Стара версія
Українська | English

Головна » Прес-центр » Пряма мова » Архів » 2017 рік

Виступ виконувача обов’язків Голови НБУ Якова Смолія під час прес-брифінгу з монетарної політики

Доброго дня, шановні колеги!

 

 

Щиро вітаю всіх присутніх на традиційній зустрічі за результатами засідання Правління Національного банку України з монетарної політики.

 

Доводжу до вашого відома, що Правління прийняло рішення про зниження облікової ставки до 12.5% річних з 26 травня цього року. Пом’якшення монетарної політики узгоджується з необхідністю досягнення цілей щодо інфляції у 2017-2018 роках та водночас спрямоване на підтримку економічного зростання.

 

 

Поглянемо на інфляційні тенденції з моменту останнього брифінгу щодо рішень з монетарної політики.

 

У квітні цього року споживча інфляція очікувано уповільнилася до 12.2% у річному вимірі. Це відбулося насамперед унаслідок  вичерпання впливу низки адміністративних факторів. Зокрема у квітні 2016 року відбулося суттєве зростання тарифів на природний газ. Відтак, це вплинуло на базу порівняння поточного року.

 

Водночас такий рівень інфляції у квітні виявився дещо нижчим від траєкторії прогнозу Національного банку, опублікованого в Інфляційному звіті минулого місяця. Це насамперед пояснюється слабшим, ніж очікувалося, тиском фундаментальних факторів.

 

Так, у квітні тривало зміцнення курсу гривні відносно долара США. Це стримувало інфляцію.

 

Такій ситуації на валютному ринку сприяло продовження дії низки факторів.

 

   По-перше, сільськогосподарський експорт продовжував забезпечувати суттєві валютні надходження. Рекордно високий врожай зернових, підвищення цін на світових ринках – усе це допомогло українським аграріям активізувати експорт пшениці та кукурудзи. Покращення цінової кон’юнктури на світових ринках і збільшення врожаю також сприяло підвищенню експорту соняшника та соняшникової олії.

   По-друге, пропозиція валюти з боку експортерів металургійної продукції залишалася значною. Навіть попри наслідки припинення переміщення вантажів через лінію розмежування у Донецькій та Луганській областях, захоплення промислових підприємств на непідконтрольній території України.

   По-третє, населення продовжувало активно продавати валюту на готівковому ринку. З початку року чиста купівля валюти банками сягнула 982 млн. дол. США. За рахунок цих коштів банки також підтримували пропозицію валюти на міжбанківському ринку.

   Зі свого боку Національний банк, дотримуючись режиму гнучкого курсоутворення, не протидіяв поступовому зміцненню гривні. Але водночас ми викупляли надлишок валюти на міжбанківському ринку для поповнення міжнародних резервів. Загалом з початку року чиста купівля валюти Національним банком перевищила 1 млрд. дол. США.

 

Стабільна ситуація на валютному ринку, у свою чергу, призвела до поліпшення інфляційних очікувань. Як наслідок, базова інфляція у квітні залишилася незмінною на рівні 6.3%, тоді як Національний банк очікував на її незначне прискорення.

 

У травні, за нашими попередніми оцінками, інфляція в річному вимірі прискорилася. Це відповідало нашим квітневим прогнозам.

 

Як ми й очікували, незначне прискорення відбулося внаслідок подорожчання сирих продуктів харчування та збільшення тарифів на адміністративно регульовані послуги.

 

Водночас, поступово посилюється споживчий попит. Як пам’ятаєте, це також закладалося в макроекономічний прогноз, затверджений під час минулого засідання Правління з питань монетарної політики. Так, спостерігається підвищення заробітних плат населення, у тому числі – завдяки підвищенню мінімальної заробітної плати з початку року. У березні зростання номінальної середньої заробітної плати прискорилося до 37%, а реальної – до 19% у річному вимірі. Як наслідок, роздрібний товарооборот продовжує відновлюватися. У квітні він зріс на 6.1% у річному вимірі.

 

Загалом показники економічного зростання близькі до прогнозів Національного банку. У І кварталі реальний ВВП зріс на 2.4% у річному вимірі. Більш повільне зростання, ніж наприкінці минулого року, пояснюється припиненням переміщення вантажів через лінію розмежування у Донецькій та Луганській областях, захопленням промислових підприємств на непідконтрольній території України.

 

Унаслідок цих подій знизилося промислове виробництво, погіршилися показники потоків вантажу та оптового товарообороту. Уже на початку другого кварталу падіння промислового виробництва у річному вимірі поглибилося до 6.1% у річному вимірі. Найбільше постраждали видобувна промисловість, виробництво коксу та металургія. Проте такі показники промислового виробництва були очікуваними. Вони узгоджуються з нашим прогнозом, що економічне зростання уповільниться до 1.9% у поточному році.

 

 

Якою ми бачимо динаміку інфляції в подальшому?

