Українська | English

Головна » Прес-центр » Пряма мова » Архів » 2015 рік

Виступ Голови НБУ Валерії Гонтаревої на прес-конференції за підсумками 2015 року

Доброго дня, шановні журналісти!

 

Щиро вітаю всіх присутніх на традиційній зустрічі, присвяченій результатам роботи Національного банку України за рік.

 

Сьогодні ми з членами Правління підбивали підсумки року та обговорювали найвагоміші наші досягнення за останні 12 місяців. На перше місце ми поставили звісно ж фінансову стабілізацію у державі. А саме:

 

завершено основний етап очищення банківської системи і ми переходимо до її перезавантаження;

 

врівноважено платіжний баланс;

 

стабілізувалася ситуація на валютному ринку, і як наслідок, ми спостерігаємо уповільнення інфляції;

 

покладено край домінуванню фіскальної політики над монетарною;

 

з початку року збільшено міжнародні резерви на 77% до 13.3 мільярда дол США.

 

Також у цьому році посилено інституційну та фінансову незалежність Національного банку.

 

У липні цього року нам вдалося внести зміни до Закону "Про Національний банк України". З цього часу ми маємо дійсно незалежний, щодо реалізації своєї політики, центральний банк. Я впевнена, що, зміцнивши незалежність Національного банку, ми досягли точки неповернення. Насамперед неповернення до практики виконання Національним банком невластивих йому функцій.

 

У Національному банку ми створюємо команду-переможців. У кожної такої команди є спільне бачення шляху до перемоги, спільні цінності та способи досягнення мети. Ми чітко заявили, що будуємо сучасний, відкритий та незалежний європейський центральний банк. Образно кажучи, наше небо над головою – це візія. Земля під ногами – це наші цінності, які ми виділили в 5П:

 

Патріотизм

Професійність

Прозорість

Порядність

Партнерство

 

Наша місія та оновлений у цьому році мандат - це забезпечення цінової та фінансової стабільності з метою сприяння сталому економічному розвитку України.

 

Підбиваючи підсумки року, нагадаю, що його старт був надзвичайно складним. Як казала Леся Українка: "Ніхто не відав, куди нас кинуть ті свавільні хвилі…". Саме так я можу описати ситуацію, в якій опинилась банківська система України на початку поточного року. Я її називаю "Perfect storm". Дослівний переклад – "ідеальний шторм" не дуже відповідає суті цього вислову, оскільки це був руйнівний шторм.

 

Тому рішення Національного банку були не лише складними, а й часто жорсткими. Але все це робилося з однією метою – стабілізувати українську фінансову систему, зупинити беззаконня у банківській системі, закласти основи для побудови нормального, здорового банківського сектору.

 

В умовах "шторму" нам вдалося не тільки вийти із-під "дев’ятого валу", але й змінити напрям руху – розвернувши цей великий, неповороткий корабель, яким є український фінансовий сектор, убік виходу зі шторму. І вдалось нам це виключно завдяки проведенню реформ.

 

У цьому контексті, на мою думку, доречно пригадати слова головного ідеолога реформ Китаю Дена Сяопіна: "Реформи – це ще одна революція. Це надзвичайно важлива та необхідна справа, навіть якщо вона несе у собі величезний ризик".

 

Реформи, які зараз проводяться в Україні загалом й у фінансовому секторі зокрема, є ще однією революцією проти бюрократії, корупції, неефективності та відсталості українського фінансового сектору. Політична, військова та економічна кризи – це не привід не проводити реформи. Ми ризикнули, взяли на себе відповідальність і нам є чим звітувати. Отримані результати – вагомі.

 

Тепер про головне у роботі регулятора за 2015 рік у розрізі блоків:

 

Отже про діяльність блоків "Монетарної стабільності" та "Відкритих ринків". Їх очолюють мої заступники Дмитро Сологуб та Олег Чурій.

 

Поточний рік був чи не найскладнішим в історії України. Ще у 2014 році військовий конфлікт на сході спричинив руйнування інфраструктури та виробничих об’єктів. Знизилася завантаженість підприємств, розташованих не лише поблизу зони бойових дій, а й загалом по всій Україні. Зупинилися сотні підприємств Донбасу.

 

У 2014 році українська економіка втратила 6,8% ВВП та 14% валютної експортної виручки. І це ще був не кінець. З посиленням конфлікту на сході в січні-березні поточного року відбулось різке скорочення промислового виробництва та експортних надходжень. Ситуацію погіршило падіння світових цін на товари українського експорту, яке поглибилося на початку року та продовжувалося протягом всього року.

 

Наслідком стало не лише зниження реального ВВП у першому кварталі цього року на 17,2%, але й сплеск негативних очікувань щодо курсової та цінової динаміки. Результатом, як всі ми пам’ятаємо, була складна ситуація на валютному ринку, яку можна описати двома словами – паніка і девальвація. У свою чергу, суттєве знецінення гривні разом із більш значним підвищенням тарифів житлово-комунального господарства зумовили стрімке прискорення споживчої інфляції.

 

Які кроки було вжито для стабілізації ситуації?

 

Одним із ключових рішень Національного банку за поточний рік ми вважаємо дотримання режиму гнучкого курсоутворення та неповернення до фіксації обмінного курсу. Нагадаю, ще торік ми повністю відійшли від режиму фіксованого обмінного курсу, який застосовувався в Україні протягом тривалого періоду та виявився непридатним для розв’язання проблем економіки.

 

Фактично він сприяв накопиченню тих дисбалансів, які й зараз визначають складний стан економіки та банківського сектору України. За нього країна заплатила міжнародними резервами та зниженням довіри до держави. Натомість, застосування режиму гнучкого обмінного курсу надаватиме економіці буфер від негативних впливів зовнішньоекономічної кон’юнктури.

 

Ми визнаємо, що перехід до гнучкого курсоутворення відбувся болісно, адже він збігся у часі з ескалацією конфлікту на сході країни і супроводжувався стрімкою девальвацією гривні на початку року. Але, аналізуючи результати року, ми можемо сказати - нам вдалося стабілізувати ситуацію на валютному ринку і звузити коливання курсу гривні, який сягав 30 грн. до долара США в лютому, до 20-24 гривень до долара США протягом останніх 10 місяців.

 

Стабілізацією валютного ринку ми завдячуємо реалізації Мінських угод, підписанню Програми розширеного фінансування з Міжнародним валютним фондом, і, головне, адміністративним заходам Національного банку, які ми почали впроваджувати ще в минулому році і продовжили на початку цього року.

 

Жорсткі адміністративні заходи були запроваджені для зупинення відтоку капіталу з України та недопущення недобросовісних валютних операцій. За їх допомогою нам вдалося стабілізувати попит на іноземну валюту, забезпечити її ритмічне надходження на міжбанківський валютний ринок, а також обмежити її необґрунтований відплив з України.

 

Нам часто закидають, що режим гнучкого курсоутворення не підходить Україні, оскільки імпорт суттєво впливає на внутрішні ціни і є вагомою складовою у споживчому кошику кожного українця. Але ще раз наголошую – Національний банк не полишив валютний ринок напризволяще. Адже за режиму гнучкого обмінного курсу НБУ залишає за собою право здійснювати інтервенції на валютному ринку для запобігання надмірних коливань обмінного курсу. Як можна було пересвідчитися протягом поточного року, у випадках надмірних перекосів попиту і пропозиції на валютному ринку Національний банк продовжує використовувати наявні інструменти для згладжування надмірних коливань обмінного курсу.

 

Стабілізація валютного ринку створила підґрунтя для низки позитивних зрушень як у політиці Національного банку, так і в економіці України.

 

Перш за все, мова йде про уповільнення інфляції. Після досягнення максимального рівня у квітні 60.9% (у річному вимірі) споживча інфляція уповільнилася до 46.6% у листопаді. За нашими прогнозами інфляція на кінець року становитиме близько 44%.

 

Окрім згаданих адміністративних заходів для стабілізації валютного ринку, цьому сприяло проведення стриманої монетарної політики. Зокрема, у лютому-березні було вдвічі підвищено облікову ставку - з 14.5% до 30% річних.

 

Водночас у 2015 році Національний банк поклав край домінуванню фіскальної політики над монетарною. Ще минулого року регулятор був змушений проводити м’яку монетарну політику для забезпечення загальнодержавних потреб та уникнення повномасштабної фінансової кризи. Минулого року Національний банк профінансував майже 40% зведеного бюджету країни.

 

Ми неодноразово підкреслювали, що епоха фіскального домінування залишилася позаду, і ми дотримали свого слова. У поточному році грошова пропозиція була більш стриманою. Додатково ми активно вилучали надлишкову ліквідність. У результаті темпи зростання чистих внутрішніх активів і монетарної бази були суттєво нижчі, ніж максимальні значення, закладені в програму з МВФ. Монетарна база з початку року знизилася на 1.1% до 329.6 мільярда гривень. А чисті внутрішні активи Національного банку зросли лише на 1.6% до 309.4 мільярда гривень. Це стало однією з важливих передумов формування відносно стійкого дезінфляційного тренду.

 

Завдяки наявності такого тренду Національний банк зміг розпочати у серпні послаблення монетарної політики, поступово знизивши облікову ставку з 30% до 22% річних. Більшому пом’якшенню монетарної політики заважає значне напруження на глобальних ринках. Ризики подальшого уповільнення економіки Китаю спричинили турбулентність на фінансових та сировинних ринках, зокрема падіння цін на нафту та інші сировинні товари, стрімка девальвація валют країн з emerging markets. Крім того, місцеві вибори і потім зволікання із затвердженням бюджету на 2016 рік призвели до затримки з отриманням чергових траншів фінансування від Міжнародного валютного фонду.

 

Стабілізація валютного ринку також дала Національному банку можливість розпочати поступове зняття адміністративних обмежень. У квітні цього року Національним банком було розроблено та узгоджено з Міжнародним валютним фондом план з поступового зняття тимчасових валютних обмежень. Тому Національний банк у проведенні лібералізації валютного регулювання виходить не з конкретних строків, а відштовхується від виконання певних економічних і фінансових умов. Зокрема, до цих умов належить успішне завершення другого перегляду програми розширеного фінансування МВФ. На жаль, зсув графіку отримання чергових траншів від Фонду не дозволив нам продовжити валютну лібералізацію такими темпами, як ми сподівалися.

 

Стабілізація валютного ринку стала одним із факторів, які сприяли збільшенню міжнародних резервів Національного банку. Нагадаю, що одним із наших пріоритетних завдань є їх нарощування. Упродовж року нам вдалося купити суттєві обсяги валюти на поповнення резервів.

 

Зокрема, у вересні було запроваджено валютні аукціони, під час яких Національний банк має змогу як купувати іноземну валюту для нарощування резервів, так і продавати її для усунення дисбалансів на валютному ринку. При цьому придбання валюти центробанком відбувається у невеликих обсягах. Під час оголошення аукціонів ми беремо до уваги стан валютного ринку і купуємо валюту лише у випадках, коли її пропозиція на міжбанківському ринку переважає над попитом.

 

Як наслідок, нам вдається збільшувати резерви, не створюючи дисбаланси на валютному ринку. Загалом з початку року Національний банк вже купив на міжбанківському валютному ринку 1.6 мільярда доларів США. Водночас банки змогли також збільшити свою валютну позицію, купуючи валюту на готівковому ринку у населення. З початку року чиста купівля валюти банками у населення становила 1.5 мільярда доларів США.

 

Завдяки цьому, а також – і це в першу чергу – надходженню фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних партнерів нам вдалося збільшити міжнародні резерви України на 77% - до 13.3 мільярда доларів США в еквіваленті.

 

За нашими планами міжнародні резерви НБУ мали зрости у 2015 році більше - до 15-18 млрд дол США. Але ці прогнози будувалися з урахуванням надходження в Україну третього та четвертого траншів за програмою МВФ, які у цьому році ми не отримали.

 

 Дотримання режиму гнучкого курсоутворення і поступова стабілізація на валютному ринку створили передумови для переходу до режиму інфляційного таргетування. Запровадженню режиму інфляційного таргетування, за якого монетарна політика буде спрямована на забезпечення цінової стабільності замість фіксації обмінного курсу, немає альтернатив. Про це свідчить успіх режиму інфляційного таргетування в багатьох інших країнах. Тому у серпні Правління Національного банку ухвалило проект Стратегії монетарної політики на наступні чотири роки, який має схвалити Рада НБУ.

 

Стратегія передбачає траєкторію досягнення того рівня інфляції, який ми вважаємо оптимальним для України – а саме 5%. Цільовий показник інфляції становитиме 12% у 2016 році, 8% - у 2017 році, 6% у 2018-ому, і, нарешті, 5% до кінця 2019 року.

 

У рамках підготовки до нового режиму було запроваджено систему прийняття рішень з монетарної політики на основі комплексного аналізу та прогнозу макроекономічного, монетарного та фінансового розвитку. Це відбувається на регулярних засіданнях Правління НБУ, графік яких оприлюднюється заздалегідь. Цьому передує повний детальний аналіз розвитку економіки та ринків, з акцентом на прогнозі інфляції, під час зустрічей Комітету з монетарної політики.

 

Також Національний банк удосконалив стандартні інструменти та механізм регулювання ліквідності, що є передумовою для переходу до режиму інфляційного таргетування.

 

З початку грудня ми скоротили строк надання ринкових кредитів рефінансування шляхом проведення тендерів з одного року до 90 днів. Відтепер в якості забезпечення кредитів рефінансування можуть прийматися лише державні облігації України, депозитні сертифікати НБУ, іноземна валюта та облігації міжнародних фінансових організацій. При цьому вартість забезпечення визначається на ринкових засадах – за справедливою вартістю.

 

Для збільшення гнучкості операцій центробанку з управління ліквідністю Національний банк передбачив множинність заявок для участі в тендерах з розміщення депозитних сертифікатів і з надання кредитів рефінансування.

 

Для побудови кривої дохідності за операціями Національного банку, яка в умовах інфляційного таргетування має забезпечувати вплив монетарної політики на реальну економіку, ми розпочали підтримувати функціонування ринку державних боргових цінних паперів. У липні НБУ вийшов на вторинний ринок із пропозицією ОВДП зі свого портфелю та побудував криву дохідності строком до 10 років. З того часу ми продали ОВДП з портфелю на 1.6 млрд гривень.

 

А у грудні Національний банк ще й започаткував аукціони з державними облігаціями України. Протягом місяця було проведено три аукціони з продажу держоблігацій внутрішньої позики. За їх результатами було продано ПДВ-ОВДП на загальну суму 136.4 мільйона гривень із середньозваженою дохідністю 19.12-19.5% річних.

 

Багатьма досягненнями монетарної політики Національний банк завдячує ефективній роботі блоку "Пруденційного нагляду" з очищення банківського сектору.

 

Блок "Пруденційного нагляду", під керівництвом мого першого заступника Олександра Писарука, досяг значних результатів.

 

Ще півтора року тому банківська система мала приблизно такий вигляд:

 

Велика кількість фактично неплатоспроможних банків, "банків-зомбі", кептивних та схемних банків, які використовували різні схеми для виведення коштів з України. Масштаби таких схем оцінювались сотнями мільярдів гривень.

 

Високий рівень проблемних кредитів. У першу чергу, це стосувалося кредитів в іноземній валюті. Погіршення якості активів вимагало від банків нарощення резервів, що стало причиною проблем з капіталізацією. Проведені у минулому році стрес-тести показали, що з 35 банків 18 потребують докапіталізації на суму майже 66 млрд грн.

 

Неефективна система корпоративного управління та непрозора структура власності – 27% банківської системи були непрозорими. У деяких банках ми знали реальних власників, проте вони ховались за "футбольними командами", "олімпійськими збірними" тощо. У багатьох випадках ми навіть не знали, хто насправді стоїть за банком.

 

Значні обсяги кредитів, наданих пов’язаним особам, іншими словами – олігархічний банкінг. Це одна з головних проблем банківської системи. Протягом 25 років банки використовувались бізнесменами як засіб кредитування свого бізнесу. Це створює великі ризики – відсутність диференціації кредитів призводить до того, що будь-які проблеми підприємств власників зупиняють обслуговування кредитів та банк банкротує, а виплати депозитів громадян стають тягарем для бюджету країни.

