Присвячена одній зі сторінок української культурної спадщини – творам килимового мистецтва Полтавщини, яким притаманна особлива стилізація рослинних квіткових мотивів у вигляді ламаних гілок із квітами та листям. Решетилівські майстри ткацтва, килимарства та вишивки відомі на всю Україну з кінця ХІХ ст. Традиції рослинного килимарства Решетилівки, справжньої скарбниці українського народного мистецтва, у 2017 році внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

На аверсі монети розміщено: у центрі на дзеркальному тлі абрису пейзажу – малий Державний Герб України (ліворуч), дерево життя – традиційний символ в орнаментиці українських тканих килимів, рушників, писанок тощо; праворуч зазначено номінал – 5, на тлі стилізованих килимів написи: УКРАЇНА (ліворуч), ГРИВЕНЬ (праворуч); унизу – рік карбування монет – 2021; у центрі, праворуч від дерева життя - логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети зображено композицію: ліворуч – дзеркальний абрис ткалі за роботою, праворуч – кольоровий фрагмент килима та напис півколом: РЕШЕТИЛІВСЬКЕ КИЛИМАРСТВО (на дзеркальному тлі).

Присвячена одній зі сторінок української культурної спадщини – творам килимового мистецтва Полтавщини, яким притаманна особлива стилізація рослинних квіткових мотивів у вигляді ламаних гілок із квітами та листям. Решетилівські майстри ткацтва, килимарства та вишивки відомі на всю Україну з кінця ХІХ ст. Традиції рослинного килимарства Решетилівки, справжньої скарбниці українського народного мистецтва, у 2017 році внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

На аверсі монети розміщено: у центрі на дзеркальному тлі абрису пейзажу – малий Державний Герб України (ліворуч), дерево життя – традиційний символ в орнаментиці українських тканих килимів, рушників, писанок тощо; праворуч зазначено номінал – 5, на тлі стилізованих килимів написи: УКРАЇНА (ліворуч), ГРИВЕНЬ (праворуч); унизу – рік карбування монет – 2021; у центрі, праворуч від дерева життя - логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монет зображено композицію: ліворуч – дзеркальний абрис ткалі за роботою, праворуч – кольоровий фрагмент килима та напис півколом: РЕШЕТИЛІВСЬКЕ КИЛИМАРСТВО (на дзеркальному тлі).

Присвячена одній зі сторінок української культурної спадщини – творам килимового мистецтва Полтавщини, яким притаманна особлива стилізація рослинних квіткових мотивів у вигляді ламаних гілок із квітами та листям. Решетилівські майстри ткацтва, килимарства та вишивки відомі на всю Україну з кінця ХІХ ст. Традиції рослинного килимарства Решетилівки, справжньої скарбниці українського народного мистецтва, у 2017 році внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

На аверсі монети розміщено: у центрі на дзеркальному тлі абрису пейзажу – малий Державний Герб України (ліворуч), дерево життя – традиційний символ в орнаментиці українських тканих килимів, рушників, писанок тощо; праворуч зазначено номінал – 10, на тлі стилізованих килимів написи: УКРАЇНА (ліворуч), ГРИВЕНЬ (праворуч); унизу – рік карбування монет – 2021.

На реверсі монет зображено композицію: ліворуч – дзеркальний абрис ткалі за роботою, праворуч – кольоровий фрагмент килима та напис півколом: РЕШЕТИЛІВСЬКЕ КИЛИМАРСТВО (на дзеркальному тлі).

Присвячена науково-дослідному інституту “Миколаївська астрономічна обсерваторія” – одній із найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснованій у 1821 році як морська обсерваторія з метою забезпечення Чорноморського флоту часом, картами та навчання морських офіцерів астрономічним методам орієнтування. Історія розвитку Миколаївської обсерваторії пов’язана з вирішенням важливого завдання в астрономії – створенням небесної Фундаментальної системи координат, що полягає в створенні серії Фундаментальних каталогів, які стали результатом колективних зусиль обсерваторій світу, зроблених на основі мільйонів окремих спостережень і визначень координат зірок протягом майже 200 років. Основними напрямами діяльності сучасної установи є дослідження об’єктів навколоземного простору, динаміки тіл Сонячної системи, створення астрометричних каталогів зір, інформаційна підтримка астрономічних досліджень та астрономічне приладобудування.

На аверсі монети на тлі стилізовано зображеного фрагмента земної кулі розміщено: малий Державний Герб України (угорі), написи: 2021 (над гербом), УКРАЇНА (під гербом); у центрі – історична будівля Миколаївської астрономічної обсерваторії, яка має особливу конструкцію, оригінальну круглу залу, кладку тощо; номінал – П’ЯТЬ ГРИВЕНЬ (унизу півколом); логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч).

На реверсі монети розміщено астрономічні інструменти: на дзеркальному тлі – меридіанне коло, по обидва боки від якого написи: 1821 (ліворуч), 2021 (праворуч); над ним на матовому тлі: зображення символічного центру Миколаївської астрономічної обсерваторії з її координатами, визначеними першим директором обсерваторії Карлом фон Кнорре (ліворуч) та силует оптичного приладу – секстанта (праворуч); написи: 200 РОКІВ МИКОЛАЇВСЬКІЙ АСТРОНОМІЧНІЙ ОБСЕРВАТОРІЇ (по колу).

Присвячена науково-дослідній установі Львівського національного університету імені Івана Франка, одній із найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснованій у 1771 році, з чим пов’язують початок розвитку астрономії у Львові. Вивчення небесних об’єктів у Львові тоді було на тому самому рівні, що й у Берліні, Вільнюсі чи Відні, оскільки обсерваторія за оснащенням не поступалася тогочасним європейським подібним закладам. Науковців виховували у Львівському університеті, де спеціально запровадили окремий курс астрономії. Основними напрямами діяльності сучасної установи є дослідження Сонця, зір, міжзоряного середовища, галактик та Всесвіту як цілого. Важливим напрямом діяльності є також лазерно-віддалемірні, фотометричні та позиційні спостереження штучних супутників Землі. Комплекс телескопів для таких спостережень є в реєстрі наукових об’єктів, які становлять національне надбання України.

На аверсі монети розміщено: на тлі стилізованого зоряного неба: малий Державний Герб України (угорі), під яким написи – УКРАЇНА/2021; у центрі на дзеркальному тлі – телескоп обсерваторії Львівського університету; номінал – ПЯТЬ ГРИВЕНЬ (унизу півколом); логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч від телескопа).

На реверсі монети розміщено композицію, що символізує часи перших документально підтверджених астрономічних спостережень у Львові, – на дзеркальному тлі абрису панорами Львова XVIII ст. зображено збірний образ тогочасного астронома, унизу міські мури, на тлі яких – напис 250/РОКІВ та будівля обсерваторії; угорі напис півколом – АСТРОНОМІЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ.