Об’єкти оверсайту платіжної інфраструктури

Об’єктами оверсайту платіжної інфраструктури згідно з Законом України "Про платіжні послуги" є:

• оператори платіжних систем, розрахункові банки, технологічні оператори платіжних послуг, учасники платіжних систем у частині дотримання ними законодавства, що регулює діяльність платіжних систем, надання послуг технологічними операторами платіжних послуг;
• надавачі платіжних послуг у частині використання ними платіжних інструментів, схем виконання платіжних операцій, електронних та цифрових грошей, взаємодії з іншими учасниками платіжного ринку;
• емітенти електронних грошей у частині випуску та використання електронних грошей.

Оверсайт платіжної інфраструктури – діяльність Національного банку щодо забезпечення безперервного, надійного та ефективного функціонування платіжної інфраструктури, що включає:

• моніторинг платіжної інфраструктури;
• оцінювання платіжної інфраструктури на відповідність вимогам законодавства та міжнародним стандартам оверсайту;
• встановлення вимог та обмежень щодо діяльності платіжної інфраструктури;
• надання рекомендацій щодо удосконалення діяльності платіжної інфраструктури та/або застосування заходів впливу.

Інші інфраструктури фінансового ринку

14 грудня 2021 року Верховною Радою України прийнято зміни до Закону України "Про Національний банк України" та Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", якими встановлено, що об’єктами оверсайту Національного банку є суб’єкти, що виконують функції:

• центрального депозитарію цінних паперів;
• системи розрахунків у цінних паперах;
• центрального контрагента;
• торгового репозиторію;
  (далі – суб’єкти інфраструктури ринків капіталу).

В рамках здійснення оверсайту суб’єктів інфраструктури ринків капіталу Національний банк здійснюватиме:

• моніторинг об’єктів оверсайту;
• оцінювання об’єктів оверсайту та відповідність законодавству України та міжнародним стандартам оверсайту;
• надання рекомендацій щодо вдосконалення діяльності об’єктів оверсайту.

Зміни до законодавства в частині поширення функції Національного банку з оверсайту вводяться в дію з 01.01.2024.

Виїзний моніторинг об’єктів оверсайту

Виїзний моніторинг проводиться за місцезнаходженням об'єктів оверсайту з метою контролю за дотриманням ними законодавства України, виявлення та запобігання ризиковій діяльності.

У 2020 році здійснено одну планову виїзну перевірку учасника платіжної системи та дві планові перевірки (у формі безвиїзних перевірок) платіжної організації платіжної системи та учасника платіжної системи.

Основні виявлені порушення стосувалися:

• невідображення операцій щодо переказу коштів в системах обліку;
• надання недостовірної звітності щодо діяльності платіжних систем та їх учасників, подання якої передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України;
• незабезпечення безперервності діяльності та захисту інформації;
• недотримання вимог законодавства щодо захисту прав користувачів послуг платіжних систем.

За виявлені порушення Національний банк України застосовував захід впливу, передбачений статтею 41 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Також, з метою перевірки наявної інформації щодо фактів порушення законодавства України з питань діяльності платіжних систем та переказу коштів було ініційовано здійснення безвиїзної перевірки трьох учасників платіжних систем.

Безвиїзний моніторинг об’єктів оверсайту

Безвиїзний моніторинг спрямований на аналіз діяльності платіжних систем за такими показниками:

• обсяги та види операцій, виконані в платіжній системі, та їхня частка в загальному обсязі операцій, здійснених у країні системами відповідного виду;
• кількість емітованих (розповсюджених) електронних платіжних засобів для клієнтів банку, платіжних пристроїв чи пунктів надання фінансових послуг, що використовуються під час здійснення операцій;
• кількість учасників платіжної системи в розрізі їхніх видів та частка учасників у загальному обсязі операцій, що виконуються в платіжній системі;
• обсяги інформаційних повідомлень, оброблених операторами послуг платіжної інфраструктури в платіжній системі, у розрізі платіжних систем та їх учасників тощо.

За недотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку України в частині подання до Національного банку України даних статистичної звітності щодо діяльності в платіжних системах одного учасника платіжної системи притягнуто до адміністративної відповідальності, а шістнадцятьом об’єктам надіслані листи з вимогою про вжиття заходів щодо посилення контролю за поданням до Національного банку України статистичних даних (звітності). 

Відповідно до статті 82 Закону України "Про платіжні послуги" Національний банк має право визначати важливість об’єктів оверсайту на підставі встановлених ним критеріїв важливості, а також встановлювати вимоги до таких об’єктів.

Національний банк має право визначати платіжну систему важливою платіжною системою або системно важливою платіжною системою на підставі встановлених ним критеріїв важливості, а також встановлювати вимоги до таких систем.

