Звичайна версія сайту
Виступ Голови Національного банку Кирила Шевченка під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики

Виступ Голови Національного банку Кирила Шевченка під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики

Доброго дня, шановні колеги!

Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 6% річних.

Ми залишаємося відданими своєму зобов’язанню по досягненню цілі з інфляції. Подальша монетарна політика буде спрямована на забезпечення належного балансу між реакцією на інфляційні ризики та підтримкою відновлення економіки.

Якою була динаміка цін у 2020 році?

Упродовж минулого року інфляція переважно перебувала нижче цільового діапазону 5% ± 1 в. п. Падіння світових цін на енергоносії, а також зниження попиту на непершочергові товари й послуги стримували зростання цін під час пандемії.

Наприкінці року інфляція очікувано прискорилася під впливом відновлення світової економіки, збільшення внутрішнього споживчого попиту та подорожчання окремих продуктів харчування та енергоносіїв.

У результаті, в грудні інфляція повернулася в цільовий діапазон і сягнула його центральної точки в 5%.

Як надалі зростатимуть ціни?

Прискорення інфляції, за нашими оцінками, продовжиться. За підсумками 2021 року споживча інфляція складе 7%. Вона вийде за межі цільового діапазону 5+-1 в.п., але знову повернеться до нього в першій половині наступного року. Ми очікуємо, що в 2022–2023 роках інфляція перебуватиме близько середньострокової цілі в 5%.

По-перше, прискорення зростання цін у першому півріччі 2021 року зумовлюватиметься жвавим споживчим попитом, подорожчанням енергоносіїв та гіршими минулорічними врожаями. По-друге, збільшаться виробничі витрати бізнесу, зокрема на оплату праці. По-третє, темпи зростання адміністративно-регульованих цін залишатимуться високими внаслідок підвищення акцизів на тютюнові вироби та подорожчання електроенергії.

Надалі вплив проінфляційних чинників буде слабшати. Це розверне інфляційну динаміку. Зокрема, завдяки нарощенню пропозиції сільськогосподарської продукції нового врожаю сповільниться продовольча інфляція. Крім того, наприкінці року вичерпається ефект низької бази порівняння для окремих товарів.

Монетарна політика Національного банку також спрямовуватиметься на послаблення фундаментального тиску на ціни з боку стійкого споживчого попиту та на покращення інфляційних очікувань.

Що очікує на українську економіку загалом?

За нашими оцінками, у 2020 році ВВП України скоротився на 4,4%. Це менше, ніж очікувалось у попередньому прогнозі, зокрема через швидше відновлення економіки в другому півріччі.

У 2021 році економіка майже надолужить втрати від коронакризи – ВВП України зросте на 4,2%. Цьому сприятиме низка чинників:

  • по-перше, подальше збільшення реальних доходів громадян підтримуватиме стійкий внутрішній попит;
  • по-друге, зменшення невизначеності щодо розвитку пандемії вплине на відновлення інвестиційної активності.

У 20222023 роках економіка продовжить зростати стійкими темпами на рівні близько 4%.

Очікується, що профіцит поточного рахунку в 2020 році сягне одного з найвищих рівнів в історії України – 4,8% ВВП. Проте у 2021–2023 роках поточний рахунок повернеться до дефіциту.

Хоча ціни та зовнішній попит на основні товари українського експорту залишатимуться досить високими, подорожчання енергоносіїв зумовить погіршення умов торгівлі. Відновлення економіки супроводжуватиметься поступовим нарощенням інвестиційного імпорту. Зростання споживчого імпорту з огляду на очікуване збільшення доходів громадян буде стійким і надалі.

Від чого залежить, чи справдиться окреслений макропрогноз?

Основним припущенням, яке Правління Національного банку бере до уваги, залишається продовження співпраці з МВФ.

Ми очікуємо надходження фінансування від МВФ у межах поточної програми stand- by, а також офіційного фінансування від ЄС, Світового банку та інших міжнародних партнерів. Ці кошти забезпечать покриття значної частини бюджетних потреб у 2021 році.

Співпраця з Фондом залишається важливим сигналом і для іноземних інвесторів. Вона суттєво спростить доступ і здешевить планові залучення уряду на зовнішніх ринках.

Завдяки фінансуванню від МВФ та інших партнерів Україна зможе підтримувати міжнародні резерви на рівні близько 30 млрд дол. США, попри значні обсяги погашень зовнішнього боргу.

Основними ризиками макропрогнозу є посилення карантинних заходів як в Україні, так і у світі, а також суттєвий приплив іноземного капіталу.

Проведення вакцинації в світі зменшує ризик повторення локдаунів. Утім, зберігається ймовірність локальних форм карантину, які матимуть негативні наслідки для економічної активності.

Водночас надм’які монетарні умови в світі та оптимізм щодо вакцинації вже суттєво пожвавили інтерес іноземних інвесторів до ринків, що розвиваються, в тому числі й України. Значний приплив капіталу може послаблювати інфляційний тиск через канал валютного курсу.

Актуальними залишаються також ризики:

  • ескалації військового конфлікту на сході країни чи її кордонах;
  • посилення інфляційного тиску з боку країн-торговельних партнерів;
  • збільшення волатильності світових цін на продукти харчування.

Беручи до уваги вищезазначений комплекс обставин, ми зберегли облікову ставку незмінною.

Якою ми бачимо подальшу зміну облікової ставки?

Ми беремо до уваги погіршення інфляційних очікувань наприкінці минулого року, а також посилення фундаментального тиску на ціни з боку споживчого попиту.

Якщо вплив цих факторів посилюватиметься надалі й не буде компенсований іншими факторами, зокрема суттєвим припливом капіталу, ми готові підвищити облікову ставку. Це дасть змогу стримати прискорення інфляції у 2021 році та повернути її до цілі 5% у 2022 році.

Дякую за увагу.

Теги
Поділитись
Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини