Головна » Прес-центр » Новини |
Національний банк продовжить вивчати можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні
|

![]() |
||
Національний
банк України продовжить вивчати можливість випуску власної цифрової валюти –
е-гривні, ґрунтуючись на результатах проведеного пілотного проекту,
що оприлюднені Національним банком у аналітичній записці за підсумками
пілотного проекту. Зокрема,
в межах цього проекту Національний банк проаналізував міжнародний досвід,
дослідив правові аспекти, макроекономічний ефект і опрацьовував оптимальні
варіанти бізнес-моделі обігу е-гривні. Загалом
можливість випуску власних цифрових валют* та варіанти їхнього використання
останнім часом досліджують багато центральних банків світу (Швеції, Канади,
Китаю, Сінгапуру, Англії, Норвегії тощо). Форми і технології цифрових валют
центробанків різняться залежно від конкретних потреб, але у будь-якому разі
цифрова валюта розглядається як нова, еволюційна форма грошей центрального
банку. Паралельно
з теоретичним вивченням проект Національного банку включав і практичну частину.
У межах випробовування технології блокчейн-платформи
в обіг було випущено обмежений обсяг е-гривні, операції з використанням якої
тестувалися робочими групами за участі Національного банку,
компаній-волонтерів, а також Світового банку, експерти якого надавали
Національному банку консультації у межах технічної допомоги. У результаті Національний банк
отримав корисні висновки щодо випуску власної цифрової валюти, ключові з яких
такі: ● е-гривня може розглядатися як
альтернатива наявним засобам та інструментам роздрібних платежів – готівці, платіжним
дорученням, платіжним карткам та електронним грошам. Перевагами е-гривні є
простота використання, доступність, безпечність (погашення і розрахунки
гарантуються Національним банком) та швидкість розрахунків; ● з огляду на те, що Пілотний
проект мав обмежений перелік операцій та коло користувачів, а також невелику
кількість та обсяги здійснених транзакцій, він не дав можливості у повному
обсязі оцінити привабливість та потенційний рівень залученості
населення України до такого інструменту. Тому важко прогнозувати, яка кількість
громадян України стане користувачами е-гривні у разі ухвалення рішення про її
впровадження в національному масштабі; ● е-гривня може бути розглянута
як так звана disruptive technology,
оскільки потенційно може суттєво змінити екосистему платіжного ринку України та
перерозподілити наявні ролі учасників ринку; ● впровадження е-гривні на
платіжному ринку України має також враховувати можливість впровадження інших
інноваційних платіжних інструментів, зокрема “миттєвих” платежів та нових інструментів
у рамках концепції Open Banking; ● впровадження е-гривні
неможливе без значних інвестицій та часу на модернізацію платіжної
інфраструктури та популяризацію е-гривні як нового інструменту для населення з
урахуванням вже існуючих звичок споживачів; ● впровадження е-гривні можливе
за однією з двох альтернативних моделей взаємодії учасників: централізованою
або децентралізованою. Централізована модель передбачає, що Національний банк є
одноосібним емітентом е-гривні, а комерційні учасники ринку виконують сервісні
(агентські) функції. У разі ж децентралізованої моделі банкам і небанківським
фінансовим установам надавалося б право випуску е-гривні під контролем
Національного банку. Водночас варто зазначити, що е-гривня, випущена
комерційними учасниками ринку, вже не буде підпадати під визначення цифрової
валюти центробанку, а буде за своїми властивостями схожа на електронні
гроші; ● технологія розподілених
реєстрів (DLT, блокчейн) може використовуватися як
платформа для випуску та обігу е-гривні. Проте основні переваги цієї технології
лишатимуться не задіяними у разі застосування централізованої моделі випуску
е-гривні. "Наше
дослідження дало нам не тільки практичний досвід, але і поставило перед
Національним банком нові запитання. Яким буде вплив цього інструменту на
екосистему платіжного ринку? Чи буде достатній попит на е-гривню з боку
користувачів, торговців та учасників ринку? Яка технологія має
використовуватися? Яким має бути рівень анонімності транзакцій з е-гривнею ?
Сьогодні точних відповідей на ці запитання не маємо не лише ми, але й інші
центробанки світу", –
прокоментував результати пілотного проекту заступник Голови Національного банку
Сергій Холод. Він
додав, що Національний банк продовжить вивчати можливість випуску е-гривні,
зважаючи на отримані результати проекту, сучасні потреби фінансового ринку і
потенційний розвиток економіки. У
рамках дослідження світових тенденцій буде продовжена співпраця та обмін
досвідом з центральними банками і міжнародними фінансовими організаціями щодо
цифрових валют. Разом з учасниками українського платіжного ринку далі
опрацьовуватимуться цільові бізнес-моделі е-гривні. Довідково. Пілотний проект Національного банку з вивчення можливості випуску
власної цифрової валюти на базі технології блокчейн
тривав з 2016 року. Його практична частина завершилася наприкінці 2018 року. У рамках пілотного проекту регулятор досліджував, як електронна гривня
може доповнити платіжний ландшафт України та сприяти підвищенню частки
безготівкових розрахунків і зменшенню їх вартості. По суті, електрона гривня – це фіатна валюта**
в електронному вигляді, що обмінюватиметься на готівкові або безготівкові кошти
у співвідношенні 1:1. Транзакції з е-гривнею можуть здійснюватися онлайн
за допомогою комп’ютерів та мобільних девайсів (смартфонів, планшетів), якими на сьогодні наповнений ринок.
_________________ * Central Bank Digital Currencies або скорочено
CBDC. ** звичайна валюта, яка є законним платіжним засобом в країні. |