Українська | English

Головна » Прес-центр » Новини

Світові центральні банки обмінялись досвідом впровадження МСФЗ 9

19.10.2018

прес-реліз

 

У Національному банку України відбувся міжнародний круглий стіл щодо особливостей впровадження міжнародного стандарту фінансової звітності МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" (далі – МСФЗ 9), організований за підтримки проекту Канада – МВФ "Розбудова інституційної спроможності НБУ" та Світового банку.

 

Учасниками круглого столу стали представники центральних банків Білорусі, Боснії і Герцеговини, Вірменії, Грузії, Македонії, Молдови, Туреччини, Хорватії та України.

 

На початку заходу заступник Голови Національного банку Роман Борисенко нагадав, що круглий стіл у такому форматі проводиться вдруге. Національний банк відкритий для обміну новою інформацією з міжнародними колегами та сподівається, що такі зустрічі стануть постійними.

 

"Коли у вересні минулого року ми вперше зібралися разом у Києві, то обговорювали введення стандарту МСФЗ 9. Наша дискусія тоді більше стосувалася планів та очікувань ринку, оскільки ще у минулому році у практичній площині Національний банк міг говорити лише про власний досвід із запровадження нового стандарту. Сьогодні ж в української сторони вже є можливість говорити про перші результати імплементації МСФЗ 9 українськими банками", - зазначив Роман Борисенко.

 

Як розповів заступник Голови Національного банку, запровадження банками з 1 січня 2018 року МСФЗ 9 не мало суттєвого впливу на їх операційну ефективність.

 

"У власників і топ-менеджменту банків спочатку були побоювання, що новий стандарт звітності призведе до необхідності додаткової докапіталізації. За нашими оцінками, застосування МСФЗ 9 вплинуло на власний капітал банків, але це не зменшило регулятивний капітал та його достатність", - наголосив Роман Борисенко.

 

Основною темою круглого столу стала практика впровадження МСФЗ 9 безпосередньо центральними банками. Представники центральних банків дійшли згоди, що суттєвого впливу від переходу на МСФЗ 9 на показники їх діяльності не відбулось. Під час дискусії учасники круглого столу зазначили, що в результаті переходу відбулись певні зміни в частині класифікації активів на балансах центробанків. Також у процесі обговорення, вони погодились, що загалом боргові фінансові інструменти, емітовані державою або її центральним банком у валюті цієї держави, є такими, за якими кредитний ризик умовно відсутній (несуттєвий), а отже, немає потреби у формуванні резервів.

 

Крім цього, учасники круглого столу наголосили на тому, що перехід на новий стандарт фінансової звітності консолідував роботу усіх залучених в цей процес підрозділів: бухгалтерського обліку, управління ризиками, підрозділів фронт-офісу та інших. Окрема увага також була приділена підготовці фінансової звітності за новим стандартом та розкриттю інформації до нових вимог.

 

До того ж учасників круглого столу зацікавили питання проведення SPPI-тесту фінансових активів (аналіз контрактних грошових потоків на наявність серед них виключно платежів на погашення основної суми та процентів); оцінки очікуваних кредитних збитків; впливу запровадження МСФЗ 9 на прибутковість, особливості побудови комунікацій з основними стейкхолдерами.

 

Новим напрямком роботи круглого столу стало обговорення останніх змін в МСФЗ та їх можливого впливу на фінансову звітність центральних банків у майбутніх періодах. Зокрема розглядалися нові МСФЗ 15 "Дохід від договорів з клієнтами", МСФЗ 16 "Оренда", МСФЗ 17 "Страхові контракти", нова концептуальна основа фінансової звітності, рекомендації Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку "Судження щодо суттєвості".

 

Учасники круглого столу погодилися з необхідністю та корисністю регулярного проведення таких зустрічей задля обміну думками і досвідом впровадження нових та застосування чинних міжнародних стандартів фінансової звітності, зокрема в контексті особливостей діяльності центральних банків.


  На початок сторінки  
 
Остання модифiкацiя   19.10.2018