Національний банк України

Виступ в.о. Голови Національного банку Якова Смолія на Національній раді реформ
[повернутись

Добрий день, шановне товариство!

 

Розпочну свій виступ із поздоровлень. Кілька днів тому, 19 лютого, виповнилося 25 років Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" – основному документу, який сьогодні визначає валютне регулювання в Україні. Свого часу цей був революційний документ, запроваджений у період, коли потрібно було стримати відплив капіталу з країни на тлі трансформаційних процесів початку 1990-х років.

 

Однак минуло чверть століття, і учасники ринку навчилися формально дотримуватися Декрету і водночас використовували різноманітні схеми виведення капіталу за кордон. Сьогодні в Україні вибудовано логіку ведення бізнесу за посередництва компаній у низькоподаткових юрисдикціях та зареєстровану на нерезидентів власність на найбільші об’єкти бізнесу та нерухомості. І Декрет уже не може стати цьому на заваді. Чинне валютне законодавство втратило ефективність і не стримує відтік капіталу.

 

Більше того, архаїчна система валютного регулювання, побудована навколо Декрету, перетворилася на одну з перепон для припливу капіталу в Україну.

 

По-перше, застаріле законодавство унеможливлює перехід до ліберальних принципів.

 

Як ви знаєте, з 2016 року Національний банк став на шлях поступового переходу до нової, ліберальної моделі валютного регулювання.

 

На початковому етапі ми пом’якшуємо обмеження з експортно-імпортних операцій та прямих іноземних інвестицій, які спрямовані на підвищення експортного потенціалу нашої країни.

 

Після цього – обмеження з портфельних інвестицій та потоків боргового капіталу. І, нарешті, на останньому етапі будуть скасовані всі перешкоди для фінансових операцій фізичних осіб за кордон.

 

Наш підхід ґрунтується на розумінні, що лібералізація валютного регулювання не повинна призвести до порушення стабільності фінансової системи.

 

Тому швидкість лібералізації залежить від наявності макрофінансових передумов: економічне зростання та низька інфляція, відсутність суттєвих розривів у платіжному балансі, стійка фінансова система, достатні міжнародні резерви, розвинені фінансові ринки та захищені права інвесторів.

 

Також подальший рух залежить від налагодження ефективного податкового регулювання. Адже без запровадження дієвого податкового регулювання існує значний ризик вимивання валюти з України через різноманітні схеми та значні втрати податкових надходжень до бюджету.

 

Завдяки наявності сприятливих умов за останні два роки ми вже далеко просунулися у цьому напрямі.

 

·         Для іноземних інвесторів ми звільнили від обов’язкового продажу кошти, що надходять для здійснення інвестицій в Україні, та дозволили репатріацію дивідендів, нарахованих за всі попередні роки.

 

·         Для бізнесу ми спростили порядок купівлі іноземної на валюти на міжбанківському ринку, пом’якшили вимоги щодо обов’язкового продажу валютних надходжень, а також збільшили граничний строк для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

 

·         Для банків ми послабили обмеження на купівлю валюти у валютну позицію.

 

·         Для населення ми лібералізували обмеження на зняття іноземної готівки з рахунків у банках.

 

Крім того, ми запровадили спрощену процедуру отримання ліцензій на розміщення коштів та здійснення інвестицій за кордоном. Вже рік індивідуальному ліцензуванню підлягають лише операції із перерахування коштів із України. З лютого минулого року операції за рахунок коштів із джерелами походження за межами України не підлягають ліцензуванню та здійснюються без обмежень. А з липня минулого року для операцій в межах 50 (пятдесяти) тис. дол. США в еквіваленті на одну особу протягом одного календарного року передбачено процедуру автоматичного електронного ліцензування. Вона дозволяє отримувати валютну ліцензію одночасно з проведенням платежу.

 

Однак чинна нормативна база валютного регулювання обмежує можливості Національного банку з подальшого проведення валютної лібералізації. Наприклад:

 

·         Декрет містить обов’язкові вимоги щодо ліцензування ряду валютних операцій і, відповідно, Національний банк не може наразі дозволити українцям інвестувати за кордон без отримання індивідуальних ліцензій.

 

·         Закон про порядок здійснення розрахунків в інвалюті не дає нам можливості подовжити для бізнесу граничний строк для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів понад 180 (сто вісімдесят) днів.

 

·         Також він обмежує можливості Національного банку зняти неефективний адміністративний тиск на банки і їх клієнтів та зняти зайвий валютний контроль із дрібних операцій.

