Стара версія
Українська | English

Головна » Прес-центр » Пряма мова » Архів » 2017 рік

Виступ в.о. голови комітету з монетарної політики, заступника Голови НБУ Дмитра Сологуба під час прес-брифінгу з монетарної політики

Доброго дня, шановні колеги!

 

Щиро вітаю всіх присутніх на традиційній зустрічі за результатами засідання Правління Національного банку України з монетарної політики.

 

Доводжу до вашого відома, що Правління прийняло рішення залишити облікову ставку незмінною на рівні 12.5% річних. Проведення стриманої монетарної політики зумовлено необхідністю нівелювати ризики для досягнення цілей з інфляції.

 

Поглянемо на інфляційні тенденції, які спостерігалися з часу останнього засідання Правління з монетарної політики.

 

У червні показник інфляції у річному вимірі досяг піку цього року, після чого очікується його поступове зниження.

Фактичне значення загальної інфляції у червні становило 15.6% і було вищим за прогноз Національного банку.

 

Це пояснюється більш різким подорожчанням сирих продуктів харчування, ніж очікувалося. Зростання цін на м’ясо та молоко продовжувало прискорюватися внаслідок вищих світових цін та значних обсягів експорту цих продуктів. Зростання цін на овочі та фрукти також перевищувало очікування Національного банку. Це зумовлено як втратою частини врожаю, так і змінами в методології відображення цін плодоовочевої продукції при обрахуванні показника споживчої інфляції.

 

Однак у липні з високою ймовірністю буде зафіксовано дефляцію в місячному вимірі, яка продовжиться в серпні. Відповідно, показники інфляції в річному вимірі поступово наближатимуться до траєкторії, яку прогнозує Національний банк.

 

Про це свідчить суттєве здешевлення овочів та фруктів останніми тижнями за даними моніторингу динаміки цін на споживчому ринку, який проводить Державна служба статистики України, та даними автоматизованого збору інформації щодо цін з веб-сайтів онлайн-магазинів, який здійснює Національний банк.

 

Базова інфляція у червні підвищилася до 6.8% у річному вимірі та, за оцінками Національного банку, продовжила прискорюватись у липні. Це пов’язане з вторинними ефектами від подорожчання сирих продуктів, збільшенням виробничих витрат, у тому числі на оплату праці, та зростанням цін на послуги з утримання будинків.

 

Поступово посилюється і внутрішній попит, зокрема його інвестиційна та споживча складові.

 

Подальше нарощування обсягів будівництва свідчить про високу інвестиційну активність. А збільшення ролі споживчого попиту в економічному зростанні підтверджується високими темпами зростання роздрібного товарообороту – на 9% у річному вимірі у червні. Пожвавленню приватного споживання сприяло підвищення заробітної плати та поліпшення споживчих настроїв населення. У червні індекс споживчих настроїв досяг найвищого рівня за останні два роки.

 

Водночас інфляцію стримувало зміцнення обмінного курсу гривні відносно долара США. Така ситуація на валютному ринку склалася під впливом низки чинників:

 

      По-перше, цьому сприяло збереження сприятливої зовнішньої кон’юнктури для товарів вітчизняного експорту. Зокрема, українська сталь на світових ринках сьогодні коштує на 35%, залізна руда – на 22%, а пшениця – на 26% більше, ніж рік тому. Сприятливим для українського експорту був і зовнішній попит. Завдяки такій кон’юнктурі на світових ринках гірничо-металургійні та аграрні компанії продовжували забезпечувати понад 80% середньоденних обсягів продажу іноземної валюти попри певне сезонне скорочення валютних надходжень від експорту сільськогосподарської продукції.

 

      По-друге, сприятливими були і курсові очікування, які стимулювали населення активно продавати готівкову валюту. З початку року чиста купівля валюти банками у населення сягнула приблизно 1.8 млрд. дол. США. За рахунок цих коштів банки забезпечували перевищення пропозиції валюти над попитом на неї на міжбанківському ринку.

 

      Ще одним фактором виступало знецінення долара США на світових ринках. Зокрема, зважений за торговим оборотом індекс долара США знизився з початку року на 9%, а курс євро/долар майже з паритету зріс до 1.18-1.19. Відповідно, послаблення долара США відбувається до більшості валют країн – основних торгових партнерів України і так само по відношенню до гривні.

