Дата засідання: 22-23 жовтня 2019 року.
Присутні 10 з 10 членів Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП):
- Яків Смолій - Голова Національного банку України,
- Катерина Рожкова - Перший заступник Голови,
- Роман Борисенко - заступник Голови,
- Дмитро Сологуб - заступник Голови,
- Сергій Холод - заступник Голови,
- Олег Чурій - заступник Голови,
- Віталій Ваврищук – директор Департаменту фінансової стабільності,
- Володимир Лепушинський - в. о. директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу,
- Юрій Половньов - директор Департаменту статистики та звітності,
- Сергій Пономаренко - директор Департаменту відкритих ринків.
Під час дискусії всі члени КМП одностайно підтримали швидше, ніж передбачав липневий макроекономічний прогноз, зниження облікової ставки одразу на 1 п.п до 15,5%.
Обґрунтовуючи свою позицію, вони наголосили, що фундаментальний інфляційний тиск, який характеризується показником базової інфляції, вичерпується швидше, ніж передбачалось у попередньому прогнозі Національного банку (Інфляційний звіт, липень 2019).
Головним чинником суттєвішого уповільнення інфляції впродовж останніх місяців було зміцнення гривні. Сприятлива ситуація на валютному ринку та зниження темпів зростання цін зумовили поліпшення інфляційних очікувань бізнесу, населення, банків та аналітиків, створивши підстави для подальшого пом’якшення монетарної політики.
Зниження фундаментального інфляційного тиску та покращення інфляційних очікувань створюють очевидне макроекономічне підґрунтя для пом’якшення монетарної політики.
Надлишкова жорсткість монетарних умов матиме наслідком швидке укріплення реального ефективного обмінного курсу, що містить ризики розширення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу. Натомість зниження облікової ставки матиме стимулюючий вплив на кредитування та економічне зростання.
Учасники дискусії також обговорили можливі ризики для реалізації оновленого макроекономічного прогнозу, за яким економічне зростання прискориться до 3,5-4% у наступні роки, а ціль з інфляції у 5%, як і передбачалось раніше, буде досягнута наприкінці 2020 року. Основними ризиками члени КМП назвали відтермінування укладання нової програми співпраці з МВФ та посилення загроз для макрофінансової стабільності, насамперед унаслідок рішень українських судів. Реалізація цих ризиків, а також інших негативних подій може викликати погіршення курсових та інфляційних очікувань і, як наслідок, стати на заваді зниженню інфляції до цілі. За таких умов НБУ буде змушений проводити жорсткішу монетарну політику, ніж передбачено базовим сценарієм, в який закладено поступове зниження облікової ставки до 8% на кінець 2021 року.
Поточне рішення щодо прискорення зниження облікової ставки базується на ключовому припущенні оновленого макроекономічного прогнозу щодо успішної співпраці з МВФ. Члени КМП вважають, що результати зустрічей української урядової делегації з керівництвом МВФ у Вашингтоні, а також анонсований приїзд місії МВФ у листопаді надають підстави для очікування підписання нового меморандуму про співпрацю та отримання першого траншу за новим кредитом до кінця цього року.
Під час засідання учасники дискусії також обговорили прогнозну траєкторію облікової ставки. Більшість членів КМП погодились, що, у разі розвитку подій за базовим сценарієм, пом’якшення монетарної політики продовжуватиметься. Жовтневе зниження облікової ставки на 100 б.п. зумовлює несуттєве зміщення її очікуваної траєкторії вниз, якщо порівняти з липневим прогнозом. Водночас, як і раніше, члени КМП вважають можливим досягнення обліковою ставкою рівня 8% на кінець 2021 року за умови стійкого зниження інфляції до цілі 5%.
Окремо члени КМП обговорили умови для активнішого зниження ключової ставки. Зокрема, на їхню думку, однією з головних передумов для цього є імплементація заходів, передбачених Меморандумом між КМУ та НБУ про взаємодію з метою досягнення стійкого економічного зростання та цінової стабільності.
Один з членів КМП відзначив, що пом’якшення монетарної політики може бути швидшим у разі, якщо вплив ревальвації гривні на інфляцію буде потужнішим та тривалішим, ніж наразі припускається.
Інший учасник дискусії вважає, що пом’якшення монетарної політики може пригальмувати на етапі наближення облікової ставки до однознакового рівня. На його думку, це може статися, зокрема, якщо відсоткові ставки за валютними пасивами на внутрішньому ринку, в банківській системі, а також ОВДП в іноземній валюті не будуть знижуватися вслід за здешевленням гривневих пасивів. У такому разі стрімке скорочення різниці між дохідністю в гривні та у валюті провокуватиме зростання рівня доларизації економіки, що підсилюватиме вразливість останньої і вимагатиме жорсткішої монетарної політики, ніж передбачено базовим сценарієм.
Також, за словами одного з членів КМП, прогноз НБУ щодо облікової ставки, який було вперше опубліковано в липні, має відчутний вплив на очікування фінансових аналітиків, банкірів та економічних журналістів. Більшість з них прогнозували зниження облікової ставки у жовтні на 50 б.п., спираючись на оприлюднену НБУ у липні прогнозну траєкторію. Проте у попередніх комунікаціях НБУ наголошував, що прогнозна динаміка ключової ставки не є його зобов’язанням і може переглядатися з огляду на зміну макроекономічних умов. Цей член КМП впевнений, що з часом учасники ринку будуть активніше зважати на такі зміни і враховувати їх у власних прогнозах.
Рішення щодо встановлення облікової ставки на рівні 15,5% річних було ухвалене Правлінням Національного банку України на засіданні з питань монетарної політики 24 жовтня 2019 року.
Довідково:
Комітет з монетарної політики (КМП) є консультативним внутрішнім органом Національного банку України, створеним з метою обміну інформацією та поглядами щодо формулювання й реалізації монетарної політики для забезпечення цінової стабільності. До складу КМП входить Голова НБУ, інші члени Правління НБУ, а також директори департаментів монетарної політики та економічного аналізу, відкритих ринків, фінансової стабільності, статистики та звітності. Засідання КМП відбуваються напередодні засідань Правління НБУ з питань монетарної політики. Рішення з монетарної політики приймаються Правлінням НБУ.