Українська | English

Головна » Прес-центр » Пряма мова » Архів » 2016 рік

Виступ Голови Національного банку України Валерії Гонтаревої з питань монетарної політики

Speech by NBU Governor Valeria Gontareva on Monetary Policy (англійською мовою)

 

Доброго дня, шановні колеги!

 

Щиро вітаю всіх присутніх на традиційній зустрічі за результатами засідання Правління з питань монетарної політики. Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку України продовжує дотримуватися стриманої монетарної політики. Ми вирішили зберегти облікову ставку на рівні 22% річних.

 

Рішення Правління відповідає основній цілі Національного банку з досягнення і підтримки цінової стабільності в державі. Такий підхід дозволить пом’якшити ризики для цінової стабільністю. Вони посилюються у зв’язку з турбулентністю на світових фінансових і товарних ринках. Це допоможе нам досягнути цілі зі зниження інфляції до 12% на кінець цього року та 8% на кінець наступного року.

 

Минулого року інфляційна динаміка відповідала прогнозу Національного банку. В перші чотири місяці ціни стрімко зростали внаслідок девальвації обмінного курсу гривні і підвищення адміністративно регульованих цін. Але в другій половині року уповільнення споживчої інфляції набуло стійкого характеру, і вона зросла менш ніж на 2%. За результатами року інфляція знизилася до 43,3% з більш ніж 60% у квітні. Продовжувала спадати і базова інфляція - до 34,7% за рік.

 

Послаблення інфляційного тиску в останні місяці року відбувалося завдяки низькому внутрішньому попиту, стриманій монетарній політиці НБУ та стабілізації інфляційних очікувань.

 

Національний банк зберіг незмінним прогноз споживчої інфляції на рівні 12% на кінець поточного року і 8% на кінець 2017 року. Такі прогнози збігаються із цілями Національного банку щодо інфляції на середньострокову перспективу.

 

Подальшому зниженню інфляції у поточному році сприятимуть фундаментальні чинники, які діяли минулого року.

 

Насамперед, це слабкий сукупний попит. Національний банк переглянув прогноз зростання української економіки у цьому році. Очікується, що зростання реального ВВП становитиме 1,1%. Оскільки українська економіка є малою та відкритою, її розвиток обумовлюється ситуацією у глобальній економіці. Перспективи ж зростання світової економіки погіршуються. Значну частина доходів багатьох країн, що розвиваються, забезпечує експорт сировинних товарів.

 

На жаль, Україна не виняток. Вітчизняній економіці ще належить пройти шлях структурної перебудови, що зробить її менш вразливою до зовнішніх шоків.

Але на сьогодні маємо пряму залежність між економічним зростанням в Україні та глобальними сировинними ринками.

 

За нашими припущеннями, у найближчі два роки ціни на світових сировинних ринках будуть утримуватися на низькому рівні через відносно слабкий попит та наявний дисбаланс між попитом та пропозицією.

 

Очікується, що пропозиція на ринку нафти буде залишатися надмірною через конкуренцію між країнами-постачальниками. Зокрема, Саудівська Аравія не знижуватиме видобуток нафти. Іран, який повернувся на ринок, імовірно буде нарощувати його. Це буде відбуватися на фоні зняття ембарго на експорт нафти США та накопичення останніми рекордних її запасів.

 

Водночас уповільнення зростання Китаю, який намагається змінити модель економічного розвитку, та інших країн, ринки яких розвиваються, призведе до звуження світового попиту на ринку нафти.

 

Як наслідок, ми не очікуємо на зростання цін на енергоносії, зокрема нафту і природній газ, у поточному році.

 

Це, з одного боку, вигідно для України, яка імпортує енергоресурси. З іншого боку, з цінами на нафту паралельно знижуються і ціни на сталь та продовольство, які забезпечують левову частку валютних надходжень в Україну.

 

Додатковими чинниками виступає обмеження на експорт продукції до Російської Федерації та транзит вітчизняних товарів російською територію до третіх країн Азії.

 

Окрім стриманого попиту, підтримувати тренд на уповільнення інфляції буде подальше зниження інфляційних очікувань. А також - скасування додаткового імпортного збору та низькі світові ціни на енергоресурси та продовольство.

 

Досягненню Національним банком його цілі щодо інфляції сприятиме відсутність фіскального домінування. Цього року НАК «Нафтогаз» не буде потребувати підтримки з нашого боку. І це перший рік, коли дефіцит НАК "Нафтогаз" буде дорівнювати нулю. Потреби Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у фінансуванні будуть незначними, оскільки основний етап очищення банківської системи залишився позаду. Більш того, ми очікуємо, що Фонд буде задовольняти ці потреби власними силами, зокрема за рахунок продажу майна ліквідованих банків.

 

Два державні банки – Ощадбанк та Укрексімбанк – потребують на докапіталізацію 15 мільярдів гривень. Але збільшення капіталу буде здійснюватися довгостроковими державними цінними паперами, які Національний банк не планує монетизувати.