 

Викривлення фінансової звітності деякими банками, на якій базується система банківського нагляду Національного банку, робила нагляд неефективним та нездатним вчасно ідентифікувати наростаючі ризики.

 

Не було ефективного механізму притягнення до відповідальності власників та менеджменту банків за доведення фінустанов до банкрутства.

 

Шлях вирішення цих проблем був єдиний – кардинальні системні реформи:

- реформування системи пруденційного нагляду,

- очищення та оздоровлення банківського сектору.

 

Що було зроблено блоком Олександра Писарука у 2015 році?

 

Насамперед – очищення банківського сектору.

 

Можна з упевненістю констатувати, що "портрет" банківської системи кардинально змінено – відбулося очищення великих банків, на які припадає 90% ринку. З початку цього року Національний банк вивів з ринку 33 банки. Загалом з початку 2014 року виведено 63 банки – це більше ніж третина банківської системи.

 

За результатами стрес-тестування минулого року 13 із 18 банків збільшили капітал. П’ять банків ми були змушені вивести з ринку. Проте ці кроки були необхідні для розчистки системи та створення підґрунтя для подальшого розвитку. Ми вже маємо досвід виведення з ринку за один день невеликих банків, які займалися відмиванням коштів та іншими шахрайськими операціями.

 

Які гравці залишили ринок:

- банки-зомбі: у яких не було активів та які довгий час трималися виключно за рахунок приросту депозитів або рефінансування НБУ;

- схемні банки: фінансові установи, які не займалися традиційним банкінгом, а існували для відмивання коштів;

- неплатоспроможні банки: які через погіршення стану втратили ліквідність, не могли обслуговувати клієнтів та вчасно проводити операції. А їх акціонери не змогли покращити ситуацію в банку та підтримати його капіталом.

 

У цьому році ми провели діагностику 20 найбільших банків для виявлення потреб у докапіталізації. Уперше така діагностика здійснювалася силами фахівців Національного банку. Ми вже надали банкам звіти з нашими висновками, на підставі яких банки зобов’язані розробити програми.

 

Після консультацій з банками було прийнято рішення надати їм більше часу для виконання програм. Національний банк України переніс терміни затвердження планів капіталізації перших десяти банків на місяць – з 1 січня на 1 лютого 2016 року та другої десятки з 1 лютого на 1 квітня 2016 року. Таке рішення було погоджено із Міжнародним валютним фондом.

 

Збільшення капіталу буде проходити не одномоментно. Враховуючи складну економічну ситуацію, банкам відведено на це три роки. Збільшення капіталу банків посилить фінансову стабільність системи та створить необхідне підґрунтя для відновлення кредитування у наступному році.

 

Проведена значна робота щодо розкриття реальних власників банків. Рівень прозорості банківської системи зараз – понад 98% відсотків. Нам ще не відомі власники лише 7 невеликих банків. Банки, які не будуть надавати інформацію щодо своїх власників до кінця року, будуть визнані проблемними.

 

Було впроваджено нове законодавство щодо посилення відповідальності власників та керівництва банків за доведення банків до банкрутства. На сьогодні обсяг претензій, поданих Фондом гарантування вкладів, становить понад 2100 заяв, на суму близько 133 мільярдів гривень. Із них 250 заяв на майже сто мільярдів гривень, у яких фігурантами є власники та керівники банків.

 

Підкреслю, що з початку 2014 року Фонд гарантування вкладів виплатив вкладникам неплатоспроможних банків понад 64 мільярди гривень. На черзі у Фонду – активна робота з продажу активів неплатоспроможних банків.

 

Зазначу, що неплатоспроможні банки заборгували за кредитами рефінансування Національного банку майже 45 мільярди гривень. Матеріали по цих банках ми також передали правоохоронним органам.

 

Наприкінці року ми створили об'єднану групу з представників правоохоронних органів для ефективного розслідування проваджень у фінансовому секторі. Ця група буде займатися справами керівників та власників банків, які підозрюються у доведенні банків до банкрутства. Національним банком та Фондом гарантування вкладів зібрані й передані до правоохоронних органів всі матеріали з виведення активів. І ми сподіваємось на конструктивну співпрацю з правоохоронними органами у наступному році.

 

Розпочалася боротьба з однією з головних проблем банківської системи – кредитуванням пов’язаних осіб. Нові законодавчі норми імплементовано у практику роботи банків, проводиться діагностика операцій з пов’язаними особами у найбільших банках.

 

Реформовано систему виїзного та безвиїзного банківського нагляду, запроваджено методологічні підходи, що базуються на Базельських принципах. Це дозволить краще розуміти проблеми банку, його "вузькі" місця та більш оперативно реагувати на виклики.

 

Оновлено нормативну базу щодо надання ліцензій небанківським фінансовим установам на проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Ми прагнемо отримати зрозумілий та прозорий ринок, що працює в правовому полі. Ми не можемо контролювати нелегальні обмінники, але можемо разом з учасниками ринку зробити цивілізованим легальний ринок. З більшості наших пропозицій ми знайшли порозуміння серед учасників ринку, спірні моменти обговорюються у робочих групах.

 

Разом із НАБУ розроблено проект Закону "Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отриманих на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)". На відміну від популістського закону 1558-1, до якого нещодавно Президент застосував право вето, це більш виважений та логічний документ. Він дозволяє прощати частину кредитного боргу незахищеним верствам населення, причому банківська система не відчує надмірного навантаження у результаті реалізації цього законопроекту. Ми переконали Міжнародний валютний фонд, що цей законопроект необхідно ухвалювати.

