02.11.2016

прес-реліз

 

31 жовтня в програмі «Гроші» телеканалу «1 + 1» власник банку «Михайлівський» Віктор Поліщук заявив, що продав банк «Михайлівський» до визнання його неплатоспроможним Національним банком України, а тому, начебто не має жодного відношення до шахрайських дій, які було здійснено в «Михайлівському» 19-20 травня 2016 року. Крім того, Поліщук заявив, що угода з продажу банку була погоджена Національним банком.

 

Ця інформація не відповідає дійсності та є маніпуляцією з боку пана Поліщука, намаганням уникнути кримінальної відповідальності за доведення банку до банкрутства.

 

Згідно з законом власник банку повинен завчасно повідомити Національний банк про намір відчужити належну йому істотну участь. Таке повідомлення Національний банк отримав від пана Поліщука лише 23 травня 2016 року, про що свідчить відмітка канцелярії регулятора. При цьому саме таке повідомлення датоване 6 травня, тому у НБУ є підстави вважати, що воно було датовано «заднім» числом, інакше важко пояснити, чому воно надійшло до НБУ лише через два тижні після підписання.

 

Нагадаємо, що саме 23 травня НБУ відніс банк до категорії неплатоспроможних, а шахрайські операції відбулись у банку напередодні, ще 20 травня.

 

Крім того, оновлену структуру власності з відображення «продажу» банк Михайлівський надіслав до НБУ також лише 23 травня (в електронному вигляді) та 24 травня (у паперовому вигляді) – на той час в банку вже працювала тимчасова адміністрація. Це все також підтверджується даними електронних систем обліку документів НБУ та відмітками канцелярії.

 

Поліщук, начебто, продав свої частки у ТОВ «Екосіпан» (компанія, через яку він володів банком) 11 фізичним особам («футбольній команді»). Ці особи ніколи не подавали документів в НБУ для спільного набуття істотної участі. Частки кожного з «покупців» – менше 9,9%. Всі договори датовані 19 травня 2016 року.

 

Договори купівлі-продажу надійшли до Нацбанку лише через три дні після віднесення банку до категорії неплатоспроможних 26 травня 2016 року. Це одинадцять однакових договорів на дві сторінки кожен, укладені з покупцями – фізичними особами, жодною інформацією про яких регулятор не володіє, окрім паспортних даних та місця проживання. З 11 незрозумілих покупців привертає увагу один – Ігор Дорошенко (раніше йому належало 3,9% акцій банку, він збільшив свою частку до 9,01%). Таким чином, голова правління банку, призначений власником – Поліщуком – виступає покупцем частки у цьому ж банку.

 

Аналіз договорів, їх змісту може свідчити про відсутність реального економічного змісту та фіктивність цих правочинів. Наприклад, ціна купівлі часток в 9-15 разів (залежно від договору) нижча від номінальної вартості. Більше того, у регулятора відсутні відомості про реальні розрахунки за такими договорами та джерела походження коштів у покупців для оплати часток.

 

Наголошуємо, що після набуття Поліщуком істотної участі в банку навесні 2015 року жоден інвестор більше не подавав документи на набуття істотної участі в банку «Михайлівський».

 

Таким чином, НБУ наголошує, що заяви пана Поліщука не відповідають дійсності та є лише намаганням уникнути відповідальності за доведення банку до банкрутства.

 

Через обмеження у зв'язку з банківською таємницею та конфіденційною інформацією, Національний банк не може опублікувати скан-копії самих листів та договорів. Водночас, регулятор у будь-який момент готовий надати всі документи правоохоронним органам для розслідування справи банку «Михайлівський». Натомість, розміщуємо витяги з системи документообігу НБУ, які підтверджують наведені вище факти.

1.    Скріншот з системи документообігу НБУ про реєстрацію листа Віктора Поліщука про намір зменшити істотну участь

2.    Скріншот з системи документообігу НБУ про реєстрацію листа банку «Михайлівський» з відомостями про структуру власності банку

3.    Скріншот з системи документообігу НБУ про реєстрацію листа, яким було надіслано копії договорів про купівлю-продаж часток ТОВ "Екосіпан"