Перше – з’ясуйте усі умови отримання послуги. Наприклад, повні витрати на отримання кредиту, повну процентну ставку, усі додаткові платежі та комісії, штрафи за прострочення платежу, графік погашення кредиту тощо.

Друге – уважно читайте договір. Так, договір – це юридичний документ, який складно розуміти. Але якщо ви плануєте оформити депозит, взяти кредит чи скористатися іншою послугою, уважно та прискіпливо читайте усі умови. Адже це документ, якого ви зобов’язуєтесь дотримуватися, ставлячи свій підпис.

Типові ознаки порушення прав споживачів фінансових послуг:

• звернення до споживача з вимогою сплатити кредит іншої особи. Споживач при цьому не є поручителем, спадкоємцем чи представником боржника;
• застосування жорстких методів стягнення заборгованості (наприклад, використання нецензурної лексики, морального тиску на споживача чи погроз);
• наполегливе пропонування кредитних  продуктів (кредитних карток чи лімітів) у разі перевипуску платіжної картки у банку;
• нарахування процентів за користування кредитом понад строк кредитування;
• виплата не в повному обсязі, неприйняття рішення про виплату або відмова у виплаті страхового відшкодування страховими компаніями.

По-перше,варто звернутися безпосередньо до фінансової установи. Можна зателефонувати на "гарячу лінію", але ліпше надіслати письмову скаргу на керівництво установи. Інколи споживачам вдається швидко вирішити ситуацію або отримати роз’яснення вже на цьому рівні.

Якщо питання не вдалося вирішити, споживач може звернутися до Національного банку. Найзручніше це можна зробити:

• через онлайн-форму на вебсайті НБУ;
• надіславши листа на електронну пошту [email protected]:
• зателефонувавши до Контакт-центру НБУ 0 800 505 240;
• через чат-бота nbu_contact_bot у viber або telegram.

У зверненні важливо розповісти суть питання, вказати установу, якої стосується звернення, ваше прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання та електронну пошту.

У Національного банку є 30 календарних днів на розгляд звернення. Але ми намагаємося відповідати якомога оперативніше, особливо на актуальні та термінові звернення.

У рекламі споживчого кредиту має обов’язково зазначатися реальна річна процентна ставка, максимальна сума та строк кредиту. Так само на своїх вебсайтах фінансові установи мають розміщувати інформацію щодо загальної вартості кредиту з усіма комісіями і платежами, реальної річної процентної ставки, строків та сум, умов дострокового повернення, штрафних санкцій у разі порушення умов кредитування тощо. Однак трапляються випадки, коли вартість кредиту може відрізнятися від очікуваної або рекламованої, бо фінансова установа вказує у своїх інформаційних матеріалах лише привабливу для споживача процентну ставку, наприклад, 1-2% за день користування кредитом. Це пряме порушення, що може ввести в оману щодо фактичної загальної вартості такого кредиту. Будь ласка, повідомляйте про подібні порушення Національний банк!