Фіксація офіційного курсу та впровадження жорстких валютних обмежень 24 лютого 2022 року були вимушеним кроком. НБУ постійно наголошував, що ці рішення є тимчасовими і на те є причини.

Такі рішення дали змогу запобігти паніці й забезпечити стабільну роботу фінансової системи, а також сприяли адаптації бізнесу та населення до умов повномасштабної війни. Але режим фіксованого курсу з жорсткими валютними обмеженнями має свої переваги та недоліки, з часом останні починають переважати.

Більшість українців добре пам’ятають валютні кризи 2008 та 2014-2015 років, коли національна валюта суттєво послаблювалася. Глибина цих криз багато в чому посилювалася через багаторічну фіксацію курсу. Багаторічне утримання курсу на одному рівні зазвичай закінчується однаково – накопиченням валютних дисбалансів, вичерпанням міжнародних резервів, вимушеною глибокою девальвацією та значним економічним спадом. Саме тому більшість країн не використовують режим фіксованого курсу та жорсткі обмеження, а НБУ в жовтні 2023 року перейшов до керованої гнучкості курсу та планує й надалі пом'якшувати валютні обмеження.

Україна вже мала позитивний досвід із плаваючим курсом. Після кризи 2014-2015 років НБУ перейшов до режиму плаваючого курсоутворення. Упродовж наступних років і до повномасштабного вторгнення курс гривні коливався в обидва боки – то послаблювався, то зміцнювався відповідно до ринкових тенденцій. НБУ, продаючи або купуючи валюту на ринку, лише згладжував надмірні курсові коливання, не протидіючи і не посилюючи фундаментальні тенденції обмінного курсу.

Завдяки такій гнучкості Україна не накопичувала валютних дисбалансів і більше не мала валютних криз, як раніше. Курс упродовж всього періоду плаваючого курсоутворення, попри коливання, залишався відносно стабільним. До того ж увесь цей час НБУ постійно накопичував міжнародні резерви.

Повернення до гнучкішого курсоутворення і цього разу дало змогу посилити стійкість економіки та валютного ринку до зовнішніх та внутрішніх змін.

Так. Плаваюче курсоутворення – це стратегічна мета. НБУ спочатку перейшов до керованої гнучкості курсу. Це пов'язано з особливостями функціонування економіки в умовах повномасштабної війни.

Через зумовлене війною обмеження експортних можливостей країни, як і припливу інвестицій в Україну, на валютному ринку постійно наявний значний дефіцит валюти. З огляду на це повертатися до плаваючого курсу, коли НБУ лише згладжує надмірні коливання на ринку, поки зарано.

Натомість за керованої гнучкості курсу Національний банк покриває цей структурний дефіцит валюти на ринку. Завдяки цьому гривня може не лише послаблюватися (коли цей дефіцит збільшується), а й зміцнюватися (коли дефіцит зменшується). До того ж НБУ згладжує надмірні коливання курсу.

Стратегія передбачає, що цей процес відбуватиметься у три етапи.

Наразі більшість кроків першого етапу виконано. Зокрема, множинність курсів мінімізовано – різниця між офіційним та готівковим курсом вже тривалий час не перевищує 1%.

Можливості для торгівельних операцій бізнесу – розширено. Ще в середині 2022 року бізнес отримав можливість розраховуватися за будь-яку товарну продукцію з-за кордону, а в травні 2024 року – за імпорт робіт та послуг.

Крім того, НБУ пом'якшив низку обмежень, щоб посприяти надходженню нових інвестицій в Україну. Так, бізнес отримав можливість погашати "нові" зовнішні кредити та частково переказувати за кордон "нові" дивіденди.

Водночас деякі операції можна здійснювати лише у межах лімітів. А отже, реалізація першого етапу ще триває.

Однак у травні 2024 року НБУ паралельно розпочав реалізацію другого етапу пом'якшення обмежень завдяки формуванню належних передумов. Зокрема, надав змогу бізнесу частково обслуговувати "старі" зовнішні кредити та повертати "нові" кредити, а також переказувати кошти за кордон за договорами лізингу й оренди.

Загалом серед планів Національного банку, передбачених другим етапом пом'якшення валютних обмежень:

• лібералізація торгового фінансування;
• збільшення можливостей банків управляти валютними ризиками;
• зняття обмежень на сплату відсотків за "старими" зовнішніми кредитами, тобто тими, які не охоплює перший етап пом'якшення обмежень.

Натомість погашати чи переказувати основну суму кредиту можна буде лише на третьому етапі.

НБУ не встановлює жодних конкретних дат для пом'якшення обмежень. Будь-які кроки в цьому напрямі здійснюватимуться лише тоді, коли будуть сформовані належні стійкі передумови. НБУ враховуватиме такі показники:

• темпи зростання споживчих цін: інфляція має бути помірною;
• очікування громадян, бізнесу, фінустанов та аналітиків щодо майбутньої інфляції;
• рівень міжнародних резервів: НБУ повинен мати достатньо резервів для збереження стійкості валютного ринку;
• процентні ставки: банківські депозити мають забезпечувати захист заощаджень населення від інфляційного знецінення;
• параметри фінансової стабільності: банки мають і надалі залишатися стійкими.

Якщо всі показники будуть у нормі, то НБУ надалі пом’якшуватиме валютні обмеження. Водночас НБУ діятиме поступово та обережно, щоб зберегти стійкість валютного ринку.

Перш ніж здійснювати кожен наступний крок, НБУ аналізуватиме, чи сформувалися для цього всі необхідні передумови, а також враховуватиме вплив на ринок як раніше ухвалених пом'якшень, так і запланованих. Це дасть змогу мінімізувати ймовірність повторного запровадження обмежень.