Стара версія
Українська | English

Головна » Прес-центр » Новини

"Комунікації центрального банку: від таємниці – до прозорості": 5 ключових запитань про комунікації центробанків із суспільством

29.05.2019

прес-реліз

 

Минулого тижня Щорічна дослідницька конференція "Комунікації центрального банку: від таємниці до прозорості" Національного банку України та Національного банку Польщі зібрала у Києві представників спільноти центробанків із понад 30 країн світу – Європи, Сполучених Штатів Америки, Канади, Латинської Америки, Азії та Африки. Усього в конференції, організованій за підтримки Проекту технічної допомоги Канада – МВФ "Розбудова інституційної спроможності НБУ", Київської школи економіки та журналу "Journal of Monetary Economics", взяли участь взяли участь близько 400 осіб. Серед них не лише представники центральних банків, а й міжнародних організацій, провідні науковці з університетів Європи та США, українські та світові експерти. У фокусі їх уваги були світові тренди у площині прозорості, які турбують центральні банки усього світу та їх стейкхолдерів. Підсумуймо п’ять основних з них.

 

Чому центральний банк повинен бути незалежним і яка роль відкритості?

 

З ключовою доповіддю на тему відкритості центрального банку виступила заступник Голови Банку Швеції Сесілія Скінгслі.

 

"Є чіткий зв'язок між здатністю центробанку комунікувати та його можливістю зберігати власну незалежність. Світовий досвід засвідчує, що незалежні центробанки ефективніше виконують свій мандат – забезпечують цінову стабільність та запобігають фінансовим кризам – якщо порівняти з регуляторами, на яких впливають політики", - зауважила вона.

 

Тому, за її словами, центробанки повинні швидко пристосовуватися до нових технологій, змінювати свої комунікації. Адже лише так суспільство довірятиме їх рішенням та прогнозам.

 

Яка роль комунікацій у боротьбі з популізмом?

 

Якщо критика центрального банку звучить із вуст парламентарів, на неї обов’язково потрібно реагувати. Таку думку висловила керівник підрозділу контенту і стратегії комунікаційного блоку Банку Англії Емма Мерфі. Адже парламентарі – це обрані суспільством представники, тому відмовчування може бути шкідливим.

 

Щоб мати змогу протистояти політикам, центробанку потрібно здобути репутацію, упевнений професор Каліфорнійського університету Юрій Городніченко.

 

"Єдине, що дозволить центробанку зберегти незалежність та протистояти політичному тиску, – це довіра суспільства. Громадяни повинні бачити цінність у незалежності центробанку. Але як побудувати довіру, якщо люди не розуміють, що робить регулятор, які у нього є інструменти, яка мета, які обмеження? Потрібно переконувати не парламент, а суспільство. Якщо центробанк матиме репутацію та довіру суспільства, то зможе уникнути будь-яких протистоянь", - зазначив він.

 

Як центробанку здобути довіру суспільства?

 

Екс-голова Національного банку Чехії Мірослав Зінгер розповів, що один з уроків для чеського регулятора полягав у тому, що центробанк не може надто покладатися на журналістів у спілкуванні із широким загалом.

 

"Наша помилка була в тому, що ми не пояснювали свої рішення, ми очікували, що наші рішення пояснюватимуть журналісти. Але впродовж 1995-2013 років середня зарплата медійників у Чехії була суттєво нижчою від середньої зарплати загалом у країні. Це вплинуло на якість журналістики. Тому ми збільшили кількість своїх комунікацій, запровадили нові інструменти донесення інформації, почали вести свій блог. Журналісти почали просто копіювати наші повідомлення", - розповів Мірослав Зінгер.

 

Світ комунікацій повністю змінився, відбулася справжня революція впродовж останніх років, зауважила генеральний директор з питань комунікацій Європейського центрального банку Крістін Ґрайфф. Змінився новинний цикл, швидкість появи та споживання повідомлень, канали комунікацій. Соціальні мережі – це лише один приклад змін.

 

"Ми в Банку Англії намагаємося використовувати максимально просту мову, збільшуємо кількість інфографіки, відео, а також використовуємо соціальні медіа", - зазначила Емма Мерфі. Вона також додала, що для побудови розуміння ролі центрального банку потрібно сегментувати аудиторію. У країні з десятками мільйонів населення не можна достукатися до всіх і кожного одним універсальним повідомленням.

 

Водночас розуміння центробанку – це не єдине, чого повинен прагнути регулятор, упевнений Мірослав Зінгер. "Ми живемо у період, коли важливе не стільки розуміння суспільства, а скільки його емоції. Центробанки – це інститути, які суспільство здебільшого ненавидить. Це виклик, на який потрібно навчитися реагувати", – наголосив колишній Голова Національного банку Чехії.

 

Чи є межі відкритості центрального банку?

 

Центробанки не наївні, вони цілком розуміють, що немає жодного шансу донести всю інформацію про роботу регулятора до суспільства. Таку думку висловив директор департаменту економічного аналізу Національного банку Польщі Пьотр Шпунар.

