей показник співмірний зростанню економіки. Попит поки що слабкий, проте банки очікують на його зростання і поліпшують умови кредитування. Ставка за бізнес-кредитами в середньому знизилася до 16,7% із середини минулого року, або більш ніж на 3 в. п.
Для підвищення ефективності програми “Доступні кредити 5-7-9” та зменшення фіскальних ризиків уряд планує здійснити її фокусування, як це передбачено меморандумом з МВФ. Тож надалі програма передусім буде доступною для МСБ, який найбільше потребує підтримки, маючи завдання з відновлення або переоснащення потужностей. Адже зі зростанням економіки потреба у всеохоплюючому субсидіюванні зникає, і працюючий бізнес наразі може отримувати та обслуговувати кредити на ринкових умовах.
Будуючи партнерські відносини з банком, варто звернути увагу на повноту та прозорість фінансової звітності, наявність прозорої структури власності, операційного структурування бізнесу, а для великих компаній – проведення регулярного аудиту. Варто цікавитися та користуватися інструментами кредитних гарантій від держави та міжнародних фінансових організацій. Надалі коло таких інструментів буде розширюватися. І доцільно розпочинати трансформацію відповідно до ESG-стандартів, які поступово ставатимуть обов’язковою вимогою для позичальників за програмами часткового гарантування або ж компенсації ставок за кредитами.
Під час зустрічі представники Національного банку також відповіли на запитання бізнес-спільноти, які стосувалися особливостей наявних валютних обмежень та новел фінансового моніторингу.
Запрошуємо представників бізнесу долучатися до онлайн-опитувань у мобільному застосунку "Щомісячні опитування підприємств". Завантажити його можна на Google Play та Apple Store. Національний банк і надалі проводитиме регулярні зустрічі з керівниками підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань.