Реєстрація резидентів та нерезидентів у якості учасників платіжних систем, платіжними організаціями яких є резиденти та нерезиденти, здійснюється Національним банком.
Учасниками платіжної системи в Україні мають право бути банк, а також небанківська установа, яка отримала ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків.
Відомості про учасника платіжної системи вносяться до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури.
Реєстр платіжних систем, учасників та операторів послуг платіжної інфраструктури
Чи варто з приходом НБУ на небанківський фінринок очікувати на таке ж повномасштабне очищення, як на банківському ринку?
Ми не ставимо за ціль жодних “чисток” ринку. Ми відкрито говоримо підходи, які ми будемо застосовувати, та про вимоги, яким повинні відповідати всі установи. Це наявність і достатність власного капіталу, прозора структура власності та дотримання законодавства про фінансовий моніторинг. Тому усе в руках самих компаній, просто потрібно буде дотримуватися нових вимог та нормативів.
НБУ завжди виступає за партнерський підхід до учасників ринку, норми та нормативи будуть обговорюватися з ринком. Власне саме так ми зробили наприкінці минулого року з рамковим документом - нашим проектом Білої книги з регулювання небанківського фінринку.
Водночас у нас є зобов’язання, прописані в Угоди про асоціацію з ЄС. Наше завдання – привести наше регулювання у цій сфері у відповідність до європейського. Для наших громадян це передусім дасть більшу захищеність та впевненість, що їх права не будуть порушені, а послуги, за які вони сплатили гроші, - будуть надані компаніями.
Хто може отримати статус оператора послуг платіжної інфраструктури?
Оператором послуг платіжної інфраструктури може стати будь-яка юридична особа, зареєстрована в Україні.
Скільки компаній плануєте залишити на ринку? У вас є чорний список компаній?
Жодного чорного списку не існує, як і якоїсь «цільової» кількості компаній. Ми будемо щасливі, якщо всі компанії, що працюють сьогодні на ринку, виконуватимуть нові вимоги. Адже вони, насправді, досить прості.
У НБУ є три базові вимоги до будь-якої компанії на фінансовому ринку. Це – наявність і достатність власного капіталу, прозора структура власності та дотримання законодавства про фінансовий моніторинг. Це ключові вимоги і на банківському ринку. Їх недотримання стало основною причиною масового виведення з ринку банків в 2014-2017 рр.
Що стосується структури власності, то і зараз фінансові установи зобов'язані погоджувати з Нацкомфінпослуг власника істотної участі, тобто того, хто купує частку 10% і більше. Але у НБУ є й інші вимоги до структури власності. Наприклад, відсутність у структурі трастів, які не дають можливості встановити реальних власників, або номінальних власників, за якими ховаються реальні бенефіціари.
Ми хочемо зробити такі норми універсальними для всього фінансового ринку. Адже вони забезпечують прозорість та надійність установ, а тому гарантують безпеку та впевненість споживачам.
Що відтепер зміниться для компаній із небанківського фінсектору?
НБУ пропонує перегрупувати працюючі на небанківському фінансовому ринку компанії. Це дозволить впорядкувати ринок і дасть учасникам чітке розуміння, яким вимогам вони мають відповідати та які можливості для розвитку у них є.
Національний банк бачить потребу в трьох групах:
Перша - кредитні установи, які мають право видавати позики, у тому числі за рахунок залучених від населення грошей.
Друга - страхові компанії, які теж працюють із грошима українців, а також страхові посередники.
Третя - компанії, що надають фінансові послуги, але не за рахунок залучених грошей.
Контроль за роботою компаній перших двох груп буде жорсткішим, адже їхня діяльність більш ризикова - вони залучають гроші від населення та підприємців. Над ними буде встановлений повноцінний пруденційний нагляд. Але контроль різнитиметься залежно від частки компаній на ринку, їхньої бізнес-моделі та відповідності ряду інших критеріїв. Чим більша частка компанії на ринку, тим більший вплив вона має на ринок. А тому до неї має бути більше вимог.
Такий підхід зменшить навантаження на середні та малі компанії.