Звичайна версія сайту

Національний банк оскаржив судове рішення стосовно застосування заходу впливу до АТ "МЕГАБАНК"

Національний банк оскаржив у касаційному порядку рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування рішення НБУ про накладення штрафу на АТ “МЕГАБАНК”.

Національний банк оприлюднює зазначену інформацію відповідно до ст.60 Директиви (ЄС)* про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму.

Нагадаємо, у лютому 2019 року регулятор ухвалив рішення про застосування до зазначеного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу в розмірі 6 200 000 гривень.

Підставою для такого рішення є встановлення Національним банком факту здійснення АТ “МЕГАБАНК” ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу за ознакою, визначеною абзацом чотирнадцятим пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення про застосування Національним банком заходів впливу, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.08.2012 № 346.

Зокрема, регулятором виявлено факти зняття готівки за період з березня 2017 року по квітень 2018 року у загальній сумі близько 211,8 млн грн групою фізичних осіб-клієнтів банку. Характер таких фінансових операцій дає підстави вважати, що метою їх здійснення є конвертація (переведення) безготівкових коштів у готівку з огляду на таке:

1) кошти, що отримувались фізичними особами готівкою через касу банку, попередньо надходили на їх рахунки з рахунку клієнта банку – юридичної особи (далі – фінансова компанія), відкритого в банку, як надання кредитів згідно кредитних договорів;

2) кредитні договори, на підставі яких фізичним особам фінансовою компанією видавалися кредити, є однотипними, а виконання зобов’язань забезпечуються договором поруки або неустойкою (пенею). Водночас у разі порушення позичальником строку повернення кредиту, позичальник сплачує пеню в розмірі 0% від розміру кредиту за кожен день прострочення повернення кредиту;

3) кожною із фізичних осіб було отримано кредит в межах суми від 4,2 млн грн до 10,3 млн грн на строк, що становить 14 календарних днів. Проте  відповідно до опитувальників та за інформацією, яку Національний банк отримав від органів Державної фіскальної служби, доходів фізичних осіб  було недостатньо для проведення відповідних фінансових операцій із погашення кредитних зобов’язань. Адже  частина фізичних осіб є безробітними або займають посади, які не передбачають отримання доходів, достатніх для погашення отриманих сум кредитів. Наприклад, серед них є люди таких професій, як: інженер, менеджер, адміністратор, продавець, друкар, торговий представник, касир;

4) фізичні особи, яким фінансова компанія надавала кредити, самостійно їх не повертали, відсотків за користування ними теж не сплачували. Погашення кредитів здійснювалось виключно двома юридичними особами – клієнтами банку (далі –  поручителі) на підставі договорів поруки безготівковими коштами. Ці кошти надходили від значної кількості юридичних осіб, з рахунків, відкритих в різних банках, зокрема як оплата за сільськогосподарську продукцію, як безповоротна фінансова допомога тощо;

5) фізичними особами рахунки в банку закривались до погашення виданих фінансовою компанією кредитів. А фінансові операції, які здійснювались за рахунками деяких фізичних осіб, проводились  після отриманої банком заяви про їх закриття;

6) щодо поручителів наявні ознаки фіктивності. Зокрема:

  • місцезнаходження є адресою, яка є місцем реєстрації значної кількості юридичних осіб;
  • зміна керівника, кінцевого бенефіціарного власника та місцезнаходження перед відкриттям рахунку в банку;
  • у штаті працює одна або декілька осіб;
  • обіг грошових потоків за рахунками клієнта складає мільйони гривень;
  • мінімальний розмір статутного капіталу у одного з двох поручителів (1 000,00 гривень);
  • мали однакову ІР-адресу;
  • мали/мають спільних керівників, кінцевих бенефіціарних власників;

7) банк, всупереч власним внутрішнім процедурам з питань фінансового моніторингу, не встановив поручителям високого рівня ризику. Він цього не зробив, незважаючи на те, що фінансові операції, проведені за рахунками поручителів, виявлялись банком, зокрема за ознаками внутрішнього фінансового моніторингу. Отже, неправильне визначення рівня ризику призвело до нездійснення банком поглибленої перевірки щодо поручителів та нездійснення банком інших заходів з метою зменшення виявлених ризиків.

Додатково зазначаємо, що відповідно до документу "Типологічні дослідження Державної служби фінансового моніторингу України за 2017 рік" незаконне переведення грошових коштів у готівку є одним з найпоширеніших видів нелегального бізнесу, яким займаються "конвертаційні центри". Такі фірми мають ознаки фіктивності, реєструються на підставних осіб, не звітують до податкових органів і за винагороду "надають послуги" з конвертування готівки. Переважно, створюються угрупованням осіб, які мають значний досвід у цій діяльності та тісно пов’язані з кредитно-фінансовими установами. Такий механізм гарантує безпеку реалізації схем подальшого відмивання коштів.

Крім того, банк не виявляв/несвоєчасно виявляв факт належності клієнта або особи, що діє від його імені, до національних публічних діячів, їх близьких осіб або пов’язаних з ними осіб.


* Ст.60 Директиви (ЄС) 2015/849 від 20 травня 2015 р. про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму зобов’язує держави публікувати інформацію щодо ухвалених їх компетентними органами рішень про застосування адміністративного покарання чи заходу за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, а також - про оскарження таких рішень та будь-яку подальшу інформацію про результати такого оскарження. Україна зобов’язана імплементувати вказану Директиву та здійснювати публікування такої інформації, відповідно до зобов’язань перед ЄС (відповідно до Угоди про асоціацію) та МВФ.

Документи
Your browser does not support SVGs
Ознаки ризикової діяльності
Завантажити
Your browser does not support SVGs
Порушення стосовно публічних осіб
Завантажити
Поділитись