 

Національний банк, дотримуючись режиму плаваючого курсоутворення, не протидіяв поступовому зміцненню гривні під впливом фундаментальних чинників. Загалом сприятлива ситуація на валютному ринку дала можливість Національному банку здійснити чисту купівлю валюти для поповнення міжнародних резервів на суму близько 1.4 млрд. дол. США з початку року. Наразі міжнародні резерви становлять близько 18 млрд. дол. США.

 

Якою ми бачимо динаміку інфляції в подальшому?

 

Опублікований минулого місяця Інфляційний звіт передбачає, що інфляція уповільниться до 9.1% на кінець поточного року та продовжить зниження до 6.0% на кінець наступного року.

 

А отже, інфляція перебуватиме в межах оголошених цільових діапазонів 8% ± 2 в.п. та 6% ± 2 в.п. відповідно.

 

Як і раніше, ми очікуємо, що до кінця поточного року інфляція в річному вимірі буде досить мінливою, як і в першому півріччі. Упродовж ІІІ кварталу вона буде залишатися на двознаковому рівні. Але в IV кварталіповернеться до однознакового показника.

 

Визначальним для рівня інфляції цього року буде, у першу чергу, подорожчання сирих продуктів харчування, а наступного року зростання адміністративно регульованих цін.

 

Чому за окресленого сценарію ми вирішили зберегти облікову ставку без змін?

 

З часу публікації останнього Інфляційного звіту зросли ризики, що інфляція може більш суттєво відхилитися від центральної точки цільового діапазону 8% +/- 2 в.п. на кінець поточного року, ніж передбачає наш липневий прогноз.

 

Зокрема, досить стрімке відновлення споживчого попиту, що може бути додатково простимульоване збільшенням бюджетних витрат та пенсійних виплат в другому півріччі, може зумовити посилення фундаментального тиску на ціни. В першому півріччі сальдо державного бюджету було зведено з профіцитом 29 млрд. гривень. Це створює ризики великої концентрації видатків у другій половині року, у тому числі в результаті останніх змін до Державного бюджету на 2017 рік.

 

Також, на тлі високих поточних показників зростання цін існує ризик зміни тренду покращення інфляційних очікувань, що спостерігався протягом останніх двох років.

 

Водночас стримана монетарна політика може сприяти продовженню тренду на покращення очікувань та наближенню інфляції до центральної точки цільового діапазону протягом першого півріччя 2018 року. Відповідно до Пропозицій Правління НБУ до Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу, цільовий діапазон на кінець першого кварталу становить 7.5% +/- 2 в.п., на кінець другого кварталу – 7.0% +/- 2 в.п.

 

Якою буде монетарна політика в подальшому?

 

Необхідність повернення інфляції до цільових значень може зумовити утримання облікової ставки на поточному рівні до отримання Національним банком чітких ознак нівелювання інфляційних ризиків. Правління Національного банку переконане, що досягнення цінової стабільності є необхідною передумовою стійкого економічного зростання.

 

При цьому Правління Національного банку вважає за можливе продовжити поступову лібералізацію валютного регулювання шляхом пом’якшення тимчасових адміністративних обмежень, послаблення яких не створює ризиків дестабілізації валютного ринку.

 

Зокрема, ми маємо намір найближчим часом розширити можливості банків для проведення власних операцій з іноземною валютою на міжбанківському ринку.

 

Для цього ми плануємо підвищити розмір дозволеного сальдо купівлі-продажу банками іноземних валют протягом одного робочого дня з 0.5% до 1% від розміру регулятивного капіталу. Це надасть банкам більш широкі можливості для управління своєю валютною ліквідністю, дозволить Національному банку зменшити присутність на валютному ринку, а також підвищить спроможність ринку в цілому самостійно шукати баланс.

 

У подальшому повернення до циклу пом’якшення монетарної політики відбуватиметься у випадку стійкого послаблення інфляційних ризиків та покращення очікувань. Зазначене є можливим за умови продовження програми співпраці з Міжнародним валютним фондом, що передбачає здійснення структурних реформ, а також – за умови проведення виваженої фіскальної політики.

 

Разом з тим, у випадку зростання фундаментального інфляційного тиску монетарна політика Національного банку буде досить жорсткою більш тривалий час для відновлення тренду зниження інфляції відповідно до оголошених цілей.

 

Нагадаю, наступна зустріч керівництва Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 14 вересня.

 

Дякую за увагу!

 

  На початок сторінки  
 
Остання модифiкацiя   03.08.2017