Українська | English

Головна » Глосарій банківської термінології » П

ПУНКТ ОБМІНУ ВАЛЮТИ

ПУНКТ ОБМІНУ ВАЛЮТИ (exchange office; exchange bureau) – структурний підрозділ, який відкриває банк або фінансова установа, в т.ч. на підставі агентських договорів з юридичними особами-резидентами, де здійснюються валютно-обмінні операції. До П.о.в. відносять: 1) обмінні пункти уповноважених банків, що здійснюють обмін іноземної валюти та розташовані поза операційними залами банків; 2) обмінні пункти інших кредитно-фі­нансових установ, які одержали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з торгівлі іноземною валютою; 3) обмінні пункти суб’єктів підприємницької діяльності, які діють на підставі агентських угод з уповноваженими банками.

 

Право відкривати П.о.в. для здійснення валютно-обмінних операцій мають банки, що отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями, а також фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями. Банк (фінансова установа) має право розпочинати проведення операцій у П.о.в. після його реєстрації в терито­ріальному управлінні Національного банку та реєстрації реєстратора розрахункових операцій (РРО) у податковому органі.

 

Для відкриття агентського П.о.в. банк укладає договір з агентом фінансовою установою або юридичною особою, що не є фінансовою установою, статутний капітал якої становить не менше 250000 грн., а її установчими документами передбачено надання фінансових послуг з обміну валют. Реєстрацію П.о.в. банки та фінансові установи здійснюють у територіальних управліннях Національного банку за місцем свого розташування.

 

Операції з конвертації готівкової іноземної валюти здійснюються банками, фінансовими установами та їх П.о.в. лише з валютами 1 групи Класифікатора іноземних валют.

 

Джерело:

1. Зміни до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України // Постанова Правління Національного банку України від 11.08.2011 р. № 278

2. Науменкова С.В. Валюта і валютна політика / С.В. Науменкова, В.І. Міщенко. — К.: Знання, 2010. — 84 с.

  На початок сторінки