Національний банк України

Фінансовий моніторинг
[повернутись

Основою законодавчої бази у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення є:

- Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

- Закон України "Про банки і банківську діяльність";

- Кримінальний кодекс України;

- Кодекс України про адміністративні правопорушення.

 

Національний банк України є суб’єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення щодо небанківських фінансових установ-резидентів, які є платіжними організаціями та/або членами чи учасниками платіжних систем у частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів на підставі відповідних ліцензій, зокрема Національного банку України (крім операторів поштового зв’язку в частині здійснення ними переказу коштів), філій іноземних банків, банків.

 

З метою запобігання використанню банківської системи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення постановою Правління Національного банку України від 26.06.2015 № 417, затверджене Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (далі ‒ Положення № 417).

 

Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу (зі змінами) установлюються загальні вимоги Національного банку України, зокрема щодо порядку:

- виявлення та реєстрації банками фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

- ідентифікації, верифікації клієнтів (представників клієнтів), вивчення та класифікації клієнтів з урахуванням установлених банком критеріїв ризиків;

- надання банками Державній службі фінансового моніторингу України інформації відповідно до вимог законодавства України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

- забезпечення управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму із застосуванням ризик-орієнтованого підходу;

- зупинення, поновлення фінансових операцій та виконання рішень (доручень, запитів) Державної служби фінансового моніторингу України;

- погодження призначення та звільнення відповідального працівника банку.

 

З метою запобігання використанню небанківських фінансових установ-резидентів, які є платіжними організаціями та/або членами/учасниками платіжних систем у частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів на підставі відповідних ліцензій, зокрема Національного банку України (крім операторів поштового зв’язку в частині здійснення ними переказу коштів) (далі ‒ небанківська фінансова установа), для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення Національний банк України постановою Правління від 15 вересня 2016 року № 388 затвердив Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів.

 

Положенням про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів установлюються вимоги щодо:

- здійснення аналізу небанківською фінансовою установою фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу або стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

- внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу;

- ідентифікації, верифікації клієнтів (представників клієнтів), вивчення клієнтів, уточнення/додаткового уточнення інформації про клієнтів;

- забезпечення управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;

- виявлення "дроблення сум" під час здійснення операцій з переказу коштів/ фінансового моніторингу фінансових операцій з переказу коштів;

- установлення клієнту неприйнятно високого рівня ризику проведення ним фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/ фінансування тероризму;

- зупинення, поновлення фінансових операцій та виконання рішень (доручень) спеціально уповноваженого органу;

- погодження кандидатури відповідального працівника небанківської фінансової установи з питань фінансового моніторингу.

 

[повернутись