 

Спільно з Міністерством фінансів розроблено законопроект про фінансову реструктуризацію, який за попередніми оцінками дозволить провести реструктуризацію близько 25% корпоративної заборгованості на основі запропонованого механізму. Це стосується виключно життєздатних підприємств, які за рахунок такої реструктуризації зможуть повернутися до економічної активності. За нашими оцінками, обсяг кредитів, які можуть бути реструктуризовані, становить близько 200 мільярдів гривень.

 

Перше, що зробила наша команда, коли прийшла в Національний банк, – залучила до оцінки заставного майна найкращі міжнародні компанії. Разом із заставою ми просимо акціонерів банку надати особисті гарантії повернення боргу.

 

Щодо кредитів рефінансування. Наголошу, що за мою каденцію заборгованість банків за кредитами рефінансування та стабілізаційними кредитами знизилася на 8.4 млрд гривень, зараз вона складає 100.5 млрд гривень. Левова частка заборгованості була видана ще до мого призначення Головою НБУ.

 

Варто зазначити, що ми не покладаємо надії повернути рефінансування, яке видавалося ще до мого приходу в Національний банк. Зараз ми спільно із Фондом гарантування вкладів працюємо над реалізацією застав під ці кредити у неплатоспроможних банках. З працюючими банками, які не мають наразі змоги обслуговувати борги, укладаємо угоди про реструктуризацію.

 

Вже зараз ми спостерігаємо поступову стабілізацію фінансового сектору та відновлення довіри до банківської системи. Про це свідчить збільшення депозитів фізичних осіб в національній валюті третій місяць поспіль. Зокрема, за вересень-листопад їх приріст у платоспроможних банках становив – 11.4 мільярда гривень.

 

Зараз ми маємо надліквідну банківську систему. На депозитних сертифікатах НБУ знаходиться 76 мільярдів гривень. На коррахунках 33 млрд грн. Загалом ліквідність банківської системи перевищує 109 млрд грн. Крім того, у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – 9.4 млрд грн, на єдиному казначейському рахунку уряду – 20.5 млрд. грн. Отже, широка ліквідність сягає 139 млрд грн. Гроші є.

 

Банківська система очікує на початок кредитування. А для цього нам потрібно реформувати судову систему та посилити захист прав кредиторів.

 

Значними є і зрушення за напрямком блоку "Розрахункові операції", яким опікується заступник Голови Яків Смолій.

 

Цього року під його керівництвом вирішувалося важливе для економіки завдання – розвиток безготівкових розрахунків та скорочення готівкового обігу. Вирішення цього стратегічного для банківської системи України питання та втілення проекту Cashless economy наблизить нашу країну до стандартів життя розвинених країн, прискорить зниження масштабів тіньової економіки, сприятиме забезпеченню стабільної роботи банківської системи.

 

Наразі ми маємо прогрес у цьому напрямку. За результатами перших 11 місяців цього року в готівковому обігу країни банкнот і монет було на загальну суму 294.1 мільярда гривень, що майже на 11 млрд грн менше ніж на початок цього року. Нагадаю, що у минулому році готівка в обігу навпаки збільшилась на 43 мільярди гривень.

 

Цього року також активно розвивалися роздрібні безготівкові розрахунки. Частка безготівкових платежів з використанням платіжних карток за всіма картковими платіжними системами протягом поточного року збільшилась до 31% від загального обсягу операцій.

 

За кількістю операцій частка всіх безготівкових розрахунків в Україні становить близько 65%, що на 10% більше від минулорічних показників.

 

Такому збільшенню обсягів та кількості операцій з використанням платіжних карток сприяє зростаючий рівень фінансової обізнаності українців та розгалужена інфраструктура для використання платіжних інструментів - понад 34 тисячі банкоматів та 180 тисяч терміналів. Ми можемо констатувати, що кількість встановлених в Україні банкоматів досягла середньоєвропейського рівня.

 

Цього року Національний банк ввів в обіг банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року та презентував нову 500 банкноту з удосконаленою системою захисту. Вона увійде в обіг 11 квітня наступного року.

 

Комплексною програмою розвитку фінансового сектору до 2020 року передбачена розробка стратегії виходу Національного банку України на міжнародний ринок з виробництва грошових одиниць. На сучасному етапі відбувається активна робота у цьому напрямі. Зараз ми ведемо активний діалог з кількома іноземними замовниками.

 

Окремим внеском Національного банку у розширення сфери використання безготівкових розрахунків є розвиток локальної національної платіжної системи – оновленої НСМЕП на базі відкритих міжнародних стандартів. До 2020 року ми плануємо довести рівень безготівкових платежів у локальній платіжній системі до 30% відсотків.

 

Що для цього було зроблено у 2015 році?

 

до НСМЕП постійно приєднуються нові члени, завдяки чому частка термінального обладнання, яке обслуговує картки НСМЕП на українському ринку, сьогодні становить близько 80%;

 

• заплановано ребрендинг НСМЕП;

 

• розширюється перелік платіжних послуг у НСМЕП згідно з кращими світовими практиками, зокрема, запроваджена можливість безпечних розрахунків у мережі Інтернет (e-commerce).

 

У році, що минає, ми дуже багато зробили для трансформації Національного банку та реформування фінансового ринку в цілому. За цей напрямок роботи в НБУ відповідає заступник Голови Владислав Рашкован.

 

Наша команда застала Національний банк величезною організацією з багатотисячним колективом, автопарком на 500 автівок, приміщеннями на 150 тисяч квадратних метрів.

 

НБУ обріс непритаманними для центрального банку функціями та активами. Були власні університет і академія, телеканал, бази відпочинку, лікарні та спортивні комплекси.

 

Ми розпочали проект трансформації минулого року. Трансформаційний план передбачає комплексні зміни функціонування регулятора впродовж 30 місяців. Більшу частину цього шляху ми вже пройшли.

 

Інструментально ми поділили сам проект трансформації Національного банку на сім великих напрямків, за якими почали працювати з новою командою.

 

У першу чергу ми сфокусувалися на основних функціях Національного банку. Неключові функції та активи ми виводимо за межі регулятора.

 

Зокрема, Українську академію банківської справи та Університет банківської справи передано до Міністерства освіти та науки. Телеканал БТБ передано Міністерству інформаційної політики.

 

У рамках організаційної трансформації ми скорочуємо персонал. Усього на початку минулого року у штаті Національного банку було 11 800 співробітників. Ми поставили собі за мету до кінця цього року скоротити штат на 55% - до 5300.

 

Ще раз наголошую, що скорочення штату Національного банку – це не механічні звільнення, а результат 41 проекту внутрішньої трансформації, що відбувається у банку. Ми втілюємо справжній проектний підхід в Національному банку. І це відбувається в усьому – від створення монетарного комітету до повної перебудови функцій банківського нагляду.

 

У цьому році Національний банк перейшов від одноосібного типу ухвалення рішень до колегіального. Ми налагодили роботу дев’яти комітетів, які сприяють побудові зваженої системи ухвалення рішень в Національному банку. Обговорення на комітетах становлять більшість рішень, які ухвалюються Правлінням як у сфері розробки політики регулятора, так і її впровадження.

 

Ми також запускаємо нову систему внутрішнього контролю, яка буде сприяти мінімізації ризиків Національного банку України.

 

Проект трансформації Національного банку допоможе зекономити у 2014-2016 роках 7.3 мільярда гривень за поточними та капітальними видатками. Хочу наголосити, що з них 5.7 млрд гривень ми вже зекономили.

 

Починаючи з 2017 року проект трансформації дозволятиме економити лише на операційних витратах більше мільярда гривень щорічно.

 

Значну роботу зроблено у законотворчій діяльності щодо розвитку фінансового сектору України. Вже ухвалено ряд важливих законів.

 

Зокрема, збільшено вимогу щодо розміру капіталу банків до 500 мільйонів гривень, а також удосконалено процедуру виведення банків з ринку. Наприклад, за шахрайські дії Національний банк України має право виводити з ринку банки протягом одного дня.

 

Ухвалено закон щодо посилення відповідальності пов’язаних із банком осіб, а також закон щодо строкових депозитів, який забезпечує сталу та прогнозовану ресурсну базу для банків. Зараз близько 70% нових депозитів – це вклади без права дострокового зняття.

 

Зазначу, що всі свої кроки з реформування банківської системи та всі свої законодавчі ініціативи ми чітко узгоджуємо з Комплексною програмою реформування фінансового сектору, яка розрахована до 2020 року та Меморандумом про економічну співпрацю в рамках кредитної програми з МВФ.

 

Ми щиро вдячні міжнародним донорам, які допомагали нам у цьому році фінансово та технічно. Без перебільшення можу сказати, що міжнародна солідарність і фінансова підтримка України, в умовах руйнівного воєнного шоку для економіки, дала нам можливість не допустити дефолту, забезпечити макрофінансову стабілізацію та уберегти країну від катастрофи.

 

Протягом року Україна отримала понад 11 мільярдів дол США за програмою від МВФ та пов'язаного офіційного фінансування від двосторонніх країн-партнерів і міжнародних організацій. Зокрема, ми домовилися про відкриття валютних своп-ліній на суму до 15 мільярдів юанів з Китаєм, до 500 мільйонів доларів США зі Швецією і до 4 мільярдів злотих із Польщею. Іншими словами, загальна сума відкритих валютних своп-ліній, якими НБУ може користуватися за необхідності, сягає 3.8 мільярда доларів США.

 

А плани у нас на наступний рік амбіційні!

 

Блоки "Монетарної стабільності" та "Відкриті ринки" на 2016 рік поставили собі складні, але вкрай важливі завдання.

 

Ми плануємо завершити перехід до режиму інфляційного таргетування до кінця наступного року. Розраховуємо, що перехід до нового режиму дозволить створити середовище, у якому:

 

- по-перше, інфляція більше не буде приводом для занепокоєння бізнесу та громадськості;

 

- по-друге, довіра до гривні відновиться;

 

- по-третє, реальні доходи населення та бізнесу не зменшуватимуться внаслідок зростання цін.

 

Тим часом ми будемо пильно стежити за даними, щоб бути впевненими, що інфляція уповільнюється згідно з нашою ціллю – 12+/-3% на кінець 2016 року. Якщо інфляційні очікування будуть добре "заякореними", інфляційні ризики послабляться, а стабільність валютного ринку посилюватиметься, ми плануємо продовжити поступове пом’якшення монетарної політики для сприяння економічній активності.

 

Незважаючи на здійснений перехід до гнучкого курсоутворення, нас часто продовжують питати про прогнози щодо курсу гривні. Що ми можемо сьогодні сказати з цього приводу?

 

Як ви знаєте, Міністерство фінансів заклало в бюджет на 2016 рік прогноз курсу на рівні 24.1 гривні за долар, раніше розрахований Міжнародним валютним фондом. Зі свого боку Національний банк вважає такий прогноз реалістичним, але усвідомлює ризики, які можуть стати на заваді його реалізації. Під цими ризиками ми розуміємо зовнішні і внутрішні фактори, які знаходяться поза контролем монетарної політики. Мова йде, у першу чергу, про погіршення зовнішньої кон’юнктури.

