Українська | English

Головна » Глосарій банківської термінології » Б

БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД

БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД (banking supervision) – система заходів щодо контролю та активних впорядкованих дій національного банку україни, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких національний банк україни здійснює наглядову діяльність, законодавства україни і встановлених нормативів з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

 

Національний банк України здійснює Б.н. на індивідуальній та консолідованій основі та застосовує заходи впливу за порушення вимог законодавства щодо банківської діяльності.

 

Банківський нагляд на консолідованій основі – це нагляд, що здійснюється Національним банком України за банківською групою з метою забезпечення стабільності банківської системи та обмеження ризиків, на які наражається банк внаслідок участі в банківській групі, шляхом регулювання, моніторингу та контролю ризиків банківської групи у визначеному Національним банком порядку. Небанківські фінансові установи, які є учасниками банківської групи, також підлягають нагляду з боку Національного банку в межах нагляду на консолідованій основі.

 

Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

 

Завданнями банківського регулювання та нагляду є: захист інтересів клієнтів і вкладників, які розміщують свої кошти в банках, від неефективного управління та шахрайства; створення конкурентного середовища в банківському секторі; забезпечення прозорості банківського сектору; підвищення стійкості та ефективності банківської діяльності; підтримка необхідного рівня стандартів і професіоналізму в банківському секторі.

 

Основними принципами організації сучасного Б.н. є: 1) багаторівневість системи нагляду за банками; 2) постійне вдосконалення нормативного та методичного забезпечення наглядових процесів; 3) вдосконалення наукового, матеріально-технічного та кадрового забезпечення банківського нагляду; 4) постійне підвищення кваліфікації спеціалістів банківського нагляду; 5) посилення публічності та прозорості фінансового стану банків, широке використання механізмів ринкової самодисципліни; 6) використання досвіду інших країн, запровадження міжнародних стандартів і кращої практики банківського нагляду.

 

Нагляд за діяльністю банківських установ визначається на підставі аналізу: видів і структури активних операцій (напрямки розміщення коштів банку); видів і структури пасивних операцій (джерел коштів банку); підходів до управління капіталом і капіталізацією банку; ліквідності банку та ліквідності балансу банку; збалансованості витрат і доходів, а також рівня прибутковості банку; рівня адміністративно-господарського, фінансового та стратегічного управління (менедж­мен­ту); рівня ризик-менеджменту в банку; системи внутрішнього контролю та аудиту; характеру взаємозв’язків банку з клієнтами та кредиторами тощо.

 

Джерело:

Про Національний банк України // Закон України від 20.05.1999 р. № 679 – XIV.

 

  На початок сторінки