Національний банк України

Національний банк оприлюднив підхід до стрес-тестування банків у 2019 році
[повернутись

26.02.2019

Прес-реліз

 

Національний банк оприлюднив методологію стрес-тестування банків у 2019 році, яке розпочнеться у травні.

 

У фокусі цьогорічного стрес-тестування – аналіз портфелю споживчих кредитів банків, який стрімко зростає протягом останніх двох років. Наразі пов’язані з цим ризики в цілому незначні, проте недооцінка банками кредитного ризику та зниження стандартів кредитування можуть призвести до підвищення вразливості банківського сектору, тому Національний банк моніторить це питання. У несприятливому сценарії передбачається різке погіршення якості кредитів, виданих фізичним особам. Крім того, для споживчих кредитів (окрім іпотечних), що є непрацюючими понад рік, передбачається 100% покриття капіталом. Також у несприятливому сценарії жорсткішими будуть припущення про динаміку процентного спреду та чистої процентної маржі. Припускатиметься, що дохідність за кредитами та іншими активами банків залишатиметься незмінною, в той час як вартість зобов’язань зростатиме.

 

Нагадаємо, стрес-тестування – це один із етапів оцінки стійкості банків.  Цього року його мають пройти 29 установ, на які припадає понад 93% активів банківської системи.

Як і минулого року, банки пройдуть стрес-тестування за базовим та несприятливим макроекономічними сценаріями.

 

·          Базовий макроекономічний сценарій ґрунтується на публічних прогнозах Національного банку, крім прогнозу зміни обмінного курсу, для якого використано дані консенсус прогнозу.

 

·          Несприятливий сценарій побудовано на гіпотетичних припущеннях макроекономічних показників, які призводять до реалізації кредитного та ринкового ризиків в суттєвих обсягах. Так, кредитний ризик  виникає внаслідок погіршення якості активів, а ринковий ризик поєднує процентний ризик, який виникає внаслідок зміни процентного спреду та чистої процентної маржі, та валютний, пов’язаний з ефектом девальвації гривні. 

Використані для нього макроекономічні показники не є альтернативним прогнозом Національного банку. Вони є припущеннями, які, згідно з міжнародними практиками, мають сукупно формувати жорсткий сценарій, що виявляє потенційні  втрати банків внаслідок накопичених вразливостей.

 

Детальніше із макроекономічними показниками, на яких побудовано сценарії для стрес-тестування у 2019 році, можна ознайомитись за посиланням.

 

НБУ зберігає підхід, за яким найбільші позичальники-суб’єкти господарювання будуть стрес-тестуватися індивідуально – буде оцінено суму очікуваних кредитних втрат для кожного з великих позичальників.

 

За результатами оцінки стійкості для банків буде визначено необхідний рівень нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) та нормативу достатності основного капіталу (Н3). Банки мають забезпечити виконання за ними мінімальних вимог за базовим сценарієм (Н3 - 7% та Н2 - 10%) та знижені вимоги за вказаними нормативами за несприятливим сценарієм (3,5% та 5% відповідно) упродовж всього прогнозного періоду, який становить три роки.

 

Банки, які за підсумками оцінки стійкості не будуть виконувати зазначені вимоги, повинні будуть розробити та виконати програму капіталізації та/або план заходів для підтримки або відновлення рівня капіталу. Інформація про результати оцінки стійкості для сектору загалом буде оприлюднена у вересні, а у розрізі банків – у грудні 2019 року на сайті Національного банку.

Підходи до стрес-тестування банків закріплено рішенням Правління Національного банку України №157-рш "Про внесення змін до Технічного завдання для здійснення оцінки стійкості банків і банківської системи України у 2019 році", яке підписано та набуло чинності 22 лютого 2019 року.

 

Довідково

З 2018 року Національний банк розпочав проведення оцінки стійкості банків (результати 2018 року доступні тут), яка передбачає, в тому числі, проведення стрес-тестування для окремо визначеного Національним банком переліку банків. В процесі стрес-тестування визначаються оціночні показники фінансової звітності банку (балансу та звіту про прибутки і збитки) та необхідний рівень капіталу на три роки після звітної дати за базовим та несприятливим макроекономічними сценаріями.


 

[повернутись