Національний банк України

Національний банк змінив підхід до оцінки банками кредитного ризику
[повернутись

04.07.2016

прес-реліз

 

Правління Національного банку України постановою № 351 від 30.06.2016 затвердило "Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями"

 

Мета нового положення – забезпечити повну та своєчасну оцінку банками величини кредитного ризику, що сприятиме коректному розрахунку їх капіталу та, в кінцевому результаті, посилить фінансову стійкість банківського сектора.

 

"Діагностичне обстеження найбільших 20 банків засвідчило, що фінустанови часто переоцінювали фінансову спроможність позичальників і зволікали з визнанням активів проблемними. Після вступу у дію нового положення ця практика піде у минуле. Кредитні ризики банків мають визнаватися вчасно та у повному обсязі. Лише у такому разі ми матимемо реальну картину рівня капіталізації банківського сектору", - зазначила заступник Голови Національного банку України Катерина Рожкова.

 

Документ запроваджує вдосконалені підходи до оцінки очікуваних втрат від кредитного ризику та ґрунтується на Базельських принципах банківського нагляду. Нове положення сумісне із стандартом МСФЗ 9 (Фінансові інструменти), який також вимагає оцінки очікуваних збитків за фінансовими інструментами та буде впроваджений на міжнародному рівні із 01.01.2018.

 

Важливою особливістю нового положення є поєднання чітких деталізованих правил та загальних принципів оцінки кредитного ризику, що передбачає можливість використання обґрунтованого судження як банку, так і регулятора. В результаті, банки не зможуть не визнавати низьку якість активів посилаючись на формальні правила.

 

"Впровадження нового положення практично унеможливить кредитування банками фінансово неспроможних підприємств та придбання цінних паперів неякісних емітентів, що було загальнопоширеною практикою у минулому", - пояснив директор Департаменту фінансової стабільності Національного банку України Віталій Ваврищук.

 

Затвердження цього положення є черговим кроком Національного банку на шляху вдосконалення регулювання та нагляду за діяльністю банківського сектора України у відповідності з кращими підходами, що застосовуються у міжнародній практиці. Положення розроблялося більше року у співпраці з банківською спільнотою з залученням експертів МВФ, Світового банку, міжнародної компанії Oliver Wyman, USAID.

 

"Кредитний ризик є одним з найбільш суттєвих ризиків банківської діяльності. Неадекватна оцінка банком рівня кредитного ризику може спричинити втрату капіталу та ліквідності, створюючи загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів банку. З огляду на це Національний банк приділяє особливу увагу адекватності оцінки банками величини кредитного ризику", - наголосила директор Департаменту методології Національного банку України Наталія Іваненко.

 

Для розрахунку величини очікуваних збитків положенням передбачено застосування рекомендованої Базельським комітетом з банківського нагляду формули, яка використовує три компоненти: ймовірність дефолту боржника (PD – probability of default), рівень втрат в разі дефолту (LGD – loss given default) та борг за активом (EAD - exposure at default). Підходи, передбачені положенням, враховують висновки НБУ про практику оцінки банками кредитних ризиків, зроблені, у тому числі, за результатами діагностичного обстеження банків.

 

Положення також передбачає:

- застосування стандартизованих підходів до оцінки фінансового стану боржників банку (економетричної скорингової моделі – для боржників-юридичних осіб, переліку якісних та кількісних показників – для інших боржників);

- можливість оцінки кредитного ризику позичальника на основі характеристик групи компаній, з якою позичальник пов'язаний відносинами контролю або спільним економічним ризиком. Сьогодні кредитний ризик оцінюється виключно на індивідуальній основі для кожної компанії-позичальника. Фінансовий стан групи компаній може як покращити, так і погіршити оцінку кредитного ризику компанії-позичальника банку;

- інші фактори ідентифікації рівня кредитного ризику (зокрема, своєчасність виконання боржником своїх зобов’язань). Якщо спрацьовуватимуть ознаки високого кредитного ризику, категорія якості кредиту буде понижуватися, навіть якщо економетрична скорингова модель визначатиме кредит таким, що має високу якість;

- розширення групової (портфельної) оцінки активів та визначення основних критеріїв такої оцінки. Кредити суб’єктам господарювання та фізичним особам у сумі до 2 млн. грн. оцінюватимуться банками на портфельній основі;

- удосконалені вимоги до переліку забезпечення та умов його прийнятності. Зокрема, майнові права (окрім майнових прав на депозити) виключено із переліку застави, яка може враховуватися банками при визначенні розміру кредитного ризику.

 

Положення буде застосовуватися у тестовому режимі з 01.09.2016 і стане обов’язковим до виконання з 03.01.2017. Поступове впровадження нових підходів до оцінки кредитного ризику дозволить банкам розробити внутрішні положення та налагодити ІТ-системи. Окрім того, банки та НБУ зможуть встановити, наскільки ефективно нові підходи оцінюють якість активів банків та вчасно скоригувати їх у разі необхідності.

 

Нове положення замінить діюче на сьогодні "Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями", затверджене постановою Правління Національного банку України № 23 від 25.01.2012.

 

 

Довідково

 

Відповідно до правил розрахунку регулятивного капіталу, що діють з 01.01.2016, якщо оцінена сума кредитного ризику перевищує сформовані за правилами МСФЗ сукупні резерви на покриття збитків за активними операціями, різниця (непокритий кредитний ризик) зменшує регулятивний капітал.

 

Таке правило ґрунтується на Принципі 18 "Проблемні активи, відрахування та резерви" Основних принципів ефективного банківського нагляду Базельського комітету, який передбачає, що наглядовий орган має переконатися, що створені банками резерви за МСФЗ є достатніми з точки зору банківського нагляду та повністю відповідають очікуваним збиткам. В іншому випадку наглядовий орган має вимагати підвищення рівня відрахувань до резервів або коригування капіталу.

 

[повернутись