 

Чому за таких очікувань ми третій раз поспіль зберігаємо облікову ставку на рівні 22%?

 

Навіть за наявності чинників, які сприяють уповільненню інфляції, Національний банк усвідомлює, що в короткостроковій перспективі існують зовнішні фактори, які знаходяться поза контролем монетарної політики. Вони можуть тиснути на платіжний баланс, валютний ринок і, відповідно, на ціни.

 

У 2015 році наш рахунок поточних операцій у був збалансованим - лише з невеликим дефіцитом у 0,2 млрд. доларів США, а це розмір стандартного відхилення. І це було прогнозовано НБУ, про що не раз було проголошено.

 

Але на 2016 рік Національний банк збільшив прогноз дефіциту поточного рахунку платіжного балансу. У поточному році цей показник становитиме 2,5 мільярди доларів США або 3% від ВПП.

 

У випадку реалізації низки ризиків цей дефіцит може бути вищим, що несприятливо відобразиться на інфляційній динаміці.

 

До цих ризиків належить:

·         по-перше, подальше падіння цін на товари українського експорту;

·         по-друге, поглиблення девальвації валют країн-торговельних партнерів України.

 

Що це означає для монетарної політики Національного банку?

 

Реалізація окреслених ризиків загрожує досягненню Національним банком цілі зі зниження інфляції до 12% у 2016 році. Тому ми ухвалили рішення зберегти поточні монетарні умови.

 

У подальшому, за умови зниження інфляційних ризиків, насамперед у разі стабілізації світових товарних ринків та отримання чергових траншів офіційного фінансування, Національний банк відновить поступове пом’якшення монетарної політики.

 

Водночас, у випадку реалізації окреслених ризиків, Національний банк буде змушений залишити монетарну політику стриманою на більш тривалий період для досягнення своїх інфляційних цілей.

 

Ще раз хочу підкреслити, що Національний банк готується до переходу до режиму інфляційного таргетування. Наша ціль по інфляції цього року – досягнути 12%, і наш прогноз на сьогодні, що ми досягнемо 12%. Це означає, що НБУ зробить все можливе для досягнення цієї цілі.

 

Вважаю за доцільне детальніше зупинитися на волатильності, які спостерігається на валютному ринку.

 

Ситуація на ринку більш-менш стабільна. Валютний курс зараз знаходиться на рівні 25 - 25,2 гривень за долар. Вже третій день поспіль Національний банк не виходить з інтервенціями на міжбанківський ринок. Ринок сам знаходить баланс між попитом і пропозицією на рівні 24,80-25,20 гривень за долар. Іншими словами, це рівень, на якому останні три дні без участі НБУ українські банки торгують валютою.

 

Ми неодноразово повторювали, що на ринок впливають як короткострокові, так і фундаментальні фактори.

 

В першу чергу варто відзначити тимчасові фактори. Як НБУ не раз наголошував, надмірні коливання курсу національної валюти були наслідком дисбалансів у попиті та пропозиції валюти та пов’язані з дуже великою кількістю зимових свят. Як Ви знаєте, наша країна не працювала до 11 січня. А 16 і 18 січня наші робочі дня не співпадали з робочими днями у Америці. В ці дні в Україні був робочий день, а в США був вихідний. Тому це ситуативні дисбаланси, які спостерігалися.

 

Що НБУ робив для того, щоб ці дисбаланси нівелювати? НБУ виходив з пропозицією і проводив інтервенції на міжбанківському валютному ринку. Таких інтервенцій з початку січня було п’ять, під час яких було продано валюти на суму 118 млн. дол.

 

Для чого ми це зробили? Щоб згладити надмірні валютні коливання курсу.

 

Тому ще раз повторю – це в нас одномоментні фактори, і їх не треба тлумачити як щось інше.

 

А ключовими в нас є фундаментальні фактори.

 

Насамперед це погіршення зовнішньої кон’юнктури. На жаль із збалансованого поточного рахунку минулого року ми виходимо в дефіцитний поточний рахунок, який, як я вже зазначала, буде 3% ВВП.

 

На показниках платіжного балансу і, відповідно, на курсу гривні можуть відобразитися зниження цін на світових сировинних ринках, цикл підвищення відсоткової ставки ФРС США, закриття ринку Росії для українських експортерів.

 

Серед інших фундаментальних факторів - девальвація валют країн-торговельних партнерів. Зараз валюти всіх країн світу девальвують по відношенню до долара США. Немає таких валют, які не знецінюються. Особливо ця девальвація спостерігається у країнах – експортерах сировини, до яких належать і країни СНД. Ви зараз можете побачити, що коїться із рублем в Росії, із тенге в Казахстані, із манатом в Азербайджані, який до речі є лідером за глибиною падіння. І ці є країни є нашими торговельними партнерами. Наша валюта не може не реагувати на те, що зараз відбувається в світі.

