Е-гривня

CBDC (Central Bank Digital Currency – англ. мовою, цифрова валюта центрального банку – укр. мовою) – це  цифрові гроші, які випускає центральний банк країни. Як і фізичні (готівкові) гроші, CBDC є зобов’язанням центрального банку та платіжним засобом, вираженим у національній грошовій одиниці.

За даними звіту BIS*, у середині 2023 року досліджували, впроваджували або використовували CBDC 130 країн, на які припадає понад 98% світового ВВП.

Залежно від політичних аспектів та наявних викликів виділяють такі цілі дослідження та впровадження CBDC:

• підвищення фінансової інклюзії (надання / збільшення доступу до фінансових послуг населенню, яке не має банківських рахунків);
• протидія ризикам, викликаним появою та розвитком приватних цифрових валют;
• зменшення витрат та поліпшення доступу до національних та транскордонних платежів;
• цифровізація економіки та токенізація фінансових активів, у тому числі державних (перетворення активу на його цифровий аналог).

Головною причиною таких досліджень, які поєднують всі країни, – це цифровізація всіх сфер сучасного життя, яка вимагає нових безготівкових способів здійснення розрахунків, прагнення підвищити швидкість та зручність розрахунків.

*BIS - Bank for International Settlements, Central bank digital currency (CBDC) information security and operational risks to central banks

Е-гривня – цифрові гроші Національного банку, електронна форма грошової одиниці України, емітентом якої є Національний банк. Таке визначення містить Закон України "Про платіжні послуги".

У разі ухвалення рішення про запровадження е-гривня буде законним платіжним засобом в Україні та існуватиме лише в безготівковій формі як доповнення до готівкової та безготівкової форм грошей.

Вона має виконувати всі функції грошей, бути зручною та доступною у використанні для громадян, бізнесу, державних органів, банків та небанківських надавачів платіжних послуг, тобто для всіх без виключень категорій користувачів.

Національний банк вивчає можливість випуску е-гривні для того, щоб:

• створити зручний інструмент для здійснення платежів, зокрема за рахунок їх програмованості, забезпечуючи водночас приватність користувачів;
• надати користувачам можливість використовувати забезпечені Національним банком цифрові гроші та спростити доступ до них: коли фінансова установа, яка обслуговує користувача, не зможе надавати йому доступ до гаманця цифрових грошей, користувачеві потрібно буде лише відновити доступ до свого гаманця через іншу фінансову установу;
• забезпечити економічну безпеку держави та посилити спроможність Національного банку підтримувати цінову та фінансову стабільність;
• сприяти цифровізації економіки України;
• підвищити рівень фінансової інклюзії;
• сприяти розвитку платіжної інфраструктури України відповідно до глобальних тенденцій.

Вивчаючи цифрові валюти інших центральних банків та працюючи над створенням власної е-гривні, ураховуючи проведене опитування експертів фінансового ринку, Національний банк зміг виокремити такі її ключові особливості:

• захищеність, приватність та безпека громадян – розрахунки в е-гривні гарантуються Національним банком, водночас регулятор не буде володіти будь-якою персональною інформацією;
• можливість відновити користувачу доступ до гаманця е-гривні; 
• використання технології DLT (Distributed Ledger Technology), перевагами якої є висока захищеність даних, підвищена стійкість системи та збереження даних за рахунок децентралізації. Оскільки перевірка трансакцій виконується незалежно кожним вузлом, що можуть розміщуватися в різних установах / локаціях, система стає менш вразливою до внутрішніх ризиків, зовнішніх загроз, таких, як кібератаки; 
• офлайн-розрахунки – можливість здійснення розрахунків, якщо немає зв'язку з платформою е-гривні в одного з користувачів – платника / отримувача, також вивчається варіант здійснення розрахунків у разі, якщо немає зв’язку в обох користувачів – платника і отримувача одразу;
• програмованість платіжних операцій з е-гривнею, наприклад:
  • розділення платежу на кількох платників, здійснення платежів після настання певних умов або для регулярної автоматичної оплати (наприклад, орендної плати за нерухомість кожного місяця); 
  • можливість здійснювати цільову державну допомогу, незалежно від торгових підприємств, надавачів платіжних послуг.