Національний банк за результатами моніторингу платіжної інфраструктури та відповідно до критеріїв важливості, установлених Положенням про порядок здійснення оверсайту платіжної інфраструктури в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку від 24.08.2022 №187, визначає важливість платіжних систем, учасників платіжних систем, надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей та технологічних операторів.

Інформація щодо розподілу об’єктів оверсайту за критеріями важливості використовується Національним банком для визначення об’єктів комплексного оцінювання на відповідність міжнародним стандартам оверсайту, а також для планування перевірок об’єктів оверсайту.

Національний банк визнає платіжну систему системно важливою або важливою платіжною системою в разі її відповідності хоча б одному з таких критеріїв важливості:

До діяльності платіжних систем, які увійшли до однієї з категорій важливості, Національний банк застосовує посилені вимоги в частині управління та організації діяльності, доступу та участі в платіжній системі, системи управління ризиками, остаточності розрахунків, забезпечення кіберстійкості та управління безперервністю діяльності тощо для підвищення надійності та ефективності цих платіжних систем.

Перелік системно важливих та важливих платіжних систем в Україні за підсумками діяльності 2023 року

Національний банк визнає учасника значущої платіжної системи важливим, якщо він забезпечує виконання > 25% платіжних операцій у цій платіжній системі.

Національний банк визнає надавача платіжних послуг важливим, якщо він здійснює > 10% платіжних операцій від загальної суми платіжних операцій, виконаних надавачами платіжних послуг у межах України.

Перелік учасників платіжних систем, віднесених до важливих учасників системно важливих та важливих платіжних систем за підсумками діяльності 2023 року

Національний банк визнає емітента електронних грошей важливим, якщо частка платіжних операцій із використанням електронних грошей цього емітента > 10% від загальної суми платіжних операцій, виконаних з електронними грошима та електронними платіжними засобами.

Національний банк визнає технологічного оператора важливим, якщо він обробляє > 10% операцій (від загальної кількості та/або суми), оброблених технологічними операторами в платіжних системах, а також у надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей.

Перелік важливих технологічних операторів платіжних послуг за підсумками діяльності 2023 року

Оцінювання об’єктів оверсайту інфраструктури платіжного ринку

Національний банк здійснює оцінювання платіжних систем та платіжних схем важливих надавачів платіжних послуг з метою попередження, виявлення та усунення порушень у діяльності платіжних систем та платіжних схем відповідно до законодавства України та з метою удосконалення діяльності платіжних систем та платіжних схем відповідно до міжнародних стандартів оверсайту.

Національний банк здійснює такі типи оцінювання: 

• оцінювання платіжної системи, що планує здійснювати діяльність в Україні (крім платіжної системи, створеної Національним банком); 
• комплексне оцінювання: значущої платіжної системи та платіжної системи, створеної Національним банком; 
• комплексне оцінювання платіжної схеми; 
• оцінювання окремих аспектів діяльності (тематичне оцінювання): значущої платіжної системи,  та платіжної схеми.

За результатами оцінювання Національний банк може надавати рекомендації оператору платіжної системи або оператору платіжної схеми з метою приведення діяльності платіжної системи або платіжної схеми у відповідність до законодавства та міжнародних стандартів оверсайту.

Оцінювання об’єктів інфраструктури ринків капіталу 
Національний банк здійснює оцінювання суб’єктів, які виконують функції центрального депозитарію цінних паперів, центрального контрагента, системи розрахунків у цінних паперах та торгового репозиторію з метою попередження, виявлення та усунення невідповідності їх діяльності законодавству України та міжнародним стандартам оверсайту.

Національний банк може здійснювати такі типи оцінювання суб’єктів інфраструктури ринків капіталу: 

• комплексне оцінювання об’єкта оверсайту; 
• оцінювання окремих аспектів діяльності (тематичне оцінювання) об’єкта оверсайту.

За результатами оцінювання Національний банк може надавати рекомендації  з метою вдосконалення діяльності об’єктів оверсайту та приведення її у відповідність до законодавства України та міжнародних стандартів оверсайту.

Закону України "Про платіжні послуги"

Концепція запровадження нагляду (оверсайта) за платіжними системами в Україні, постанова Правління НБУ від 15.09.2010 № 426

Положення про порядок здійснення оверсайту платіжної інфраструктури в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку від 24.08.2022 № 187

Методика комплексного оцінювання системно важливих платіжних систем (зі змінами, унесеними рішенням Правління Національного банку України від 04 вересня 2020 року № 564-рш), постанова Правління НБУ від 24.09.2015 № 635

Методичні рекомендації з управління ризиками в платіжних системах

Методичні рекомендації щодо управління операційним ризиком (у тому числі кіберризиком та безперервністю діяльності) та забезпечення зберігання інформації про клієнтів об’єктами платіжної інфраструктури