Звичайна версія сайту
Стратегія розвитку фінансового сектору України до 2025 року

Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Міністерство фінансів України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердили Стратегію розвитку фінансового сектору України до 2025 року.

Метою Стратегії є забезпечення подальшого реформування та розвитку фінансового сектору України відповідно до провідних міжнародних практик та імплементації заходів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС та іншими міжнародними зобов’язаннями України. Вона посяде місце Комплексної програми розвитку фінансового сектору до 2020 року, яка визначала пріоритетні реформи регуляторів протягом попередніх п’яти років.

Стратегічні напрямки

Стратегія визначає п’ять стратегічних напрямів: фінансова стабільність, макроекономічний розвиток, фінансова інклюзія, розвиток фінансових ринків та інноваційний розвиток. Кожен напрямок має свої стратегічні цілі та індикатори виконання.

 

Стратегічний напрям 1. Фінансова стабільність
  • Ефективне регулювання та нагляд
    • Удосконалення моделі регулювання фінансового сектору та підвищення інституційної спроможності регуляторів
    • Гармонізація регулятивних вимог з актами ЕС та поліпшення рівня міжнародного співробітництва у сфері банківського нагляду
    • Удосконалення регулювання та нагляду на основі пропорційного ризик-орієнтованого підходу
    • Створення системи гарантування вкладів членів кредитних спілок та гарантування виплат за договорами страхування життя, удосконалення функціонування системи гарантування на ринку ОСЦПВ
    • Удосконалення системи гарантування банківських вкладів та прогнозування потенційних ризиків неплатоспроможних банків
    • Удосконалення заходів регулювання та нагляду за операціями фінансових установ з пов'язаними особами
    • Створення ефективних механізмів виведення з ринку неплатоспроможних або фіктивних небанківських фінансових установ та удосконалення механізмів урегулювання потенційної неплатоспроможності банків
    • Упровадження міжнародних принципів державного регулювання та нагляду на ринках небанківських фінансових послуг відповідно до стандартів IAIS, IOPS, а також директив ЄС, у т.ч. Solvency II
    • Упровадження норм європейського законодавства щодо протидії зловживанням на ринках капіталу, зокрема вимог MAR та  MAD
    • Упровадження платежів нагляду

 

  • Прозорість фінансового сектору
    • Підвищення прозорості клієнтів фінансового сектору
    • Підвищення стандартів якості послуг та прозорості інформації провайдерів фінансових послуг
    • Поліпшення інформаційного обміну між регуляторами фінансового сектору, ФГВФО, державними установами та учасниками ринків фінансових послуг
    • Забезпечення транспарентності основних показників діяльності небанківських фінансових установ в електронному вигляді, упровадження розкриття інформації на основі стандартів звітності Solvency II
    • Запровадження Плану дій BEPS в Україні
    • Приєднання до міжнародного обміну інформацією

 

  • Стійкість фінансового сектору до викликів
    • Зниження рівня непрацюючих активів банків та небанківських фінансових установ
    • Зниження рівня доларизації
    • Обмеження концентрації ризиків учасниками фінансового ринку
    • Забезпечення належної ліквідності фінансової системи
    • Створення конкурентних умов на фінансовому ринку
    • Урегулювання боргу ФГВФО
    • Посилення відповідальності пов’язаних осіб банків та небанківських фінансових установ

 

  • Якісне корпоративне управління та управління ризиками в фінансовому секторі
    • Підвищення рівня корпоративного управління учасників фінансового ринку до міжнародних стандартів
    • Удосконалення системи ризик-менеджменту учасників фінансового ринку
    • Підвищення ефективності управління фіскальними ризиками
    • Розвиток соціальної та екологічної орієнтованості учасників фінансового ринку
    • Підвищення ефективності управління та продажу проблемних активів (NPL)
Стратегічний напрям 2. Макроекономічний розвиток
  • Забезпечення макроекономічної стабільності
    • Проведення відповідальних монетарної та фіскальної політик та посилення координації між ними
    • Забезпечення ефективного перерозподілу ВВП через бюджетну систему
    • Впровадження Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2019-2022 роки, зокрема, зниження частки державного боргу до ВВП
    • Підвищення якості, конкурентоспроможності людського капіталу та зміна тренду трудової міграції
    • Збільшення інвестицій в об'єкти інфраструктури

 

  • Сприяння банківському кредитуванню економіки
    • Розвиток кредитування суб’єктів малого та середнього бізнесу (кредитні гарантії, комплексні продукти, удосконалення звітності, аналітична підтримка)
    • Розвиток синдикованого кредитування
    • Запуск іпотечного кредитування

 

  • Розвиток небанківського фінансування
    • Розвиток небанківського кредитування
    • Розширення можливостей використання суб’єктами господарювання  операцій фінансового лізингу для оновлення основних фондів

 

  • Захист прав кредиторів та інвесторів
    • Удосконалення законодавства та нормативно-правового захисту прав кредиторів та інвесторів
    • Установлення альтернативних способів урегулювання спорів  
    • Підвищення ефективності судових процедур та виконання судових рішень
    • Імплементація міжнародних стандартів та механізмів застосування фінансової застави
    • Запровадження компенсаційних схем захисту інвесторів на фондовому ринку

 

  • Створення умов для залучення довгострокових ресурсів в економіку
    • Завершення пенсійної реформи
    • Розвиток ринку накопичувального страхування життя
    • Запровадження класичних інвестиційних фондів
Стратегічний напрям 3. Фінансова інклюзія
  • Підвищення доступності та рівня користування фінансовими послугами
    • Розроблення та впровадження Стратегії фінансової інклюзії
    • Створення умов для розвитку віддалених каналів продажу фінансових послуг
    • Створення необхідної для користування фінансовими послугами інфраструктури у віддалених територіях
    • Переведення платежів на користь держави у цифрові канали
    • Удосконалення регуляторного поля для підвищення ефективності, конкуренції та безпеки електронних платежів у фінансовій системі
    • Забезпечення доступності отримання фінансових послуг для осіб з особливими потребами

 

  • Захист прав споживачів фінансових послуг
    • Розроблення та впровадження регуляторного поля з нагляду за поведінкою учасників фінансового сектору
    • Забезпечення прозорості інформації щодо комісій та платежів, які стягуються за послуги банками та небанківськими фінансовими установами, а також суми, що гарантується вкладникам банків та строків її відшкодування
    • Розширення кола учасників ФГВФО та гарантованих вкладів, поступове підвищення суми гарантування вкладів у банках
    • Удосконалення підходів до розкриття інформації фінансовими установами перед клієнтами, в тому числі перед укладанням договору
    • Посилення контролю за рекламою на ринках фінансових послуг 
    • Створення незалежного механізму вирішення спорів

 

  • Підвищення рівня фінансової грамотності населення
    • Проведення інформаційно-освітніх заходів для різних верств населення та представників малого і середнього бізнесу в регіонах
    • Відкриття Освітньо-інформаційного центру (Музею грошей НБУ)
    • Створення єдиної комунікаційної платформи (сайта) з ціннісною інформацією про фінансові послуги та особливості їх споживання
    •  Упровадження спеціальних програм для формування знань та вмінь з питань користування фінансовими технологіями для різновікових цільових категорій
Стратегічний напрям 4. Розвиток фінансових ринків
  • Розвиток ринків небанківських фінансових послуг
    • Стимулювання розвитку ринку страхових послуг, у тому числі ОСЦПВ, страхування життя, сільськогосподарського страхування з державною підтримкою, дистриб'юції у сфері страхування
    • Стимулювання розвитку ринку кредитних спілок, недержавних пенсійних фондів, фінансового лізингу
    • Підвищення захисту довірителів фондів фінансування будівництва
    • Зниження ризиків неплатоспроможності позичальників
    • Створення податкових стимулів для розвитку ринків небанківських фінансових послуг
    • Дерегуляція ринків небанківських фінансових послуг з низьким рівнем ризиків або які не відповідають практикам ЄС

 

  • Ефективна інфраструктура ринків капіталу
    • Забезпечення кліринговою інфраструктурою можливості проведення торгів із використанням варіаційної маржі
    • Упровадження міжнародних стандартів функціонування інфраструктури ринків капіталу, зокрема вимог CSDR,  EMIR,  MIFID ІІ,  MIFIR, PFMI, адаптованих для ринку України
    • Затвердження національних генеральних угод, що відповідають стандартам GMRA & ISDA

 

  • Створення ліквідних ринків фінансових інструментів та механізмів/інструментів зниження ризиків здійснення фінансових операцій
    • Розвиток ліквідного ринку державних облігацій
    • Удосконалення регулювання та розвиток ринків деривативних (похідних) фінансових інструментів
    • Запуск обігу товаророзпорядчих цінних паперів
    • Запровадження інституту сек’юритизації активів

 

  • Інтеграція фінансових інструментів у гривні в глобальні фінансові ринки
    • Сприяння торгівлі фінансовими інструментами, номінованими в гривні, на міжнародних ринках
    • Включення українських цінних паперів до міжнародних індексів
Стратегічний напрям 5. Інноваційний розвиток
  • Розвиток відкритої архітектури фінансового ринку та платформ регуляторів
    • Адаптація положень законодавства України до вимог PSD ІІ
    • Упровадження нових стандартів та форматів платежів (ISO 20022)
    • Упровадження в Україні національної системи миттєвих платежів (Instant Payments)

 

  • Розвиток ринку FinTech та цифрових технологій
    • Розроблення стратегії розвитку FinTech в Україні
    • Створення регуляторних «пісочниць» (Sandbox)
    • Розвиток та регуляція платформ для залучення краудфандингу, P2P
    • Опрацювання можливості випуску цифрової валюти центрального банку (е-гривні), у тому числі визначення оптимальної бізнес-моделі її випуску та функціонування
    • Запровадження підходів до використання штучного інтелекту (AI) та машинного навчання в сфері фінансів (KYC та AML, antifraud, персоналізовані фінансові продукти, прогнозування ризиків на підставі аналізу операцій, які здійснюються через банківські системи та аналізу інформації в інформаційному просторі, забезпечення взаємодії банківських систем між собою під час передавання інформації, у тому числі з Національного банку України)
    • Формування засад для здійснення аутентифікації клієнтів через їх біометричні данні
    • Запровадження регулювання обігу та використання криптоактивів
    • Запровадження засад, визначених EU GDPR (Загальний регламент про захист даних) для фінансової сфери

 

  • Розвиток регуляторних та наглядових технологій (SupTech&RegTech)
    • Автоматизація наглядових процесів і бізнес-процесів у ФГВФО
    • Створення єдиного електронного кабінету для клієнтів банку (e-KYC)
    • Створення електронного особистого кабінету для взаємодії з фінансовими установами
    • Діджиталізація реєстрів, у тому числі створення реєстру страхових посередників
    • Розвиток R&D в Національному банку України

 

  • Розвиток цифрової економіки
    • Розширення переліку державних послуг, що надаються дистанційно
    • Перехід до використання цифрової фіскалізації («хмарні каси»)
    • Створення централізованої бази даних щодо договорів страхування в режимі реального часу, які є обов’язковими відповідно до законодавства України
    • Сприяння розвитку онлайн-сервісів з надання фінансових послуг, у тому числі щодо можливості проведення небанківськими фінансовими установами електронної дистанційної верифікації та ідентифікації клієнтів
    • Розвиток BankID НБУ

 

 

Реалізація Стратегії здійснюватиметься шляхом виконання окремих заходів (проектів), передбачених дорожньою картою Стратегії, відповідно до принципів проектного менеджменту. З метою координації та моніторингу виконання заходів передбачено створення Керівного комітету із залученням до його роботи керівників регуляторів, Міністерства фінансів, ФГВФО, професійних об’єднань учасників ринку.