Українська | English

Головна » Прес-центр » Новини

НБУ та КШЕ провели першу наукову конференцію для студентів та молодих дослідників

25.04.2017

прес-реліз

 

21 квітня 2017 року відбулася перша наукова конференція для студентів та молодих дослідників "Банківський сектор та монетарна політика: перспективи розвитку", організована Національним банком України та Київською школою економіки.

 

Відкриваючи цей захід, заступник Голови Національного банку Роман Борисенко розповів присутнім про те, яким чином центральний банк змінювався на краще з 2014 року: провів внутрішню організаційну трансформацію, удосконалив та осучаснив виконання ключових функцій, розпочав повномасштабну реформу фінансового ринку.

 

"Попри часту загальну критику за непопулярні реформи, ми вже є прикладом для інших державних органів з точки зору трансформації, адже ми довели, що докорінні зміни можливі. Ми змогли запустити одну з найважливіших для економіки реформ у дуже складному секторі та значно трансформували себе як регулятора і організацію,- наголосив Роман Борисенко. – Я радий, що у залі зібралися молоді люди, які вже доклали значних наукових зусиль – усі ви вже створили науковий продукт – власні дослідження щодо мікро- та макроекономічних аспектів роботи банківського сектору та проведення монетарної політики. Це теж є певним внеском у загальну справу реформування банківського сектору".

 

Для участі в конференції було подано 62 роботи, з яких 47 досліджень було виконано студентами та 15 – молодими дослідниками.

 

Найбільша кількість учасників представляла Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана – 14 претендентів, Національний університет "Києво-Могилянська академія" та Університет банківської справи (м.Київ) – по 6 претендентів, Київську школу економіки та Київський національний університет імені Тараса Шевченка - по 4 роботи від кожного ВНЗ. Усього були надані роботи студентів і молодих дослідників навчальних закладів таких міст і регіонів України як Київ, Харків, Львів, Суми, Хмельницький, Житомир, Запоріжжя, Черкаси, Одеса.

 

Переважна більшість робіт була присвячена проблемам монетарної політики та функціонування трансмісійного механізму, а також питанням оцінки ризиків та ефективності діяльності банківських установ. Активно обговорювались проблеми пошуку стимулів для кредитування та його впливу на економічну активність. Для участі у фінальному етапі конференції було відібрано шістнадцять кращих робіт у двох категоріях: молоді дослідники та студенти.

 

Перше місце серед молодих дослідників виборола робота Первін Дадашової, к.е.н., асистента кафедри фінансів Національного університету "Києво-Могилянська академія", на тему "Монетарна політика в Україні після збільшення мінімальної заробітної плати". В своєму дослідженні автор вивчає наслідки подвоєння мінімальної заробітної плати в Україні з початку 2017 року та піднімає питання взаємоузгодження фіскальної та монетарної політики.

 

Молодий дослідник зазначає, що підвищення мінімальної заробітної плати має як позитивні, так і негативні очікування. З одного боку, такий крок Уряду сприяє зниженню рівня тіньової економіки та збільшенню надходжень до Державного бюджету. Проте, різке збільшення доходів домогосподарств безпосередньо впливає на зростання сукупного попиту, а отже посилює ризик надмірних інфляційних процесів.

 

На основі економетричної макро-моделі для України автор оцінює вплив збільшення мінімальної заробітної плати на основні макроекономічні індикатори та проводить аналіз окремих заходів монетарної політики, спрямованих на подолання можливих негативних наслідків для цінової стабільності в країні.

 

Згідно з результатами моделювання, ризики пришвидшення інфляційних процесів внаслідок підвищення заробітної плати можуть бути нівельовані монетарними заходами, не перешкоджаючи при цьому тенденціям до пом’якшення монетарної політики зі збереженням низхідного тренду ключової процентної ставки.

 

Друге місце серед молодих дослідників посіла робота Альони Закутньої, асистента кафедри бухгалтерського обліку та оподаткування Навчально-наукового інституту бізнес-технологій "УБАС" Сумського державного університету, на тему "Оцінка впливу рівня транспарентності монетарної політики на рівень інфляції".

 

Досвід зарубіжних країн у проведенні монетарної політики та регулюванні банківської системи свідчить, що транспарентність діяльності центрального банку, яка досягається через налагоджену систему комунікацій з суб’єктами економічних відносин та забезпечує високий ступінь їх довіри до центрального банку, сприяє досягненню визначених регулятором цілей.

 

На основі економетричного моделювання автор оцінює вплив рівня транспарентності монетарної політики на інфляцію для 20 країн світу, що практикують інфляційне таргетування, а також для України. Результати дослідження свідчать, що рівень інфляції та рівень транспарентності монетарної політики в розвинених країнах мають обернену залежність, проте наявність такого зв’язку в Україні не підтверджується, що підкреслює важливість подільшої трансформації системи монетарної політики та необхідність посилення комунікаційних каналів Національного банку України.

 

З-поміж студентських робіт найкращими виявились дослідження представників Національного університету "Києво-Могилянська академія".

 

Перше місце серед робіт студентів здобуло дослідження студента НаУКМА Павла Шикіна "Conditional Value-at-Risk as Quantitative Measure of Systemic Risk Contribution of Ukrainian Banks".

 

Павло Шикін у своєму дослідженні застосовує CoVaR підхід (Conditional Value-at-Risk) для визначення тих банків, яким належить найбільший внесок у формування ризиків банківської системи України і, таким чином, розширює модельний апарат для оцінки рівня системного ризику в банківській системі України.

 

Результати дослідження в цілому збігаються з висновками, які зроблені на основі методики НБУ. Однак, як зазначає автор, сучасний підхід НБУ полягає в оцінці середньозважених показників діяльності банків, але не приймає до уваги ступінь щільності взаємних зав’язків банків. Цінність роботи полягає саме в тому, що в ній застосовано методику, яка надає більше інформації для прийняття рішень у сфері банківського регулювання.

 

Друге місце серед робіт студентів посіла спільна робота студентів НаУКМА Богдана Салагуба, Михайла-Дмитра Винничук і Вікторії Басун "Чинники впливу на неплатоспроможність банків".

 

У цій роботі дослідники за допомогою probit- та logit- моделей оцінюють вплив факторів, що визначають неплатоспроможність банків. Проведене дослідження цікаве тим, що дозволяє отримати кількісні параметри діяльності банків, які необхідно враховувати НБУ при розробці заходів із пруденційного нагляду.


  На початок сторінки  
 
Остання модифiкацiя   25.04.2017