Національний банк України

Річний звіт Національного банку за 2018 рік: 10 ключових показників роботи українського центробанку за минулий рік
[повернутись

03.06.2019

прес-реліз

 

Національний банк України оприлюднив Річний звіт за 2018 рік, який вперше історії українського центробанку присвячено результатам реалізації середньострокової Стратегії Національного банку. Стратегія НБУ була ухвалена навесні 2018 року і визначила сім ключових цілей діяльності на найближчі роки, а також дії для їх досягнення, критерії і строки досяжності, ключові активності та вимірювані результати.

 

Натхненням для цьогорічного звіту стала шанована у спільноті центробанків нагорода Central Banking Awards 2019, якою міжнародна спільнота відзначила наші досягнення у прозорості та розбудові відкритого діалогу з клієнтами та партнерами за підсумками 2018 року. І саме Стратегія Національного банку стала "одним із найбільш знакових проявів нашої прозорості і запорукою нашої ефективності у реалізації покладених на Національний банк функцій".

 

"Так само одним із ключових проявів відкритості центрального банку є й публікація Річного звіту, яким ми щороку звітуємо перед суспільством про результати роботи. Тому візуальною темою цьогорічного звіту було обрано саме прозорість Національного банку, - наголосила директор Департаменту комунікацій Національного банку Наталія Бондаренко. - Цей звіт відсилає читачів до соціальних мереж, де кожен користувач – це медіа, і Національний банк, який активно комунікує у п’яти соціальних мережах, не є винятком".

 

Стратегія не є декларативним документом - кожним розділом Річного звіту Національний банк звітує перед суспільством про зроблене для реалізації мандату і стратегічних цілей упродовж 2018 року.

 

 

Ціль №1. Низька та стабільна інфляція

 

За підсумками 2018 року інфляція знизилася до 9,8% р/р. Це найнижчий за останні п’ять років показник. Досягти цього рівня вдалося насамперед завдяки жорсткій монетарній політиці, якої дотримувався Національний банк. Упродовж минулого року регулятор, реагуючи на проінфляційні чинники, підвищував облікову ставку чотири рази – загалом на 3,5 в. п. до 18,0% річних.

 

Інфляція поступово уповільнюватиметься й надалі. НБУ очікує, що вона знизиться до 6,3% на кінець 2019 року, увійде в межі цільового діапазону (5%± 1 в. п.) на початку 2020 року і досягне 5% уже під його кінець. Саме підтримка інфляції на низькому та стабільному рівні стане фундаментом для сталого зростання української економіки.

 

Міжнародні резерви у 2018 році сягнули п’ятирічного максимуму, їх обсяг станом на початок 2019 року становив 20,8 млрд дол. США. Національний банк мав можливість нарощувати резерви завдяки сприятливій ситуації на валютному ринку.

 

Ціль №2. Стабільна, прозора та ефективна банківська система

 

Банківський сектор за результатами 2018 року отримав рекордний за понад десятиріччя чистий прибуток – 21,7 млрд грн. Для порівняння: у 2017 збиток становив 20 млрд грн. Минулорічний прибуток можна чи не вперше назвати справжнім, а не "намальованим" через невідображення банками реальних резервів під активні операції у звітності. Водночас у минулому році скоротилася кількість збиткових фінустанов - з 18 до 13 банків.

 

Гривневі депозити населення за минулий рік зросли на 14,8%. Приплив коштів був найбільшим у першому півріччі, проте вже у другому розпочалися коливання, пов’язані зі змінами валютного курсу та ринкових ставок. Гривневі депозити бізнесу зросли на 6,8% р/р.

 

Ціль №3. Відновлення кредитування

 

Швидкими темпами росло кредитування сумлінних клієнтів-юросіб. Гривневі кредити бізнесу, який не мав дефолтів у 2014 – 2018 роках, зросли на 25,8% р/р. Загалом чисті гривневі кредити корпораціям за минулий рік зросли на 8,1%, найпомітніше у приватних та іноземних банках: 17,6%  та 7,6% відповідно.

