Звичайна версія сайту

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики Національного банку щодо рівня облікової ставки

Дата засідання: 11 грудня 2019 року.

Присутні 10 з 10 членів  Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП):

  • Яків Смолій - Голова Національного банку України,
  • Катерина Рожкова - Перший заступник Голови,
  • Роман Борисенко - заступник Голови,
  • Дмитро Сологуб - заступник Голови,
  • Сергій Холод - заступник Голови,
  • Олег Чурій - заступник Голови,
  • Віталій Ваврищук – директор Департаменту фінансової стабільності,
  • Володимир Лепушинський - директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу,
  • Юрій Половньов - директор Департаменту статистики та звітності,
  • Сергій Пономаренко - директор Департаменту відкритих ринків.

Під час обговорення всі члени КМП одностайно висловилися за суттєвіше пом’якшення монетарної політики у грудні 2019 року, ніж це передбачалося прогнозною траєкторією облікової ставки (Інфляційний звіт, жовтень 2019 року).

Пришвидшення зниження облікової ставки є можливим у зв’язку зі стрімкішим вичерпанням інфляційного тиску. Уповільнення темпів зростання споживчих цін до 5,1% у листопаді означає, що НБУ досяг своєї середньострокової інфляційної цілі 5 +/-1% на декілька місяців раніше, ніж передбачав у своєму макроекономічному прогнозі.

На користь зниження облікової ставки також свідчить збереження сприятливої ситуації на валютному ринку. Так, ключовим чинником змін в інфляційній динаміці є зміцнення обмінного курсу гривні за рахунок зростання надходжень від експорту та стійкого припливу іноземного капіталу. Окремі члени КМП висловили думку, що ефект перенесення обмінного курсу на інфляцію виявився потужнішим та діяв із меншим лагом, ніж очікував Національний банк.

Уповільненню зростання цін також сприяли нижчі світові ціни на енергоресурси та розширення пропозиції окремих продуктів харчування.

Учасники дискусії також зазначили, що сприятлива ситуація на валютному ринку та послідовність дій Національного банку на шляху забезпечення макроекономічної  стабільності сприяла покращенню інфляційних очікувань. Так очікування фінансових аналітиків вже впритул наблизились до цільового діапазону з інфляції (5±1%).

За оцінкою членів комітету, пом’якшення монетарної політики стане підтримкою для економічного зростання, не перешкоджаючи стабілізації інфляції на рівні близько 5%. Натомість, збереження жорсткості монетарної політики може мати наслідком надмірне посилення обмінного курсу, що могло б зумовити виникнення дисбалансів у економіці.

Водночас позиції членів КМП щодо розміру зниження облікової ставки розділилися.

Шість членів КМП висловились за зниження облікової ставки на 150 б.п. до 14,0%. На їх думку, зниження облікової ставки на 150 б.п. не лише дасть змогу підтримати економічне зростання, а й сприятиме зниженню вартості боргових запозичень у гривні. Водночас члени КМП наголосили на збереженні фундаментального тиску на інфляцію з боку зростаючого споживчого попиту та витрат на оплату праці. Ще одним ризиком, на який звертали увагу під час засідання комітету, є зростання світових цін на окремі продовольчі товари. Це в підсумку може завадити поліпшенню інфляційних очікувань. Кількісний вплив цих чинників на динаміку інфляції на горизонті монетарної політики буде оцінений під час чергового оновлення макропрогнозу НБУ в січні 2020 року.

Окремі члени КМП наголосили на  можливому посиленні загроз для макрофінансової стабільності внаслідок результатів судових процесів та посилення тиску на Національний банк. Також, незважаючи на значний прогрес у  переговорному процесі з Міжнародним валютним фондом, зокрема, досягненні домовленостей на рівні експертів щодо нової програми, зберігається невизначеність щодо швидкості реалізації передбачених реформ.

Також члени КМП відзначали, що для довіри до монетарної політики Національного банку ситуація, коли інфляція буде нижчою за цільовий діапазон, є більш прийнятною, ніж коли вона перевищуватиме його. Адже протягом майже трьох років інфляція залишалась вище верхньої межі цільового діапазону, що досі впливає на інфляційні очікування та впевненість у результативності монетарної політики НБУ.

Один із членів КМП висловив упевненість, що зниження облікової ставки на 150 б.п. є достатнім кроком, оскільки додатковий стимулюючий вплив на економіку матимуть чергові кроки з валютної лібералізації та встановлення нульової ставки обов’язкового резервування для гривневих коштів із одночасним збільшенням цього нормативу для коштів у іноземній валюті.

Чотири члени КМП виступили за більш рішуче зниження облікової ставки на 200 б.п. до 13,5%.

Вони підкреслили необхідність агресивнішої реакції на зниження інфляційного тиску та тривале зміцнення гривні. На їх думку, таке рішення також виправдане, оскільки швидше пом’якшення монетарної політики упередить ризики зниження інфляції нижче меж цільового діапазону.

Стрімкіше зниження облікової ставки також прискорить здешевлення кредитних ресурсів в економіці і сприятиме подальшому зростанню економіки.

Рішення щодо встановлення облікової ставки на рівні 13,5% річних було ухвалене Правлінням Національного банку України на засіданні з питань монетарної політики 12 грудня 2019 року.

Довідково:

Комітет з монетарної політики (КМП) є консультативним внутрішнім органом Національного банку України, створеним з метою обміну інформацією та поглядами щодо формулювання й реалізації монетарної політики для забезпечення цінової стабільності. До складу КМП входить Голова НБУ, інші члени Правління НБУ, а також директори департаментів монетарної політики та економічного аналізу, відкритих ринків, фінансової стабільності, статистики та звітності. Засідання КМП відбуваються напередодні засідань Правління НБУ з питань монетарної політики. Рішення з монетарної політики приймаються Правлінням НБУ. 

Теги
Поділитись