Стара версія
Українська | English

Головна » Рада Національного банку » Новини Ради » Архів » 2017 рік

Рада Національного банку України схвалила Оцінку діяльності Правління у січні-вересні 2017 року і наголосила на потребі посилення координації грошово-кредитної та бюджетної політик

01.11.2017

прес-реліз

 

31 жовтня 2017 року відбулося засідання Ради Національного банку України (далі – Рада), на якому було заслухано звіт Правління Національного банку України (далі – Правління) щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики (далі – Основні засади) у січні-вересні 2017 року. За його результатами Рада схвалила відповідну Оцінку діяльності Правління і Рекомендації Правлінню НБУ та Уряду України. 

 

Відкриваючи засідання Голова Ради Богдан Данилишин зазначив: «Основними засадами грошово-кредитної політики визначено, що у 2017 році Національний банк розглядатиме свій цільовий орієнтир за споживчою інфляцією на рівні 8%  ± 2 п. п. (грудень до грудня попереднього року).

 

Однак, фактична споживча інфляція протягом значної частини поточного року перевищувала прогнозні значення інфляції, передбачені прогнозами Національного банку. Поточна динаміка ІСЦ та його складових свідчить про подальше посилення ризиків недосягнення цільового орієнтиру по споживчій інфляції на поточний рік.

 

Ми заслухаємо інформацію Правління про його діяльність, і на основі конструктивного обговорення надамо оцінку роботи Правління щодо реалізації Основних засад грошово-кредитної політики, схвалених Радою Національного банку України 21 грудня 2016 року».

 

Рада констатувала недостатність дій Правління щодо досягнення інфляційних цілей. Для забезпечення зниження споживчої інфляції до цільових орієнтирів були задіяні не всі монетарні інструменти.

 

Ще на початку третього кварталу цього року Рада наголошувала на ймовірності підвищення інфляційного тиску і необхідності активного використання наявних інструментів грошово-кредитної політики з метою стримування інфляції в межах 8%  ±  2 п. п. (Рішення Ради Національного банку від 20 липня 2017 року № 33- рд). Проте, зважаючи на необхідність балансування між нівелюванням інфляційних ризиків і підтримкою економічного зростання, Національний банк протягом останніх трьох місяців не вдавався до проведення більш жорсткої грошово-кредитної політики, а лише утримувався від її пом’якшення. Національний банк підвищив облікову ставку до 13.5% річних лише наприкінці жовтня.

 

Рада вважає доцільним задіяти всі засоби та методи грошово-кредитної політики з метою досягнення визначених цільових орієнтирів по інфляції, при цьому у межах мандату Національного банку сприяти економічному зростанню.

 

Рада вказала на необхідність подальшого розвитку та посилення функції прогнозування у Національному банку України, координації прогностичної функції з центральними органами виконавчої влади. Оскільки недосконалість обрахунку та прогнозування макроекономічних показників може впливати на особливості здійснення грошово-кредитної політики. 

 

Реалізація грошово-кредитної політики в січні-вересні 2017 року здійснювалася в умовах продовження економічного зростання. Однак його темпи залишаються недостатніми для забезпечення якісних структурних змін в економіці, запуску процесів її технологічної модернізації.

 

Крім того, низькою залишалася кредитна активність банків. Залишки за кредитами, наданими суб’єктам корпоративного сектору, за січень-вересень 2017 року загалом зменшилися на понад 25 млрд. грн. (у гривневому еквіваленті). Натомість зростання залишків за кредитами, наданими домашнім господарствам у національній валюті, за цей період сягнуло майже 20% головним чином за рахунок пожвавлення споживчого кредитування. Також наразі спостерігається розвиток небанківського кредитування, внаслідок чого капітал перетікає на нерегульовані ринки. Це створює додаткові непередбачувані ризики для фінансової стабільності та грошово-кредитної політики.

 

Ліквідність банківської системи продовжує знаходитися на безпрецедентно високому рівні. При цьому банки вкладають кошти в депозитні сертифікати Національного банку та державні цінні папери. Загальний обсяг ОВДП в обігу наближається до розміру депозитного портфеля банків. При цьому Уряд накопичив історично високі залишки коштів на казначейському рахунку в Національному банку. Кошти місцевих бюджетів продовжують розміщуватися на депозитах банків, замість розширення інвестування реального сектору економіки.

 

Такі обсяги ліквідності свідчать про формування «монетарного навісу», який сконцентрований в банківській системі та державному секторі. З огляду на поточний стан грошово-кредитного ринку, витрачання коштів Урядом протягом короткого періоду часу, як це традиційно відбувалося в кінці року, може мати більш суттєві ризики стабільності грошової одиниці України ніж в попередні роки.

 

Рада Національного банку наголошує на необхідності проведення моніторингу стану грошово-кредитного та валютного ринку, ліквідності банківської системи та її основних чинників впливу, а також потребі посилення координації грошово-кредитної та бюджетної політики з метою недопущення різкого збільшення пропозиції коштів та посилення інфляційних ризиків.

 

Водночас за підсумками січня-вересня 2017 року від’ємне сальдо поточного рахунку збільшилося до 3.0 млрд. дол. США (з 2.7 млрд. дол. США у відповідному періоді минулого року) в основному через масштабні закупівлі енергоносіїв та сільськогосподарської техніки. Збереження тенденції до зростання обсягів споживчого кредитування може зумовлювати подальше збільшення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу та відповідно відплив іноземної валюти з країни. У свою чергу це може створювати ризики стабільності грошової одиниці України та нівелювати вплив дій Національного банку, спрямованих на забезпечення цінової стабільності в державі. Тому Національний банк має ретельно відстежувати ситуацію на ринку споживчого кредитування та упереджувати реалізацію зазначених ризиків.

 

Такі тенденції на грошово-кредитному ринку та в економіці свідчать про формування ризиків нагромадження економічних дисбалансів, які були притаманні вітчизняній економіці в попередні роки і, реалізація яких неодноразово призводила до кризи. Водночас сировинний характер економіки України, якісні вади та інертність поточної економічної моделі держави та її висока залежність від зовнішніх чинників зумовлюють низький потенціал щодо протидії кризовим явищам та забезпечення стійкого економічного зростання.

 

Враховуючи поточну обмеженість дієвості монетарного інструментарію в умовах профіциту ліквідності, а також високу залежність стабільності гривні та фінансової системи від стану економіки, окреслена вище ситуація зумовлює нагальну необхідність вжиття Урядом заходів, спрямованих на закладення підвалин для якісних зрушень в економіці. Це стосується насамперед необхідності переходу до нової економічної моделі інноваційного економічного розвитку, що має стати першочерговим стратегічним завданням макроекономічної політики держави.

 

Рада взяла до відома інформацію Правління Національного банку України щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в січні-вересні 2017 року. З метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, а також сприяння фінансовій стабільності та досягнення стійких темпів економічного зростання, відповідно до пункту 13 статті 9 Закону України “Про Національний банк України” Рада Національного банку України надала Рекомендації Національному банку України та Кабінету Міністрів України.

 

У засіданні брали участь члени Ради Національного банку України, члени Правління та директори департаментів Національного банку України.

 

Текст Рішення Ради та Рекомендацій Правлінню буде незабаром опублікований.

 

 

 

 


  На початок сторінки  
 
Остання модифiкацiя   01.11.2017