ПОРУЧИТЕЛЬСТВО
|

![]() |
|
ПОРУЧИТЕЛЬСТВО (guarantee) – спосіб
забезпечення виконання зобов’язань, відповідно до якого поручитель повністю або
частково бере на себе відповідальність у разі настання передбаченого випадку
виконати перед кредитором зобов’язання боржника. П. можна розглядати як різновид фінансової гарантії. Відношення П. регулюються положеннями розділу «Зобов’язальне право» Цивільного кодексу
України, згідно з яким договір поруки укладається між поручителем, боржником і
кредитором виключно в письмовому вигляді. З правової точки
зору договір поруки створює зобов’язання для поручителя, а тому його
зобов’язальною стороною є саме поручитель. Іншою стороною договору
поручительства може бути кредитор за основним зобов’язанням або інша особа,
включаючи боржника. Відповідно до
ст. 554 Цивільного кодексу України боржник і поручитель відповідають перед
кредитором солідарно. Особливість П. полягає в тому, що зобов’язання за договором
поруки має характер додаткового (акцесорного) по відношенню до основного
зобов’язання. Це означає, що припинення основного зобов’язання одночасно
припиняє дію договору поруки. Відносини
поручительства оформлюються шляхом укладання У вітчизняній
банківській практиці при кредитуванні фізичних осіб (споживче, іпотечне
кредитування) банки з метою додаткового забезпечення наданого кредиту можуть
залучати поручителів боржника для солідарної відповідальності в разі
неможливості виконання основним позичальником своїх зобов’язань. Зазвичай,
такими поручителями стають близькі родичі або друзі позичальника, яким останній
не сплачує ніяких коштів. Джерело: Науменкова С.В. Ринок
фінансових послуг навч. посібн.
/ С.В. Науменкова, С.В. Міщенко. — К.: Знання, 2010.
— 532 с. |