 

По-перше, протягом тривалого часу ціни на основні сировинні товари українського експорту - сталь і зернові - демонстрували низхідну динаміку. За нашими оцінками, процес збалансування попиту та пропозиції та відновлення цін на сировинних ринках буде відбуватися доволі повільно.

 

По-друге, Федеральний резерв США розпочав цикл підвищення відсоткової ставки, який створитиме напруження на міжнародних ринках капіталу. Відповідно, країни з ринками, що розвиваються, до яких належить і Україна, стикатимуться зі зростаючою вартістю залучень та тиском на свої валюти.

 

По-третє, можливі несприятливі зовнішні умови пов’язані із девальвацією валют країн-торговельних партнерів. Декілька місяців поспіль спостерігається знецінення валют країн, ринки яких розвиваються, і які конкурують з українськими виробниками на третіх ринках. Як наслідок, є ризик поступового вичерпання конкурентних переваг українських експортерів, зокрема металів.

 

Крім того, не можна забувати про ймовірне закриття вільного доступу вітчизняних експортерів до ринку Росії.

 

Зазначені зовнішньоекономічні ризики можуть відобразитися на показниках платіжного балансу і, відповідно, на курсу гривні і рівні інфляції.

 

Але зауважую, що мова йде лише про можливі ризики, які можуть бути нівельовані іншими факторами. Так, падіння надходжень від експорту металів і зернових компенсуватиметься здешевленням імпортних енергоносіїв. Сьогоднішня ціна нафти значно менша, ніж ми закладали в наш прогнозний сценарій, і ми не очікуємо на суттєве відновлення цін на нафту в найближчій перспективі. Як наслідок, знизяться ціни не лише на саму нафту, а й на нафтопродукти та газ.

 

У свою чергу, підвищення відсоткової ставки в США матиме обмежений вплив на Україну, оскільки в найближчій перспективі ми будемо спиратися на підтримку офіційних кредиторів, а не на приватний капітал.

 

А пришвидшення структурних реформ в Україні може створити підґрунтя для притоку валютних надходжень в економіку. Адже однієї макроекономічної стабілізації для відновлення інвестиційної привабливості України недостатньо. Відновлення економічної, цінової та фінансової стабільності мають супроводжувати боротьба із корупцією, судова реформа, посилення захисту прав інвесторів, дерегуляція умов ведення бізнесу, демонополізація багатьох ринків. Ці реформи покращать діловий клімат країни і зможуть привернути знову увагу приватних інвесторів до української економіки, що матиме позитивний ефект і на платіжний баланс, і на курс гривні.

 

Також наступного року ми маємо намір продовжити поступове послаблення або зняття валютних обмежень. Мова йде саме про заходи, тимчасово запроваджені у 2014-2015 роках для запобігання відтоку капіталу та стабілізації ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках. Як я вже зазначала, у процесі зняття обмежень ми відштовхуємося від передумов, окреслених у дорожній карті, розробленій з МВФ. На сьогодні однією з ключових передумов залишається отримання фінансування від МВФ, яке необхідне для поповнення міжнародних резервів і забезпечення фінансової стабільності.

 

Ми розраховуємо і на більш масштабну лібералізацію валютного регулювання. У серпні цього року в Національному банку створено робочу групу для розробки операційного плану з лібералізації всієї системи валютного регулювання загалом. Для переведення України до більш ліберальної моделі валютного регулювання робоча група провела аналіз нормативної бази, зокрема застарілого Декрету з валютного регулювання 1993 року. Зараз триває робота над цільовою моделлю валютного регулювання на основі аналізу досвіду інших країн з перехідними економіками. Наступним кроком стане побудова дорожньої карти для втілення цієї цільової моделі і розробка принципово нової нормативної бази. Всі результати робочої групи проходитимуть публічне обговорення.

 

Починати лібералізацію валютного регулювання необхідно з операцій за поточним рахунком платіжного балансу та припливу прямих іноземних інвестицій. При цьому лібералізація проходитиме поетапно. Реалізації кожного етапу передуватиме виконання таких умов: макроекономічна стабільність, фіскальна консолідація, оздоровлення і динамічний розвиток банківської системи, накопичення достатнього рівня міжнародних резервів і, неодмінно, реформи, зокрема, проведення судової реформи і посилення захисту прав інвесторів.

 

Водночас, ми будемо й надалі докладати зусилля для відновлення сильної міжнародної резервної позиції України. Як я вже згадувала, через зсув графіку отримання фінансування від МВФ ми відхилилися від середньострокової цілі – забезпечити 18 млрд доларів США резервів на кінець цього року. Але ми очікуємо на продовження співробітництва з МВФ у наступному році, що дасть нам можливість наступного року надолужити невиконані плани.

 

Також Національний банк і надалі поглинатиме надмірну пропозицію на валютному ринку і продаватиме валюту лише для забезпечення здійснення зовнішніх платежів центральним урядом і згладжування тимчасових дисбалансів на валютному ринку.

 

Блок "Пруденційного нагляду" планує перезавантажити банківську систему.

