Українська | English

Головна » Прес-центр » Новини

Фінансові регулятори визначили пріоритети реформи на наступні півтора роки

05.07.2018

прес-реліз

 

Національний банк України разом із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб представили звіт за результатами втілення програми по реформуванню фінансового сектору України за другу половину 2017 року – першу половину 2018 року та встановили пріоритети на наступні півтора роки.

 

Директор департаменту стратегії та реформування Національного банку Михайло Відякін зазначив: «Національний банк визначив серед основних проектів Комплексної програми проект «Спліт», захист прав споживачів фінансових послуг та фінансову інклюзію. Вони потребуватимуть значних зусиль та змін до законодавчої бази. Крім того, центральний банк у 2018-2019 роках також фокусуватиметься на повному втіленні цілей проектів, що уже пройшли важливі етапи розвитку: лібералізації валютного регулювання, розвитку безготівкової економіки, корпоративного управління в державних банках та підвищення захисту прав кредиторів».

 

Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв наголосив: “Комісія активно рухається по Комплексній програмі – 2020, по деяким компонентам ми досягли прогресу виконання у 70-80%, зокрема мова йде про розкриття інформації емітентами та реалізацію прав інвесторів. Хоча є такі компоненти, по яким ми маємо низький прогрес, це, наприклад, питання інституційної спроможності регулятора і його адекватного фінансування, запровадження нових фінансових інструментів. Нажаль, голосування по законопроекту 7055 показало, що поки недостатньо політичної волі для здійснення запланованих змін на ринку. Але ж будь-яка реформа розпочинається з оновлення законодавчої бази, а вже потім на основі нових законів перебудовуються процеси і процедури. Зробити реформу, не змінюючи законодавство неможливо”.

 

За словами заступника директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Андрія Оленчика, протягом останніх років, коли в управління Фонду було передано понад 90 банків, Фонд перебуває у перманентному процесі удосконалення свого функціоналу. «Перелаштовуватись та змінюватись нам часто доводилось просто на ходу, налагоджуючи ключові процеси з «нуля». Так, ми фактично першими почали створювати в країні систему електронних торгів. Сьогодні разом із партнерами створили систему ProZorro.Продажі, на базі якої реалізували ще один амбітний проект – голландські аукціони. Ми запустили в експлуатацію Автоматизовану систему виплат, що дозволило нам максимально розширити мережі пунктів виплат, забезпечити оперативність та безперервність цього процесу. На сьогодні 74% усіх виплат здійснюються саме через цю систему. Фонду, насправді, є про що прозвітувати, та ще більше у нас планів щодо втілення майбутніх реформ», - зауважив Андрій Оленчик.

 

Крім того, у ході круглого столу за участі представників фінансового ринку та медіа регулятори назвали ключові законопроекти для подальшого розвитку сектору:

·

законопроект №2413а щодо консолідації регулювання ринку фінансових послуг;

·

законопроект №2456-д щодо захисту прав споживачів фінансових послуг;

·

законопроект №7270 про платіжні системи та переказ коштів в Україні;

·

законопроект №6303 щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу.

 

 

Довідка

 

Комплексна програма розвитку фінансового сектору України до 2020 року

 

Національна рада реформ підтримала та схвалила Комплексну програму розвитку фінансового сектору України до 2020 року 15 травня 2015 року. Вона була затверджена постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2015 року № 391, а також відповідними рішеннями інших регуляторів фінансового ринку (рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 червня 2015 року № 931 та розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 11 червня 2015 року № 1367). Документ був вперше оновлений фінансовими регуляторами в січні 2017 року, друге його оновлення відбулося в травні 2018 р.

 

Основна мета Комплексної програми – розбудова в Україні повноцінного, дієвого та ефективного фінансового ринку, збалансування всіх його сегментів, розбудова інфраструктури та зміцнення стійкості до загроз.

 

Комплексна програма розроблена Національним банком України разом з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, представниками Міністерства фінансів України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, професійних асоціацій (НАБУ, УФУ тощо), експертами фінансового ринку, керівниками депутатських фракцій Верховної Ради України.

 

Документ відповідає вимогам Стратегії сталого розвитку "Україна – 2020", Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Меморандуму про співпрацю з Міжнародним валютним фондом, Угоди про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" тощо.

 

У Комплексній програмі викладені стратегічні напрями розвитку фінансового сектору, основні принципи бачення майбутнього, етапи реалізації реформи. Заходи Комплексної програми здійснюються за трьома ключовими напрямами:

А. - забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансового сектору; 

В. - розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового ринку; 

С. - захист прав споживачів та інвесторів фінансового сектору.

 

Усього Комплексна програма містить понад 60 проектів, які реалізуються за міжнародними принципами проектного менеджменту. Таким чином, реалізація Комплексної програми має три етапи:

І етап – вирішення проблем минулого та очищення фінансового сектору (2014 – 2016 роки);

ІІ етап – закладення фундаменту для розвитку системи (2015 – 2017 роки);

ІІІ етап – реалізація заходів щодо самого розвитку (2017 – 2020 роки).

 

Станом на початок липня 2018 р. 18% заходів Комплексної програми виконано всіма регуляторами, 33% − одним або кількома регуляторами.

 

Протягом 2019 року фінансові регулятори планують реалізувати 31% проектів. Лише реалізація 18% із них, за оцінками Національного банку, буде здійснюватися і після 2020 року. Зокрема, до таких довгострокових та комплексних проектів належать запровадження ризик-орієнтованого нагляду за платіжними системами, перехід на новий стандарт обміну фінансовими повідомленнями ISO 20022 та стандарт номера рахунку ISO 13616 (IBAN), розбудова нової інфраструктури та регулювання фінансового ринку.

 

Зокрема, за період другої половини 2017 року – першої половини 2018 року Національний банк успішно завершив основну фазу за чотирма пріоритетними для центрального банку проектами: спрощення механізму злиття банків, запровадження міжнародного стандарту фінансової звітності (МСФЗ 9), Open data, а також Кредитний реєстр НБУ.

 

Оновлена в травні 2018 р. Комплексна програма приділяє увагу таким напрямам, як розвиток інфраструктури платіжного ринку України, розвиток та регулювання діяльності Fintech-компаній та краудфандингу, розробка національної стратегії підвищення рівня фінансової обізнаності та ін.

 

Текст оновленої в травні 2018 р. Комплексної програми доступний тут.

 

Презентація Національного банку з круглого столу щодо оновлення та статусу виконання Комплексної програми доступна тут.

 

Відео-запис круглого столу за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=RzHFIfmXHtw

 


  На початок сторінки  
 
Остання модифiкацiя   05.07.2018