Макропруденційна політика спрямована на усунення чи обмеження системних ризиків, щоб запобігти кризам або зменшити втрати від них. Реалізуючи макропруденційну політику, Національний банк виявляє й оцінює ризики для фінансової стабільності та вживає заходів, щоб звести їх до мінімуму. Так ми сприяємо стабільності фінансової системи в цілому.

Національний банк зменшує ризики фінансової системи, зобов’язуючи банки:

• накопичувати додаткові запаси капіталу в періоди стрімкого збільшення кредитування;
• обмежувати надмірне зростання кредиту в цілому чи його окремих видів;
• мати достатній запас ліквідності на випадок відтоку коштів;
• виконувати додаткові вимоги, коли банк стає системно важливим.

За допомогою низки публікацій ми привертаємо увагу учасників фінансового сектору до ризиків для фінансової стабільності. Так ми запобігаємо їх поширенню.

Національний банк розробляє макропруденційну політику, орієнтуючись на передову міжнародну практику. Ми керуємося досвідом ЄС та рекомендаціями Базельського комітету з банківського нагляду.

Макропруденційна політика – це сучасний інструментарій для уникнення системних ризиків, адже фінансові кризи настають, навіть коли окремі банки здаються стійкими. Поштовхом для запровадження макропруденційної політики в усьому світі стала глобальна фінансова криза 2008-2009 років.