ОБЛІКОВА СТАВКА (key policy rate) – ключова ставка та операційний орієнтир процентної політики Національного банку. З нею пов'язані інші ставки за власними операціями Національного банку з надання та вилучення коштів банків, за допомогою яких він впливає на умови на фінансовому ринку та очікування економічних агентів для досягнення цілей монетарної політики. Облікова ставка за режиму інфляційного таргетування є основним індикатором змін у монетарній політиці.

Розмір облікової ставки затверджується рішенням Правління Національного банку України на основі проведеного Національним банком комплексного макроекономічного аналізу та розробленого прогнозу. 

Так, коли рівень прогнозованої інфляції вищий за цільове значення (таргет), центральний банк підвищує облікову ставку. Цей захід через механізм монетарної трансмісії стримує загальне зростання цін і наближує інфляцію до цілі. У протилежному випадку центральний банк знижує облікову ставку, стимулюючи загальне підвищення рівня цін.

Під час прийняття рішень ураховується, що вплив ключової ставки реалізується в середньостроковій перспективі. Для уникнення надмірних втрат економічного зростання Національний банк використовує гнучкість режиму інфляційного таргетування, допускаючи тимчасове відхилення інфляції від установленої цілі,  якщо це не створює загрози розбалансування інфляційних очікувань та не перешкоджає поверненню інфляції до цілі на прийнятному горизонті політики.

Дієвість облікової ставки знизилася в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну. Зокрема, зважаючи на це, наразі НБУ застосовує режим фіксованого валютного курсу. Утім облікова ставка відновить свою роль основного монетарного інструменту в міру нормалізації економіки та завдяки заходам із поліпшення монетарної трансмісії, що дасть змогу Національному банку повернутися до традиційного формату інфляційного таргетування з плаваючим валютним курсом.