 

Кредитування населення зберігало високі темпи приросту – 34,1% за рік у гривні за вирахуванням резервів. Найвищі темпи зростання було зафіксовано у приватних та державних банках - 54,2 та 49% р/р відповідно. Насамперед збільшувалися кредити на поточні потреби населення.

 

Ціль №4. Ефективне регулювання фінансового сектору

 

Як потенційний регулятор більшої частини небанківського фінансового ринку після розділу функцій Нацкомфінпослуг 2018 року НБУ підготував і розпочав публічне обговорення з учасниками ринку проекту майбутнього регулювання цього ринку. Бачення Національного банку було викладене у проекті Білої книги "Майбутнє у регулюванні небанківського фінансового сектору". Зокрема, НБУ запропонував три чіткі вимоги до учасників небанківського фінринку: прозорість структури власності, дотримання законодавства про фінмоніторинг та норм достатності капіталу.

 

Ціль №5. Вільний рух капіталу

 

Ключовою подією 2018 року з точки зору сприяння вільному руху капіталу стало ухвалення Верховною Радою у червні законопроекту "Про валюту і валютні операції", який Національний банк розробив разом з експертами Проекту технічної допомоги Європейського Союзу. На виконання Закону НБУ розробив нову ліберальну і прозору систему валютного регулювання, яка складається з восьми основних постанов Правління Національного банку. Близько 30 валютних обмежень, які роками стримували розвиток бізнесу і приплив інвестицій, були скасовані разом із введенням Закону в дію 7 лютого 2019 року.

 

Ціль №6. Фінансова інклюзія

 

Частка безготівкових операцій серед усіх операцій із використанням платіжних карток зросла до 45,1% у 2018 році.  Усього за допомогою платіжних карток українських банків у минулому році здійснено 3,9 млрд операцій, а їх обсяг збільшився на третину та становив 2 876,5 млрд грн.

 

Ціль №7. Сучасний, відкритий, незалежний та ефективний центральний банк

 

Прогресивні центральні банки світу вже визнали: без комунікації неможлива ефективна реалізація політик центробанку. Комунікації для Національного банку є стратегічною функцією. Національний банк наприкінці 2018 року затвердив нову Стратегію комунікацій, яка  покликана посилити ефективність донесення до суспільства інформації про те, що і навіщо робить центральний банк, як він своїми рішеннями впливає на життя громадян та розвиток економіки загалом. Вона має три головні цілі: зміцнити довіру до НБУ, максимізувати вплив на поведінку економічних агентів, а також знизити інформаційну асиметрію та рівень невизначеності в економіці через забезпечення доступу до інформації, яка необхідна для ухвалення поінформованих рішень.

 

Також у минулому році Національний банк удосконалив комунікацію з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та профільними міністерствами. Так, упродовж року відбулося чотири засідання Ради з фінансової стабільності, яка є ключовим майданчиком координації дій регуляторів фінансового сектору в просуванні необхідних для української економіки реформ. Активне наше включення та тісна співпраця із Верховною Радою України посприяли ухваленню п’яти важливих Законів України, які надають потужні стимули подальшому розвитку ринку фінансових послуг в Україні.

 

 

Детальну інформацію про ключові показники діяльності Національного банку читайте у Річному звіті за 2018 рік.

 

Консолідована фінансова звітність та Консолідований звіт про управління Національного банку України та аудиторський висновок щодо неї доступні за посиланням.

 


Довідка

 

 

Підготовка та поширення Річного звіту − загальноприйнята практика центральних банків усіх країн світу. Консолідована фінансова звітність Національного банку − це невід’ємна складова Річного звіту, її перевірку здійснює міжнародна аудиторська компанія "Делойт", яка входить до складу об’єднання "Делойт Туш Томацу Лімітед".

 

Річний звіт Національного банку України публікується з 1994 року.

 

На сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку розміщені Річні звіти за 1994 – 2018 роки. Центральний банк оцифровував усі паперові версії Річних звітів за попередні роки, починаючи з 1994 року. Їх цифрові копії оприлюднені на сторінках офіційного Інтернет-представництва НБУ.

 

 


 

[повернутись