Українська | English

Головна » Глосарій банківської термінології » П

ПОРУЧИТЕЛЬСТВО

ПОРУЧИТЕЛЬСТВО (guarantee) – спосіб забезпечення виконання зобов’язань, відповідно до якого поручитель повністю або частково бере на себе відповідальність у разі настання передбаченого випадку виконати перед кредитором зобов’язання боржника.

 

П. можна розглядати як різновид фінансової гарантії.

 

Відношення П. регулюються положеннями розділу «Зобов’язальне право» Цивільного кодексу України, згідно з яким договір поруки укладається між поручителем, боржником і кредитором виключно в письмовому вигляді.

 

З правової точки зору договір поруки створює зобов’язання для поручителя, а тому його зобов’язальною стороною є саме поручитель. Іншою стороною договору поручительства може бути кредитор за основним зобов’я­занням або інша особа, включаючи боржника.

 

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України боржник і поручитель відповідають перед кредитором солідарно.

 

Особливість П. полягає в тому, що зобов’язання за договором поруки має характер додаткового (акцесорного) по відношенню до основного зобов’язання. Це означає, що припинення основного зобов’я­зан­ня одночасно припиняє дію договору поруки.

 

Відносини поручительства оформлюються шляхом укладання
договору П.

 

У вітчизняній банківській практиці при кредитуванні фізичних осіб (споживче, іпотечне кредитування) банки з метою додаткового забезпечення наданого кредиту можуть залучати поручителів боржника для солідарної відповідальності в разі неможливості виконання основним позичальником своїх зобов’язань. Зазвичай, такими поручителями стають близькі родичі або друзі позичальника, яким останній не сплачує ніяких коштів.

 

Джерело:

Науменкова С.В. Ринок фінансових послуг навч. посібн. / С.В. Науменкова, С.В. Міщенко. — К.: Знання, 2010. — 532 с.

  На початок сторінки