 

Але в цьому немає і потреби, вважають представники центральних банків.

 

"Є безліч питань, які не цікаві та непотрібні суспільству, – вважає Емма Мерфі з Банку Англії. – Але центробанк мусить бути прозорим у ключових питаннях своєї політики".

 

Фраза "чим більше комунікації, тим краще" для центробанків не працює, упевнена Крістін Ґрайфф. "Чим більше комунікації, тим більше інформаційного шуму. Зрештою суспільство розосереджується, і центробанку складно поширювати свої повідомлення", – каже генеральний директор з питань комунікацій ЄЦБ. Вона наголошує, що прозорість повинна бути ефективною.

 

Чи є шлях до прозорості центробанку незворотнім?

 

Аби краще впливати на очікування ринку та суспільства, центральним банкам варто комунікувати не лише свої поточні рішення, а і можливі подальші зміни у своїй політиці (так званий forward guidance), вважає Голова Правління Банку Литви Вітас Васіляускас.

 

"Сьогодні ринки та суспільство звикли до певного обсягу інформації. Скорочення комунікації може бути сприйняте як негативний сигнал, ринок відреагує, а довіра до центробанку може зменшитися. Тому центробанкам важливо продовжувати розповідати і про майбутню траєкторію своєї політики", - переконаний він.

 

Ключові освітні заходи для академічної спільноти в рамках конференції

 

У рамках конференції та Ukraine Economy Week відбувся цикл освітніх заходів.

 

По-перше, центробанкіри та економісти регуляторів Європи, США, а також науковці з провідних університетів світу провели лекції для українських студентів.

     Голова Правління Банку Литви Вітас Васіляускас виступив перед студентами економічного факультету Національного університету "Києво-Могилянська академія" з лекцією "Комунікація центрального банку: ми живемо у новій епосі?". Презентація: http://bit.ly/2EQU6N9.

     Економіст Федерального резервного банку Нью-Йорка Фернандо Дуарте зустрівся із студентами економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та прочитав лекцію "Фінансова вразливість та монетарна політика". Презентація: http://bit.ly/2WmTEjF.

     Дослідник даних з Банку Англії Ерик Валчак розповів студентам механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка про "Data Science у Банку Англії". Презентація: http://bit.ly/2QxChad.

     Професор економіки Оксфордського університету Майкл МакМахон виступив перед студентами Київської школи економіки з лекцією "Економічний ефект комунікацій центрального банку: що приховують великі дані?".

     Економістка-дослідниця Банку Франції Клодіана Істрефі провела лекцію студентам Київської школи економіки на тему "Особливості ухвалення рішень монетарним комітетом у США".

     Доцент бізнес-школи імені Бута Чиказького університету Майкл Вебер поспілкувався зі студентами Київського національного університету імені Вадима Гетьмана на тему "Комунікації монетарної політики та їх вплив на інфляційні очікування". Презентація: http://bit.ly/2MfLeXd.

     Старша викладачка Гаверфордського коледжу Карола Байндер виступила перед студентами Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка з лекцією "Використання опитувань для вивчення економічних очікувань домогосподарств". Презентація: http://bit.ly/2K9RnBL.

 

По-друге, економісти МВФ, центробанків Франції та Фінляндії провели у Національному банку відкриті дослідницькі семінари.

     Економістка-дослідниця Банку Франції Клодіана Істрефі презентувала дослідження про те, як політичні уподобання членів Федерального комітету відкритого ринку впливають на формування монетарної політики Федеральної резервної системи США. Відео: http://bit.ly/2I0aviL.

     Старший економіст Міжнародного валютного фонду Етібар Джафаров презентував дослідження про те, як довіра до центробанку визначає його реакцію на значні шоки умов торгівлі в країнах Латинської Америки. Відео: http://bit.ly/2wo5prh.

     Керівник департаменту комунікацій Банку Фінляндії Еліса Ньюбі та керівник Інституту перехідних економік Банку Фінляндії Іікка Корхонен презентували дослідження про те, як європейські центробанки використовують Твіттер, щоб забезпечити фінансову стабільність. Відео: http://bit.ly/2QtLn7O.

 

Крім того, в рамках Щорічної дослідницької конференції та Ukraine Economy Week Національний банк та Київська школа економіки провели кар’єрний сніданок для 30 студентів провідних київських вишів.

 

Корисні матеріали

 

Інформація щодо конференції, програми та учасників: http://conference.bank.gov.ua/Conf/#program.

Повне відео двох днів доступні на сайті конференції та на офіційному YouTube каналі НБУ:

українською:

·         день 1: http://bit.ly/2HFi934;

·         день 2: http://bit.ly/2EDTLxb

англійською:

·         день 1: http://bit.ly/2WwggxW;

·         день 2: http://bit.ly/2VUjBCD.

 

Фото заходу та презентації спікерів можна переглянути і завантажити за посиланнями: http://conference.bank.gov.ua/Conf/#photo.

 

 


  На початок сторінки  
 
Остання модифiкацiя   29.05.2019