 

Національний банк вважає досяжними цілі з інфляції на цей та наступний роки. Нагадаю, вони встановлені на рівні 8% +/-2 в.п. та 6% +/-2 в.п. відповідно.

 

Наш останній прогноз, опублікований в Інфляційному звіті минулого місяця, передбачає, що інфляція уповільниться до 9.1% на кінець поточного та до 6.0% на кінець наступного року. На нашу думку, цей прогноз залишається актуальним.

 

Зниження інфляції відбудеться насамперед завдяки двом чинникам:

 

·      По-перше, завдяки менш значному підвищенню адміністративно регульованих цін порівняно з минулим роком.

·      По-друге, завдяки стриманій монетарній і фіскальній політиці.

 

Водночас підтримуватимуть інфляційні процеси поступове відновлення споживчого попиту й підвищення цін на сирі продукти харчування.

 

Також певний інфляційний потенціал містить послаблення долара США на світових ринках в останні тижні, що створює ризики підвищення цін на імпорт з країн ЄС та інших торговельних партнерів України.

 

Як і раніше, Національний банк очікує, що блокада переміщення товарів через лінію розмежування у Донецькій та Луганській областях не буде мати суттєвого впливу на рівень інфляції.

 

 

Основним ризиком для досягнення цільових показників інфляції у 2017-2018 роках наразі є відхід від проведення виваженої фіскальної політики.

 

Зокрема, більш суттєве підвищення соціальних стандартів та заробітних плат, ніж це узгоджується з досягненням цілей з інфляції.

 

Так, Національний банк вважає проведення пенсійної реформи життєво необхідним кроком для забезпечення стійкості державних фінансів, а, відтак, і цінової стабільності  у довгостроковій перспективі. Проте у короткостроковій перспективі різке підвищення пенсійних виплат може мати наслідком збільшення споживчого попиту. З огляду на це, реалізація реформи може змусити Національний банк скорегувати свою політику для нівелювання її короткострокових наслідків.

 

Також важливим є подальше проведення структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності. Насамперед тих, зобов’язання реалізувати які Україна взяла за програмою співпраці з МВФ.

 

Таким чином, на основі прогнозу інфляції та балансу ризиків для його реалізації Правління Національного банку прийняло рішення про зниження облікової ставки до 12,5%.

 

 

У подальшому в цьому році Національний банк може продовжити пом'якшення монетарної політики. Але тільки у випадку стійкого зниження окреслених ризиків.

 

Швидкість і ступінь імовірного подальшого зниження облікової ставки будуть залежати від оцінки середньострокових ризиків для досягнення цілей інфляції як у поточному році, так і, головне, вже у наступному році. Очікується, що загалом за результатами цього року, на початку якого облікова ставка перебувала на рівні 14% річних, масштаб її зниження буде набагато меншим порівняно з минулим роком. Нагадаю, протягом 2016 року ставка знизилася на 8 в.п.

 

При цьому потенційне пом'якшення монетарної політики у разі його здійснення може відбуватися в різних формах – шляхом як зниження облікової ставки, так і послаблення адміністративних обмежень на валютному ринку.

 

 

Правління Національного банку вже вважає за можливе продовжити пом’якшення монетарної політики не лише за допомогою зниження облікової ставки, а й шляхом лібералізації валютного регулювання.

 

Це стало можливим як завдяки сприятливій ситуації на валютному ринку, так і з огляду на окреслений баланс ризиків.

 

Як і раніше, ми фокусуємося насамперед на усуненні бар’єрів для зовнішньоторговельних операцій та притоку прямих іноземних інвестицій.

 

·      По-перше, ми маємо намір підвищити максимальний строк для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів зі 120 до 180 днів.

·      По-друге, ми надаємо інвесторам можливість повертати вкладені в Україну кошти.

 

Досі було заборонено купувати та перерахувати іноземну валюту, щоб повернути за кордон кошти, отримані іноземними інвесторами від продажу корпоративних прав, зменшення статутних капіталів юридичних осіб, виходу з господарських товариств іноземних інвесторів. Ми плануємо дозволити такі операції. Водночас для запобігання відтоку капіталу через тіньові схеми ми будемо стежити, щоб ці операції відповідали визначеному переліку умов.

 

·      По-третє, ми скасуємо заборону на купівлю і перерахування валюти з метою повернення за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами за операціями з продажу цінних паперів українських емітентів. 

·      По-четверте, клієнти банку зможуть купувати валюту на міжбанківському ринку незалежно від залишків валюти, яка є у них на банківських рахунках.

 

Ці кроки сприятимуть покращенню інвестиційного клімату в країні та полегшенню діяльності підприємств, які здійснюють зовнішньоторговельну діяльність. Водночас жодний з цих кроків не призведе до дестабілізації ситуації на валютному ринку.

 

 

Нагадую, наша наступна зустріч з питань монетарної політики відбудеться 06 липня.

 

 

Дякую за увагу!

 

 

  На початок сторінки  
 
Остання модифiкацiя   25.05.2017