Рахункова палата здійснила перевірку виконання Кошторису адміністративних витрат Національного банку та зобов’язань із перерахування коштів до Державного бюджету України за 2018 рік.
Кошторис – це документ, який щороку затверджується Радою Національного банку відповідно до Закону України «Про Національний банк України» і є інструментом забезпечення діяльності центрального банку. Він планується на підставі детального аналізу та з урахуванням стратегічних цілей і завдань, які стоять перед Національним банком. Здійснюючи витрати в межах кошторису, Національний банк завжди детально вивчає питання економічної доцільності та водночас керується необхідністю прозорого та ощадливого використання державних ресурсів.
Фінальний звіт та рішення Рахункової палати за результатами перевірки виконання минулорічного Кошторису Національний банк України отримав 31 жовтня 2019 року. Документи зараз детально вивчаються. Національний банк у визначені законодавством терміни (упродовж одного місяця) надасть Рахунковій палаті план заходів щодо усунення виявлених недоліків, а також зауваження до звіту та рішення. Зауважимо, що Національний банк повністю виконав усі актуальні заходи, затверджені минулорічним планом з усунення недоліків, виявлених за результатами попередньої перевірки минулого року.
Перевірка та аналіз кошторису центрального банку Рахунковою палатою тривали впродовж трьох місяців. Національний банк як прозора та підзвітна державна інституція під час перевірки надавав на запити Рахункової палати всю необхідну інформацію, розрахунки та відповідні пояснення.
На думку Національного банку, за результатами проведеної перевірки Рахункова палата не виявила суттєвих недоліків, а окремі зауваження стосувалися лише внутрішніх процесів (наприклад, щодо вимог внутрішніх нормативних документів з кадрових питань або порядку організації відряджень).
Щодо окремих фактів та висновків, викладених в рішенні Рахункової палати, зазначаємо таке:
Про недоліки, виявлені Рахунковою палатою
- Ефективність планування витрат
Прозорість та підзвітність є одними з базових принципів діяльності Національного банку відповідно до Закону України "Про Національний банк України".
Кошторис адміністративних витрат затверджується Радою Національного банку (починаючи з 2019 року – у детальнішому розрізі, ніж у попередні роки). Зміни до складових показників кошторису не потребують окремого погодження з Радою Національного банку. Адже Правління Національного банку має необхідні повноваження щодо перерозподілу витрат у межах показників, затверджених Радою.
Відхилення фактичних витрат від планових у бік економії виникали переважно за окремими напрямами [зокрема витрати на роботу з проблемними активами (судові збори)]. Економія коштів здебільшого була забезпечена виваженим управлінням витратами, а також зумовлена непередбачуваністю перебігу подій у судових справах.
Відхилення за інвестиціями (фактичні витрати також були меншими, якщо порівняти з плановими) пояснюється насамперед особливостями здійснення державних закупівель: найбільша частка закупівель, що не відбулися, стосувалися проєкту з будівництва Центру обробки даних Національного банку. Результати цих закупівель декілька разів оскаржувалися в Антимонопольному комітеті.
- Утримання об’єктів, які не використовувалися Національним банком
Національний банк у 2015 році розпочав внутрішню трансформацію, у рамках якої триває відчуження непрофільних активів та оптимізація нерухомого майна регулятора. Зокрема, Національний банк ініціював передавання власних об’єктів нерухомого майна іншим державним органам.
На початок 2019 року Національний банк передав близько 50% площ нерухомого майна (11 комплексів адміністративних будівель у регіонах, 4 об’єкти соціального призначення, 2 гаражних комплекси та пожежне депо), що дало можливість зекономити мільйони державних коштів на утримання нерухомих об’єктів.
Однак процес передавання таких об’єктів потребує належного документарного оформлення з боку державних органів, які їх приймають.
З огляду на тривалий процес унесення змін до законодавства, що регулює процеси приватизації, у 2018 році, а також зважаючи на необхідність підготовки розпорядження Кабінету Міністрів України про передачу нерухомого майна Національного банку до інших органів, уповноважених управляти майном, строки передачі низки об’єктів є непередбачуваними,
Як наслідок, Національний банк вимушений нести витрати на утримування нерухомих об’єктів до моменту їхнього передавання іншому власнику. Адже саме чинний власник має утримувати в належному стані будинки і споруди, а також закріплені за ними земельні ділянки (зокрема сплачувати податок на землю), чого вимагає від нього українське законодавство.
- Проведення закупівель Національним банком
Закупівлі Національного банку відбуваються з дотриманням всіх процедур. Рішення Тендерного комітету Національного банку про ухвалення тендерних пропозицій деяких учасників попри окремі, суто формальні помилки, сприяло підвищенню конкуренції, а також дало змогу зекономити державні кошти та забезпечити безперервність діяльності центрального банку завдяки вчасному придбанню необхідних товарів чи послуг.
