Українська | English

Головна » Прес-центр » Новини » Архів » 2017 рік

Представники НБУ та експерти обговорили останні рішення з монетарної політики та нові макроекономічні прогнози

09.11.2017

прес-реліз

 

У Національному банку України відбувся круглий стіл за участі зовнішніх експертів, присвячений оновленим макроекономічним прогнозам НБУ і аналізу нещодавнього рішення Правління підвищити облікову ставку до 13.5% річних.

 

Під час першої частини заходу заступник Голови НБУ Дмитро Сологуб та директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Сергій Ніколайчук пояснили учасникам логіку регулятора, який після майже дворічного циклу пом’якшення монетарної політики, вперше за режиму інфляційного таргетування вирішив підвищити облікову ставку.

 

Зміна напряму монетарної політики була не відповіддю на шоки пропозиції, які призвели до подорожчання м’ясомолочної продукції та овочів в останні місяці, а реакцію на підвищення ризиків, що в майбутньому інфляція може продовжити відхилятися від цільового рівня. Саме на зниження інфляції до цільового рівня у третьому кварталі 2018 році спрямоване рішення підвищити облікову ставку.

 

Дмитро Сологуб закликав експертну спільноту більше уваги звертати на публічні комунікації Національного банку, особливо прес-релізи щодо рішень з монетарної політики, адже в них регулятор дає так званий forward guidance – робить заяву про наміри щодо майбутньої монетарної політики.

 

Так, про можливий перехід до більш жорсткої політики, який 26 жовтня став несподіванкою для більшості експертів, Національний банк попереджав у попередніх комунікаціях.  У серпні Правління зауважило, що "у випадку зростання фундаментального інфляційного тиску монетарна політика Національного банку буде досить жорсткою більш тривалий час для відновлення тренду зниження інфляції відповідно до оголошених цілей".

А у вересні було зазначено: "Разом із тим, у випадку зростання фундаментального інфляційного тиску з боку попиту, зокрема через підвищення соціальних стандартів, неузгодженого із зростанням продуктивності економіки, а також у разі суттєвого погіршення інфляційних очікувань Національний банк може вдатися до більш жорсткої монетарної політики та підвищення облікової ставки для нівелювання проінфляційних ефектів і повернення інфляції до цільової траєкторії". Відповідно, коли ризики фундаментального інфляційного тиску посилилися, а інфляційні очікування погіршилися, НБУ відреагував на це підвищенням облікової ставки, як і попереджав.

 

«Комунікації НБУ з монетарної політики спрямовані на пояснення причин прийняття наших рішень і дають можливість передбачити майбутні кроки регулятора, а отже, створюють підґрунтя для прийняття правильних інвестиційних рішень», - підкреслив Дмитро Сологуб.

 

 

Друга частина заходу була присвячена обговоренню перспектив української економіки на 2018–2019 роки, описаних в новому щоквартальному "Інфляційному звіті" (жовтень 2017 року). Зокрема, Сергій Ніколайчук презентував оновлений прогноз з інфляції, який було переглянуто до 12.2% на кінець 2017 та 7.3% на кінець 2018 року. Прогноз на 2019 рік лишився на рівні центральної точки цільового діапазону - 5.0%.


Інфляція буде знижуватися з поточного рівня внаслідок поступового вичерпання впливу цьогорічного різкого підвищення цін на продовольчі товари, помірної волатильності обмінного курсу гривні на прогнозному горизонті, а також завдяки жорсткій монетарній політиці. 

 

Окрім оновлених макроекономічних прогнозів, представники Національного банку презентували низку спеціальних тем, розглянутих у жовтневому "Інфляційному звіті":


- Тиск на інфляцію з боку пропозиції: ситуація в тваринництві

 

Ціни на внутрішньому ринку м’ясної та молочної продукції зросли під дією відразу двох факторів пропозиції: експортери підіймали ціни на тлі підвищення світових цін на цю продукцію, а фермери підвищували закупівельні ціни в умовах стрімкого зниження поголів’я худоби та обсягів сирого молока.

 

Стрімке підвищення закупівельних цін на м’ясо та молоко є передумовою для розвитку тваринництва та нарощування обсягів виробництва. Однак оскільки нарощення виробництва потребує певного часу, можливе збереження тиску на ціни на м’ясо та м’ясну продукцію в умовах збереження високих обсягів експорту та пожвавлення внутрішнього споживання. На ринку молока та молочної продукції також очікується збереження інфляційного тиску, насамперед на початку 2018 року.

 

- Основні параметри пенсійної реформи

 

Поточні зміни в пенсійній системі України дозволяють знизити нерівність у розмірі пенсійних виплат внаслідок різного часу виходу на пенсію або за різними програмами, посилити стимули до працевлаштування населення у формальному секторі економіки та сплати пенсійних внесків. Відповідно це сприятиме посиленню фінансової стійкості Пенсійного фонду, хоча залишаються ризики негативного впливу на пенсійну систему демографічних та міграційних тенденцій.

 

Водночас пенсійна реформа не вирішила усіх проблемних питань функціонування пенсійної системи в Україні. Відповідно подальші кроки щодо продовження реформування пенсійної системи України полягатимуть у запуску накопичувальної системи пенсійного страхування (з 01.01.2019), запровадженні професійної пенсійної системи та створенні реєстру отримувачів соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, інших виплат, що здійснюються за рахунок бюджетних коштів та коштів позабюджетних фондів. 

 

-  Фіскальний мультиплікатор як індикатор впливу фіскальної політики на ВВП України

 

Осучаснення пенсій, яке проводиться у жовтні 2017 року, потребуватиме, за оцінками Уряду, додатково біля 20 млрд. грн. у IV кварталі 2017 року. Оскільки ефекти на бюджет від збільшення видатків на пенсії будуть компенсовані за іншими статтями (дефіцит бюджету зберігається менше 2.5% ВВП у 2017 і 2018 роках), за оцінками Національного банку, підвищення пенсій матиме нейтральний вплив на реальні темпи зростання економіки, однак спричинить помірний тиск на рівень споживчих цін (додатково 0.3 – 0.6 в. п. у річну споживчу

інфляцію у 2018 році).

 

-  Суверенні єврооблігації України: відновлення доступу до ринку капіталу

 

Після операції з реструктуризації зовнішнього боргу Україна повернулася на міжнародні ринки капіталу менше, ніж за два роки. Це стало безумовно позитивним сигналом не лише для інвесторів, що інвестують в боргові цінні папери, але й для потенційних прямих інвесторів.

 

Однак графік виплат за зовнішніми зобов’язаннями в наступні кілька років залишається досить напруженим. Упродовж 2018 – 2021 років щорічні виплати з погашення та обслуговування державного та квазідержавного боргу в іноземній валюті перевищуватимуть 7 млрд. дол. США. Тому для України критично важливим залишається подальше запровадження структурних реформ, спрямоване на поліпшення ділового середовища та умов для довгострокового економічного зростання. У цьому контексті вагомим залишається продовження співпраці з МВФ.

 

- Аналіз кривої дохідності за державними облігаціями України

 

Розвиток внутрішнього ринку цінних паперів також є запорукою ефективного функціонування трансмісійного механізму монетарної політики, оскільки є одним з каналів, який забезпечує вплив зміни облікової ставки на економічна процеси та дозволяє підвищити ефективність управління ліквідністю банківської системи.

 

Так з метою посилення ефективності грошово-кредитної політики у вересні 2017 року НБУ змінив операційний дизайн монетарної політики. Зокрема, відновив розміщення тримісячних сертифікатів. З огляду на значні обсяги ліквідності органів центрального управління, упродовж поточного року Міністерство фінансів не здійснювало первинне розміщення тримісячних ОВДП та нерегулярно розміщував цінні папери терміном до одного року. Натомість строки угод на міжбанківському кредитному ринку не перевищують двох тижнів. Відповідно, ринок не мав достатньої кількості короткострокових ОВДП, щоб ефективно вибудувати даний сегмент кривої. Отже, метою відновлення розміщення тримісячних ОВДП є не акумуляція ліквідності на тривалий термін, а побудова достовірної точки на кривій дохідності.

 

Подальші кроки у рамках розбудови кривої дохідності у середньо- та довгостроковому періоді згідно Стратегії управління державними фінансами на 2017-2021 роки полягають в усуненні бюрократичних та інших перешкод для інвестування в ОВДП нерезидентами, підтримці постійного діалогу учасників ринку та МФУ та підвищенні ліквідності ОВДП шляхом розвитку інституту первинних дилерів.

 


З презентацією до "Інфляційного звіту" (жовтень 2017), яку було продемонстровано під час заходу, можна ознайомитися за посиланням.

 

"Інфляційний звіт" за жовтень 2017 та архів попередніх видань можна знайти за посиланням: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=742185.

 

Детальніше про логіку прийняття рішень Правління Національного банку з монетарної політики – у колонці «Міфи та реальність: Чому НБУ вперше за три роки підвищив облікову ставку».

 

  На початок сторінки  
 
Остання модифiкацiя   09.11.2017