 

Майже весь наступний рік буде присвяченого другому етапу реформування банківського ринку, який ми називаємо – перезавантаження. А вже наприкінці 2016 року ми плануємо перейти до третього етапу – сталого розвитку. А це означає, що ми:

 

- завершимо повну очистку банківського сектору. Тим більше, що левова частка роботи вже зроблена;

 

- доведемо рівень капіталізації банківського сектору до необхідного. До середини наступного року банки повинні довести капітал мінімум до 120 мільйонів гривень;

 

- на початку року ми плануємо затвердити плани докапіталізації першої двадцятки банків. Це одна з передумов для забезпечення фінансової стабільності та початку відновлення кредитування. Вже у ІІ кварталі наступного року розпочнеться діагностика другої двадцятки банків, потім – інших банків;

 

- буде впроваджено новий підхід до оцінки кредитних ризиків, який відповідатиме світовим стандартам;

 

- у І кварталі ми плануємо завершити процес щодо розкриття кінцевих бенефіціарів банків;

 

- за жодних умов Національний банк не зупиниться на шляху посилення контролю над операціями банків з кредитування пов'язаних осіб. Буде проведена повна діагностика таких кредитів по всій банківській системі. Для зменшення їх частки банки будуть розробляти відповідні графіки, дотримання яких ретельно контролюватиметься;

 

- ми продовжимо підвищувати якість та прозорість роботи із продажу застав, наданих банками під кредити рефінансування НБУ. У тому числі, вже на початку 2016 року буде опубліковано перелік застав неплатоспроможних банків;

 

- ми плануємо перейти до більш системного аналізу бізнес-моделей функціонування банків згідно з рекомендаціями Європейської банківської наглядової організації;

 

- завершимо розпочате у цьому році реформування блоку "Пруденційного нагляду", що сприятиме подальшому підвищенню ефективності та надійності банківської системи.

 

Досить амбіційні плани на 2016 рік у блоку "Розрахункових операцій".

 

- Одне із ключових завдань - це розвиток нашої національної системи платежів – НСМЕП. Ми будемо ринковими методами нарощувати кількість емітованих банками карток, сприяти розвитку умов та мережі їх обслуговування.

 

- Основним трендом буде продовження роботи з розвитку платіжної інфраструктури в сфері торгівлі та послуг. Ми прогнозуємо, що до 2020 року банківська система розширить мережу платіжних терміналів з 3800 до 4000-4300 одиниць на 1 мільйон населення. Цей показник сприятиме наближенню України до європейських стандартів торговельного та банківського обслуговування.

 

- Ми поставили собі за мету створити умови, щоб фізичні особи могли отримувати електронні гроші від нерезидентів з використанням міжнародних систем інтернет-розрахунків.

 

Якщо у 2014-2015 роках наші завдання щодо трансформації Національного банку фокусувались на оптимізації та раціоналізації, то 2016 рік ми присвятимо розвитку ключових функцій. Ми дійсно прагнемо побудувати сучасний потужний центральний банк, та впевнена, що ми зробимо це.

 

Додатковим викликом у 2016 році може стати приєднання до Національного банку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, функції нагляду та регулювання частини небанківського фінансового сектору. Після ухвалення відповідного Закону Верховною Радою України Національний банк планує розробити план з організації нагляду за ринком, потім розпочне його очищення та оздоровлення. Але це вже у буде у наступному році.

 

Щодо реформування банківської системи і трансформації Національного банку у нас плани:

 

завершити централізацію функцій та реформування територіальних управлінь;

 

вивести на аутсорсинг усі неключові функції Національного банку.

 

Серед пріоритетів – завершення виводу, реорганізація неключових функцій та активів, забезпечення безперервності процесів, запровадження процесного менеджменту та кост-менеджменту, виведення на аутсорсинг фасіліті-менеджменту, удосконалення HR-управління, підвищення ефективності системи внутрішнього контролю та перехід на електронний документообіг.

 

Ми також сподіваємося на підтримку Верховною Радою ряду законопроектів, які підтримує Національний банк. Зараз, нагадаю, до парламенту подано близько 20 законопроектів. Сподіваємося, що буде ухвалено законопроект із створення кредитного реєстру, який допоможе ще більше зміцнити функцію пруденційного банківського нагляду та захисту прав кредиторів.

 

***

 

 

Ще торік, коли я говорила зі світовими гуру про наші плани реформ – мені казали, що "місія неможлива". Але у нас вийшло – ми вистояли тяжкий 2015 рік, у наступному році нам буде значно легше.

 

Рецепт нашого успіху – у команді однодумців. Я щиро вдячна своїй команді – справжнім патріотам та професіоналам своєї справи. Особливі слова подяки адресую Олександрові Писаруку. 31 грудня його останній робочий день у Національному банку. Олександр Володимирович повертається до міжнародної діяльності.

 

Більшість досягнень НБУ, які я сьогодні озвучила, - це його заслуга. Зокрема очищення банківського сектору, боротьба з кредитуванням пов’язаних осіб та реформування системи банківського нагляду.

 

З нового року блок "Пруденційного нагляду" очолить Катерина Рожкова, яка обійме посаду заступника Голови. Зараз вона очолює Департамент банківського нагляду. Першим заступником Голови буде призначено Якова Смолія. Він і надалі буде займатися розвитком платіжних систем та розрахункових операцій в Україні.

 

Ми впевнені, що найгірше позаду, і на майбутнє сповнені стриманого оптимізму. Ми очікуємо, що вже у 2016 році Україна вийде на тренд зростання не тільки банківського кредитування, а й активів усього фінансового сектору, поступового розвитку ринків капіталу та нарощування обсягу зовнішніх інвестицій.

 

Щиро вітаю всіх із Новим Роком і Різдвом Христовим, які вже ступають на поріг!

 

Бажаю миру, добробуту, злагоди, віри та любові вам, вашим родинам і всій Україні!

 

Дякую за увагу!

 

  На початок сторінки  
 
Остання модифiкацiя   29.12.2015