- Витрати на юридичні послуги
Здійснення витрат на юридичні та консультаційні послуги зумовлене необхідністю захистити інтереси держави, підтвердити правомірність рішень державних органів щодо порятунку системно важливого АТ КБ "ПриватБанк" через входження держави в його капітал та повернути кошти платників податків, витрачені на оздоровлення банківської системи.
Успіх держави у відповідних судових процесах є необхідною умовою збереження фінансової стабільності та спроможності фінансового сектору підтримувати економічне зростання.
Закупівлі відповідних юридичних послуг здійснювалися з неухильним дотриманням вимог законодавства та у межах затвердженого Радою Національного банку кошторису.
Про запропоновані Рахунковою палатою законодавчі зміни
- Формування загальних резервів Національним банком
Національний банк завжди діє винятково у межах українського законодавства. Зокрема, формування загальних резервів відбувається згідно з нормами чинного Закону України "Про Національний банк України".
Цей закон відповідає усталеній міжнародній практиці та забезпечує незалежність центрального банку. Внесення змін до нього може підірвати операційну незалежність Правління Національного банку під час проведення монетарної політики та послабить фінансову спроможність Національного банку. Крім цього, це є несумісним із зобов’язаннями України за програмою співпраці з МВФ.
- Розширення меж перевірки Рахункової палати
Рахункова палата у межах законодавства України здійснює перевірку виконання кошторису адміністративних витрат Національного банку з метою контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України та їхнього використанням.
Обмеження кошторису Національного банку тільки витратами на забезпечення діяльності, тобто виключення з нього операційних витрат, зокрема на реалізацію монетарної політики, сприяють забезпеченню операційної незалежності Національного банку у проведенні монетарної політики, спрямованої на забезпечення низької і стабільної інфляції.
Перевірка доходів та витрат центрального банку, що не включаються до кошторису адміністративних витрат Національного банку, не є предметом перевірки Рахунковою палатою.
Водночас Рахункова палата і сьогодні має можливість перевіряти стан виконання зобов’язань Національного банку з перерахування коштів до Державного бюджету України. Національний банк під час перевірки на запити контрольної групи надає всю необхідну інформацію, розрахунки та відповідні пояснення.
Питання законодавчої неузгодженості у здійсненні перевірки доходів та витрат Національного банку, що не включаються до кошторису адміністративних витрат Національного банку, необхідно врегулювати, привівши норми Закону України “Про Рахункову палату” у відповідність до норм Закону України "Про Національний банк України".
- Діяльність Корпоративного недержавного пенсійного фонду НБУ
Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку (КНПФ НБУ) на сьогодні працює у межах українського законодавства, зокрема законів України "Про Національний банк України", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про недержавне пенсійне забезпечення".
Його діяльність є одним із елементів незалежності центрального банку. Відрахування до КНПФ НБУ не є методом грошового стимулювання працівників, натомість є методом їхнього соціального захисту.
Витрати на забезпечення діяльності КНПФ НБУ та відрахування на пенсійні рахунки його учасників становили лише 1,6% від усього кошторису Національного банку.
Зменшити навантаження на кошторис адміністративних витрат НБУ завдяки здійсненню витрат з пенсійних активів корпоративного пенсійного фонду здатне ухвалення законодавчих змін.
Зауважимо, що над урегулюванням такого спектру питань упродовж 2016-2018 років працювала робоча група під головуванням Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг. До її складу входили представники ринку недержавного пенсійного забезпечення, саморегулюючих організацій, які працюють на цьому ринку, та консультанти із питань недержавного пенсійного забезпечення підрозділу Європейської Комісії TAIEX (Technical Assistance and Information Exchange instrument of the European Commission).
Результатом її роботи став проєкт Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про недержавне пeнciйнe забезпечення". На відміну від чинної редакції закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (пункт 12, статті 20) законопроєкт не передбачає здійснення витрат, пов’язаних із виконанням функцій адміністрування, зберігання та управління активами корпоративного пенсійного фонду, створеного Національним банком, за кошт засновника.
Ухвалення законопроєкту уможливить здійснення зазначених вище витрат за рахунок пенсійних активів корпоративного пенсійного фонду, створеного Національним банком, на загальних підставах, із відповідним зменшенням витрат за рахунок кошторису Національного банку.
Довідково.
Національний банк – незалежна державна інституція, що не потребує відрахувань із державного бюджету та здійснює видатки у межах затвердженого кошторису адміністративних витрат.
Згідно із Законом України “Про Національний банк України”, одержання прибутку не є метою діяльності Національного банку. Одночасно вагома частина прибутку, який центральний банк отримує щороку, розподіляється до Державного бюджету.
Обсяг перерахувань визначається після підтвердження зовнішнім аудитором та затвердження Радою Національного банку річної фінансової звітності. Перерахування до Державного бюджету України здійснюються за графіком, що встановлює Міністерство фінансів.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про Рахункову палату" та ст. 70 Закону України "Про Національний банк України" Рахункова палата в порядку здійснення контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України та використанням коштів Державного бюджету України здійснює перевірку виконання кошторису адміністративних витрат Національного банку.