 

·         Відповідно до чинного Декрету неможливо скасувати чи послабити санкції за порушення валютного регулювання.

 

По-друге, наразі законодавство щодо валютних операцій – складне, заплутане та суперечливе.

 

Чинна система валютного регулювання в Україні нараховує понад 100 нормативно-правових актів. І за підрахунками експертів, щороку в кожен нормативно-правовий акт вноситься в середньому 12 правок. При цьому 30% нормативно-правових актів мають дозвільний характер. Це створює перешкоди для підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. З одного боку, це збільшує їх прямі витрати, наприклад, на отримання дозвільних документів, придбання ліцензії чи сплату фіксованих зборів. З іншого боку, бізнес недораховується доходів, які, наприклад, втрачає у результаті очікування на виконання дозвільних процедур у валютному регулюванні.

 

Отже, на переконання Національного банку, місце Декрету та низки пов’язаних нормативних актів має посісти єдиний рамковий Закон "Про валюту", пропозиції до проекту якого ми презентували у серпні минулого року. Його прийняття дасть можливість зробити валютне регулювання в Україні прозорим, простим та зрозумілим для населення, бізнесу та банків.

 

Нова архітектура валютного законодавства має призвести до суттєвого скорочення кількості нормативно-правових актів. Зокрема, із прийняттям нового закону втратить чинність як згаданий Декрет про систему валютного регулювання, так і Закон "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Натомість, основні принципи валютного регулювання буде окреслено в єдиному законі. А нормативно-правові акти Національного банку буде консолідовано та приведено у відповідність до нового закону впродовж шести місяців з дати його прийняття.

 

А, головне, Закон "Про валюту" уможливить довгоочікуваний перехід України до цілком нової, ліберальної, прозорої та сучасної моделі валютного регулювання.

 

За нової моделі і населення, і бізнес отримають свободу проведення валютних операцій за принципом "дозволено все, що прямо не заборонено законом". Це означає, що будь-які валютні операції між резидентами і між резидентами та нерезидентами в іноземній та національній валюті зможуть здійснюватися без обмежень.

 

Як і передбачено Конституцією України, гривня зберігатиме функцію грошей, залишаючись єдиним законним засобом для розрахунків за товари та послуги. Водночас нова модель валютного регулювання має передбачати спеціальне використання валюти для здійснення іноземних інвестицій та пов’язаних із ними операцій, надання банківських послуг тощо.

 

Також, на думку Національного банку, за нової моделі валютного регулювання ринкові інструменти мають превалювати над адміністративними (антикризовими).

 

Режим вільного руху капіталу передбачає відсутність валютних обмежень, а отже не потребує валютного контролю для забезпечення їх дотримання. Натомість дотримання валютного законодавства в цілому покладається на валютний нагляд.

 

При вільному русі капіталу процедури повинні мати не дозвільний характер, як це відбувається досі, а повідомлювальний – для цілей статистики. Наприклад, для розрахунку платіжного балансу тощо.

 

Зокрема, ми пропонуємо скасувати для суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності граничні строки закриття контрактів та можливість декларувати очікувані строки без будь-яких покарань у разі їх недотримання, оскільки ця інформація необхідна буде лише для збору статистичних даних.

 

За ліберальної моделі валютного регулювання має змінитися й підхід до застосування Національним банком обмежень на валютному ринку. Валютні обмеження повинні вводитися лише з метою подолання чи запобігання кризі та на короткий термін. Національний банк може їх запроваджувати за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, тиску на платіжний баланс України, що може загрожувати досягненню цілей грошово-кредитної політики.

 

Наявність підстав для запровадження таких заходів захисту має підтверджувати Рада з фінансової стабільності. А діяти валютні обмеження повинні лише протягом чітко обмеженого строку – не довше ніж шість місяців.

 

Звичайно, не всі чинні обмеження можна буде скасувати в перший же день набуття чинності Закону "Про валюту". Адже це може похитнути фінансову стабільність.

 

Але багато полегшень населення і бізнес все ж відчують одразу.

 

Наприклад:

 

·         Інвестування за кордон у рамках лімітів більше не буде вимагати індивідуальних ліцензій.

 

·         Місце валютного контролю за всіма операціями посяде валютний нагляд для операцій на суму понад 150 тис. грн.

 

·         Граничний строк розрахунків за операціями зовнішньоекономічної діяльності буде збільшено − понад 180 днів.

 

·         Буде скасовано валютний контроль для зовнішньоекономічних операцій нижче порогового рівня − 150 тис. грн.

