Небанківські фінансові установи отримають нові можливості
Безготівкові розрахунки
Національний банк підтримує рух економіки України до безготівкових розрахунків і сприяє розвитку платіжної інфраструктури. Безготівкові розрахунки швидкий, зручний та безпечний спосіб оплатити товари та послуги. Розширення сфери безготівкових розрахунків сприяє прозорості платежів та економічному росту країни.
Реєстр платіжних систем, учасників та операторів послуг платіжної інфраструктури
Система електронних платежів
Національний банк створив державну систему електронних платежів - СЕП - для забезпечення розрахунків банків та їх клієнтів у гривні в межах України. Національний банк є Платіжною організацією та розрахунковим банком СЕП.
Національна платіжна система "Український платіжний простір"
ПРОСТІР державна платіжна система, в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою електронних платіжних засобів.
Небанківські надавачі платіжних послуг
Національний банк упорядковує діяльність учасників ринку платіжних послуг, щоб сприяти безпеці платежів населення. Надавати послуги з переказу коштів мають право банки (їх комерційні агенти) та небанківські установи.
Оверсайт інфраструктур фінансового ринку
Національний банк здійснює оверсайт інфраструктур фінансового ринку, щоб забезпечити їхнє безперервне, надійне та ефективне функціонування. Оверсайт спрямований на виявлення та запобігання ризиковій діяльності, що загрожує інтересам користувачів інфраструктур фінансового ринку.
Питання та відповіді
Якщо переказуєш кошти родичу, треба робити переказ меншим за 5 тисяч гривень? Як часто можна робити перекази по 5 тисяч гривень?
Безготівкові платежі з картки на картку чи з рахунка на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких обмежень, і дробити платежі на частини не потрібно. Власники банківських рахунків, до яких прив'язані платіжні картки, і зараз вже є достатньо ідентифікованими.
Банки мають інформацію про кожного власника рахунка і власника картки. Вони знають звичні операції з історії його платежів, мають інформацію, яку він сам надав банку, відкриваючи рахунок.
Крім того, звичайні операції громадян на невеликі суми не є об’єктом фінансового моніторингу. Адже це – низькоризикові операції, банк їх не буде прискіпливо перевіряти. Натомість новий закон зміщує акцент на аналіз ризикових та великомасштабних операцій на суму понад 400 тисяч гривень.
Більше того, Національний банк ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми.
Чи заблокують платіжну картку, якщо клієнт двічі за день отримав на неї по 5 тисяч гривень від родича чи знайомого?
Ні. Зарахування на карткові рахунки клієнтів – тобто звичайні операції українців – не є об’єктом перевірок для фінансового моніторингу. Такі низькоризикові операції не цікавитимуть банки. Мета закону зовсім у іншому. Банки, відповідно до вимог нового закону, мають акцентувати увагу на найвищих зонах ризику – ризикованих та великомасштабних операціях понад 400 тисяч гривень.
Проте фінансові установи мають виконувати деякі технічні вимоги закону, наприклад, присвоїти кожній операції свій унікальний номер. Для цього вони матимуть достатньо часу, адже буде встановлений тривалий перехідний період – до кінця 2020 року. За цей час вони зможуть виконати всі технічні моменти.
Чи потрібна ідентифікація під час переказу через термінали самообслуговування на карту, наприклад, 10 тисяч гривень?
Такий платіж можна зробити у відділенні банку, маючи з собою паспорт, або через ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).
Якщо ПТКС має такі технологічні функції, тоді можна спокійно здійснити операцію на ту суму, яка потрібна клієнту.
Якщо ні, тоді у ПТКС буде встановлений ліміт, і клієнт просто не зможе здійснити операцію на суму понад 5 тисяч гривень.
Якщо йдеться про переказ більше ніж 400 тисяч гривень, і немає підтвердження про джерела їхнього походження, чи можуть рахунок заблокувати, а кошти на ньому – заморозити?
Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них всю необхідну інформацію.
Відкриваючи рахунок, клієнт надає банку інформацію про себе, про свої доходи тощо. Банк щодня спостерігає та знає історію операцій клієнта і знає, які є звичними для нього.
Тож тільки якщо йдеться про нетипову операцію, яка на відповідає фінансовим можливостям клієнта, тоді банк звернеться за відповідними поясненнями.
Якщо клієнт пояснить, що це, наприклад, результат отримання спадщини, тоді банк здійснить операцію, і клієнт зможе спокійно використовувати ці кошти.
Корисні матеріали
Загальні дані про кількість клієнтів, електронних платіжних засобів (у т.ч. у розрізі платіжних систем) та платіжних пристроїв на 01.04.2020
Завантажити
Сума та кількість операцій з використанням електронних платіжних засобів, емітованих українськими банками на 01.04.2020
Завантажити
Види електронних платіжних засобів, які емітовані українськими банками на 01.04.2020
Завантажити
Дані у розрізі учасників платіжних систем щодо кількості платіжних карток та інфраструктури їх обслуговування на 01.04.2020
Завантажити
Дані в регіональному розрізі щодо кількості електронних платіжних засобів та інфраструктури їх обслуговування на 01.04.2020
Завантажити