 

Водночас, необхідно підкреслити, ці ризики можуть бути частково нівельовані іншими факторами.

·         По-перше, низькими цінами на енергоносії.

·         По-друге, надходженням офіційного фінансування за програмою МВФ і всіх наших інших програм, євробондів під гарантії американського уряду, коштів від Світового банку, ЄБРР та інших наших міжнародних організацій.

Україна зараз знаходиться під "парасолькою" допомоги міжнародних організацій. У Давосі ми погодили всі технічні питання, і зараз вже чекаємо, що буде підписаний меморандум. Далі буде засідання Ради директорів Фонду і продовження нашої програми.

А наші торговельні партнери-країни СНД не мають такої підтримки. Вчора Азерйбаджан, наприклад, вже запросив МВФ прийти і розпочати з ними програму для стабілізації макроекономічної стабілізації. Тому ситуація із валютою в таких країнах в нас викликає велике занепокоєння.

 

Ще раз хочу наголосити, що ще в 2014 році при запровадженні нами гнучкого – не фіксованого – курсу гривні НБУ попереджав, що коливання курсу буде, оскільки це невід’ємна складова гнучкого курсоутворення. Курс визначається співвідношенням попиту та пропозиції, і ринок має реагувати на все це самостійно. При цьому завдання НБУ – не фіксувати обмінний курс, а знизити його надмірну волатильність і допомогти ринку знайти рівноважне значення курсу.

 

Звичайно, населення турбує не стільки міжбанк, скільки готівковий ринок валюти. Хочу підкреслити, що НБУ може коментувати тільки легальний ринок готівкової валюти, який працює через банківські обмінні пункти та небанківські інституції, що мають відповідні ліцензії.

 

Готівковий ринок завжди трохи вищий за міжбанківський, який є визначальним для курсоутворення у країні. А тому на готівковому ринку, окрім зазначених фундаментальних чинників, існують і свої додаткові фактори.

·         Перший і найважливіший чинник - це настрої населення.

·         Другий – це сезонний фактор. Під час зимніх свят і відпусток підвищуються сплати за картками за кордоном, тобто в іноземній валюті. Банки закривають свої валютні позиції за рахунок купівлі валюти на готівковому ринку. Водночас на початку року пропозиція валюти завжди нижча, ніж у інші місяці.

·         Третій чинник – це надлишкова ліквідність, пов’язана з соціальними виплатами.

 

Як ви знаєте, наприкінці 2015 року було виплачено майже 40 млрд. гривень, 14 млрд. гривень з яких - дочасні пенсійні виплати за січень. Це створило додаткову пропозицію грошей на готівковому ринку.

 

Також наприкінці року було повернуто ПДВ, що також давало надлишкову ліквідність клієнтам, які могли купувати валюту на міжбанку.

 

Тому НБУ завжди виступає за те, щоб ці вхідні грошові потоки були завжди прогнозовані.

 

НБУ передбачав, що можуть бути такі виплати на кінець року, і вжив заходів для запобігання цього. Крім валютних інтервенцій для згладжування надмірної волотильністі на валютному ринку, НБУ протягом всього року вилучав надлишкову ліквідність з банківської системи. Перш за все ми проводили активну роботу з депозитними сертифікатами НБУ. Залишки на депозитних сертифікатах комерційних банків у НБУ на кінець року сягнули більш ніж 80 млрд. грн. Це була спланована робота НБУ – частина нашої монетарної політики.

 

Щодо ліквідності, зайвої в банківській системі.

 

НБУ активно над цим працює. Ми підвищили норму резервування ще наприкінці минулого року. Тепер кумулятивний кореспондентський рахунок для дотримання обов’язкових резервів знаходиться в межах 40-41 мільярд гривень замість 25-26 мільярдів гривень на кінець року. Для цього ми прибрали зарахування готівки в касах і банкоматах до обов’язкових резервів. Решта знаходиться на депозитних сертифікатах НБУ. Ми активно працюємо над достроковим поверненням рефінансування НБУ. Тільки за минулий тиждень нам достроково повернули 1,5 мільярда гривень і ми продовжуємо роботу у цьому напрямку. Під кінець минулого року ця сума становила більш ніж 4 млрд. грн.

 

Ситуація в банківській системі прогнозована і контрольована. НБУ і надалі буде запобігати коливанням курсу, пов’язаних з тимчасовими дисбалансами попиту та пропозиції на ринку. Але НБУ ніколи не буде йти проти фундаментальних чинників у курсоутворенні.

 

Звертаю вашу увагу, що більш докладну інформацію про наші нові прогнози ви зможете дізнатися з Інфляційного звіту, який буде опубліковано 4 лютого. А наша наступна зустріч з питань монетарної політики відбудеться 3 березня цього року відповідно до затвердженого графіка.

 

Дякую за увагу!


  На початок сторінки  
 
Остання модифiкацiя   28.01.2016