 

·         Буде скасовано санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності при порушенні строків закриття контрактів.

 

·         Не буде потрібна реєстрація кредитів від нерезидентів.

 

Бізнес давно вже чекає ці полегшення. Наприклад, скасування валютного нагляду для операцій на суму понад 150 тис. грн. дозволить суттєво послабити навантаження на банки та їх клієнтів. Фактично буде скасовано валютний нагляд для 40% від кількості операцій та для операцій, на які припадає 3% за сумою.

 

Інші чинні обмеження будуть мати тимчасовий характер, і Національний банк буде їх поступово прибирати, як робить це і зараз – за наявності сприятливих макроекономічних умов.

 

Зокрема, у майбутньому ми плануємо провести лібералізацію в частині лімітів банків на купівлю валюти. Після цього збільшиться ліквідність ринку і, відповідно, стане можливим скорочення нормативу обов’язкового продажу валюти для бізнесу.

 

Наголошую – такий підхід валютного регулювання є не лише ліберальним та довгоочікуваним для бізнесу, що працює в нашій країні, а й узгоджується з євроінтеграційними прагненнями України.

 

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, з 2021 року Україна повинна почати переговори з ЄС щодо нових валютних правил. Україна взяла на себе зобов'язання, підписавши цю угоду, забезпечити вільний рух капіталу. Тому, представники Євросоюзу нам допомагали в розробці пропозицій до проекту Закону "Про валюту", а ми за приклад взяли законодавство ЄС з питань регулювання валютних операцій. Безумовно, українська специфіка також була врахована.

 

Зокрема, при роботі над законопроектом ми враховували Директиву Ради ЄС 88/361. У цьому документі вказуються базові принципи режиму вільного руху капіталу, що діє між країнами-членами ЄС, а також декларується їх намір мати такий же режим щодо третіх країн. Директива передбачає відсутність обмежень на здійснення валютних операцій та руху капіталу.

 

Також він закладено право регуляторів країн вводити тимчасові обмежувальні заходи (так звані safeguard measures сейфгард межюрс) терміном до шести місяців з можливістю пролонгації при настанні кризових явищ, фінансової дестабілізації та інших форс-мажорних обставин.  Аналогічний принцип закладений і в проекті Закону "Про валюту".

 

Також ми проаналізували досвід найближчих країн-сусідів зі Східної Європи, які мають свої окремі закони про валютні операції або у яких норми містяться в законах про центральні банки, законах про валюту тощо. Ми вивчили законодавчі акти Польщі, Болгарії, Румунії, Чехії, Хорватії, а також окремих країн за межами ЄС − Ізраїлю і Туреччини. Закони всіх цих країн передбачають свободу здійснення валютних операцій і визначають особливості валютнообмінних операцій, розрахунків у вітчизняній та іноземній валютах, а також передбачають дозвільні системи і відповідальність за порушення законодавства. І український Закон "Про валюту" стане в один ряд зі своїми аналогами з країн Центральної та Східної Європи.

 

Запропованований Національним банком проект Закону "Про валюту" також отримав підтримку міжнародних фінансових організацій, бізнесу, банківського сектору, експертної спільноти, парламентарів та державних установ.

 

Зокрема, Міжнародний валютний фонд висловив підтримку "не пов'язаній з ризиками лібералізації руху капіталу, яка відповідає здатності економіки і фінансової системи справлятися із суттєвішими потоками капіталу" та зазначив, що прийняття Закону "Про валюту" "дозволить Україні скористатися перевагами руху капіталів і керувати ризиками". А в Європейському банку реконструкції та розвитку наголосили, що передбачений проектом Закону перехід до вільного руху капіталу за збереження гнучкого обмінного курсу "узгоджується з цілями та прагненнями України залучити іноземні інвестиції, створити сприятливі умови для ефективного розміщення капіталу, стимулювати економічне зростання та зберегти рівновагу на валютному ринку для підтримки активної зовнішньої торгівлі".

 

З огляду на окреслені численні переваги проекту Закону "Про валюту" Національний банк України пропонує:

 

1. Підтримати проект Закону України "Про валюту".

 

2. Унести його до Верховної Ради України для розгляду.

 

3. Рекомендувати Верховній Раді України розглянути проект Закону України "Про валюту" як невідкладний.

 

Сподіваємося, що наше бачення кроків, необхідних для переходу до ліберальної моделі валютного регулювання, отримає і законодавчу підтримку!

 

 

Дякую за увагу!

 

[повернутись