ГАРАНТIЯ
|

![]() |
|
ГАРАНТІЯ (guarantee) – це спосіб забезпечення
виконання зобов’язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове
зобов’язання перед бенефіціаром (оформлене в
письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі
невиконання останнім своїх зобов’язань у повному обсязі або їх частину в разі
пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх
вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов’язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання
принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на
таке зобов’язання безпосередньо міститься в тексті гарантії; За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація
(гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром)
виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Суб’єктами, які беруть участь у здійсненні операцій за Г. є: гарант,
кредитор (бенефіціар), боржник (принципал). Бенефiцiар – особа, на користь якої надається Г. Принципал
– особа, за заявою якої надається Г / контргарантія.
Банк-гарант – банк, який надає Г. на користь бенефiцiара. Основні види Г., які можуть надавати банки відповідно до чинного
законодавства: тендерна Г. (Г. забезпечення пропозиції), Г. виконання, платiжнi Г., Г. повернення авансового платежу, Г.
повернення позики. Джерело: Цивільний кодекс України // Закон України від 16.01.2003 р. № 435-ІV. Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в
національній та іноземних валютах// постанова Правління Національного банку
України від 15.12.2004, №639. |