Рада Національного банку під час засідання 26 серпня звільнила Романа Борисенка із посади заступника Голови Національного банку України з 28 серпня 2020 року. На цій посаді він відповідав за діяльність фінансово-адміністративного та операційного блоку регулятора.
Роман Борисенко подав Голові Національного банку Кирилу Шевченку відповідну заяву про звільнення за власним бажанням.
"Трансформація Національного банку у сучасний, відкритий і незалежний європейський центральний банк – спільна мета та пріоритет для всієї нашої команди. Ми вдячні Роману Борисенку за його лідерську позицію у цьому напрямі впродовж останніх чотирьох років. Надалі ми продовжуватимемо політику вдосконалення всіх внутрішніх процесів українського центробанку, особливо у питаннях фінансового управління, адміністрування та операційної діяльності, щоб закріпити якісні здобутки та посилити нашу інституційну незалежність", – зауважив Голова Національного банку Кирило Шевченко.
Роман Борисенко розпочав роботу у Національному банку в серпні 2014 року на посаді директора Департаменту персоналу. Із жовтня 2016 року він був заступником Голови Національного банку України. До сфери його управління належали питання фінансів, операційної діяльності, управління персоналом та забезпечення діяльності Національного банку.
До ключових досягнень Національного банку в цій площині за час каденції Романа Борисенка належить підвищення інституційної спроможності та внутрішня трансформація центрального банку, зокрема:
- централізація і виведення неключових функцій та активів за межі Національного банку;
- реінжиніринг і оптимізація внутрішніх процесів та удосконалення системи ухвалення рішень Національним банком;
- удосконалення та автоматизація функцій фінансового управління, контролінгу та адміністрування, операційної функції;
- перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності;
- впровадження нової організаційної структури центробанку, скорочення рівнів його ієрархічності, а також штатної чисельності персоналу;
- впровадження системи мотивації та прозорої оплати праці персоналу;
- осучаснення підходів до системи координації роботи з персоналом, його навчання та розвитку, централізація та автоматизації HR-процесів.