ГАРАНТІЯ (guarantee) – це спосіб забезпечення виконання зобов’язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов’язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов’язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов’язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов’язання безпосередньо міститься в тексті гарантії;

За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.

Суб’єктами, які беруть участь у здійсненні операцій за Г. є: гарант, кредитор (бенефіціар), боржник (принципал). Бенефiцiар – особа, на користь якої надається Г. Принципал – особа, за заявою якої надається Г / контргарантія. Банк-гарант – банк, який надає Г. на користь бенефiцiара.

Основні види Г., які можуть надавати банки відповідно до чинного законодавства: тендерна Г. (Г. забезпечення пропозиції), Г. виконання, платiжнi Г., Г. повернення авансового платежу, Г. повернення позики.

Джерело:

Цивільний кодекс України // Закон України від 16.01.2003 р. № 435-ІV.

Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах// постанова Правління Національного банку України від 15.12.2004, №639.