НБУ пропонує перегрупувати працюючі на небанківському фінансовому ринку компанії. Це дозволить впорядкувати ринок і дасть учасникам чітке розуміння, яким вимогам вони мають відповідати та які можливості для розвитку у них є.

Національний банк бачить потребу в трьох групах:

Перша - кредитні установи, які мають право видавати позики, у тому числі за рахунок залучених від населення грошей.

Друга - страхові компанії, які теж працюють із грошима українців, а також страхові посередники.

Третя - компанії, що надають фінансові послуги, але не за рахунок залучених грошей.

Контроль за роботою компаній перших двох груп буде жорсткішим, адже їхня діяльність більш ризикова - вони залучають гроші від населення та підприємців. Над ними буде встановлений повноцінний пруденційний нагляд. Але контроль різнитиметься залежно від частки компаній на ринку, їхньої бізнес-моделі та відповідності ряду інших критеріїв. Чим більша частка компанії на ринку, тим більший вплив вона має на ринок. А тому до неї має бути більше вимог.

Такий підхід зменшить навантаження на середні та малі компанії.

Основа нашого нагляду за ринком – як банківським, так тепер і небанківським, – це ризик-орієнтований підхід до регулювання та нагляду.

У НБУ працює система ризик-орієнтованого банківського нагляду. Вона нам дозволяє більш ефективно використовувати людські та фінансові ресурси. Національний банк постійно покращує підходи до безвиїзного та інспекційного банківського нагляду та вдосконалює механізми "раннього втручання" для збереження платоспроможності банків. Ми використаємо цей досвід і для небанківських фінансових установ.

Запровадження ризик-орієнтованого пруденційного нагляду, насамперед, у страховому секторі та секторі небанківських кредитних установ, що залучають кошти від широкого загалу, є вимогою часу. Такий нагляд має забезпечити стійкість окремих учасників ринку та убезпечити фінансову систему від потрясінь.

Ще однією вимогою часу є перехід до ризик-орієнтованої моделі корпоративного управління в небанківському фінансовому секторі, яка була б спрямована на виявлення, моніторинг, контроль та управління ризиками.

Така модель корпоративного управління буде покликана забезпечити підвищення рівня довіри клієнтів фінансових установ, у тому числі фізичних осіб-споживачів фінансових послуг, як до окремих учасників ринку, так і до фінансової системи загалом. Для запровадження такої моделі у небанківському фінансовому секторі Національний банк може використати свій досвід комплексного реформування системи корпоративного управління у банках за останні роки.

НБУ сповідує принцип прозорості. Бачення підходів до регулювання небанківського сегменту викладене у Білій книзі, яка опублікована майже рік тому, з якою усі зацікавлені можуть ознайомитися на сайті Національного банку. У документі представлене бачення нового регулювання небанківського фінансового ринку. Він окреслює підходи центробанку до сегментації ринку, ліцензування, пруденційного нагляду, звітування, перевірок, корпоративного управління та захисту прав споживачів.

Національний банк упевнений, що нова модель регулювання має бути спрямована на досягнення ефективності та прозорості небанківського фінансового ринку.

Упродовж місяця ми розпочнемо інвентаризацію законодавства за секторами. Ця робота розпочнеться упродовж місяця. За результатами перегляду законодавства НБУ підготує Білі книги із детальними пропозиціями регулювання окремих сегментів небанківського фінансового ринку. Кожна з цих Білих книг пройде широке публічне обговорення серед представників фінансових установ, експертів та інших зацікавлених осіб (споживачів, кредиторів  та інвесторів фінансових послуг).

Для участі в українській платіжній системі юридична особа-нерезидент повинна мати дозвільний документ (ліцензію, сертифікат, дозвіл тощо), виданий відповідно до законодавства країни, в якій зареєстрована юридична особа-нерезидент, на підставі якого юридична особа-нерезидент має право здійснювати діяльність у сфері міжнародних переказів коштів.