Національний банк України пом’якшує низку валютних обмежень. Новий пакет валютної лібералізації сформовано так, щоб надати бізнесу стимули та можливості без формування значного додаткового попиту на валютному ринку України. Ухвалені заходи з валютної лібералізації вже враховані в оновленому прогнозі НБУ, який передбачає збереження міжнародних резервів на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку.
Практично всі зміни набирають чинності з 6 серпня 2025 року. Виключенням є дозвіл на повернення помилково переказаних коштів з-за кордону в іноземній валюті, що почне діяти з 7 серпня 2025 року.
Перше – бізнес зможе репатріювати дивіденди за 2023 рік
НБУ дасть змогу підприємствам переказувати за кордон дивіденди за 2023 рік у межах загального ліміту, що й надалі становить 1 млн євро в еквіваленті на місяць. Отже, в бізнесу з'явиться можливість частково репатріювати дивіденди за період діяльності, що розпочався з 1 січня 2023 року (а не з 1 січня 2024 року, як є нині).
За оцінками НБУ, це не генеруватиме значного додаткового попиту на валюту, враховуючи наявність загального ліміту, й водночас сприятиме підвищенню довіри іноземних інвесторів до України та залученню нових іноземних інвестицій. Крім того, валютну ліквідність, що репатріюється у вигляді дивідендів, бізнес зможе використовувати за кордоном для інших цілей, зокрема для виконання боргових зобов’язань.
Друге – розширюються можливості для хеджування валютних ризиків
НБУ продовжує реалізацію заходів з Концептуальної записки стосовно визначення підходів, умов та строків відновлення функціонування ринку валютних похідних фінансових інструментів, підготовленої в межах програми з МВФ.
По-перше, клієнти отримають можливість здійснювати з банками операції з продажу іноземної валюти за гривні на умовах "форвард" без поставки базового активу (наразі такі операції можна робити лише з поставкою базового активу).
По-друге, у клієнтів-резидентів (юридичних осіб та ФОП) з'явиться можливість купувати в банків іноземну валюту на умовах "форвард" з поставкою базового активу для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти за операціями з імпорту товарів. Банк зможе проводити такі операції лише в межах обсягу іноземної валюти, який він викупить на умовах "форвард" у інших клієнтів (як з поставкою базового активу, так і без поставки), тож ці зміни не чинитимуть тиску на валютний ринок.
Третє – уносяться зміни в частині переказів іноземної валюти за кордон для підвищення довіри до суб'єктів з України
По-перше, НБУ дасть змогу юридичним та фізичним особам повертати помилково переказані кошти в іноземній валюті, що були зараховані на рахунки клієнтів. Заявка про повернення коштів має бути подана протягом трьох робочих днів із дня надходження повідомлення про помилковий переказ коштів до банку від банку нерезидента. Це має посприяти підвищенню довіри до України з боку нерезидентів та дотриманню вимог платіжного законодавства.
По-друге, резиденти – морські агенти матимуть можливість переказувати кошти за кордон для повернення невикористаних коштів в іноземній валюті, отриманих від судновласників-нерезидентів або інших довірителів. Це без тиску на валютний ринок сприятиме виконанню договірних зобов’язань морськими агентами, що відіграють ключову роль у координації заходів, пов’язаних з обслуговуванням іноземних суден у портах України.
Четверте – упроваджуються кроки для підтримання вітчизняної ювелірної галузі
НБУ продовжує створювати умови для прозорої діяльності вітчизняних підприємств ювелірної галузі, ураховуючи, зокрема, збільшення попиту на продукцію цієї галузі. З цією метою НБУ дасть змогу юридичними особами та ФОП, що здійснюють господарську діяльність у сфері продажу ювелірних виробів, купувати банківські метали за безготівкові гривні за дотримання низки умов.
Зокрема, передбачено, що:
- обсяг купівлі банківських металів у гривневому еквіваленті за один календарний місяць не має перевищувати 1/12 сукупного річного обсягу реалізованих ювелірних виробів підприємством у роздрібній торгівлі за 2021 рік;
- підставою для купівлі банківських металів є наявність договору про передавання їх виробнику ювелірних виробів, а також документи, що підтверджують факт передавання куплених банківських металів у попередні періоди.
Такі зміни мають підтримати внутрішнє виробництво ювелірних виробів та сприяти детінізації цього ринку. Натомість тиск на валютний ринок буде обмеженим, ураховуючи, що купівля банківських металів через офіційні канали зменшить обсяги сірого ринку.
П'яте – уніфікуються підходи до регулювання зовнішніх позик
Зміни стосуються кредитів, наданих пулом іноземних кредиторів, до якого входить міжнародна фінансова організація (МФО). Підприємства отримають можливість обслуговувати та погашати такі кредити не лише на користь МФО, а й на користь інших учасників кредитного пулу, якщо вони є першокласними іноземними банками з рейтингом не нижчим за "A".
Крім того, передбачено надання дозволу на переказ коштів з України для задоволення регресних вимог іноземних гарантів, поручителів і страховиків, які вже сплатили зобов’язання резидента-позичальника за такими позиками.
Подібні підходи вже застосовуються до кредитів, отриманих за участю іноземних експортно-кредитних агентств. Поширення їх на позики, що надаються за участю МФО, спросить пошук партнерів та структурування таких позик.
Шосте – НБУ продовжує впровадження стимулюючої валютної лібералізації
По-перше, розширюється перелік операцій, які юридичні особи-резиденти можуть здійснювати понад встановлені обмеження в межах інвестиційного ліміту, – до них буде додана репатріація дивідендів. Нагадаємо, що, розпочавши реалізацію стимулюючої лібералізації у травні 2025 року, НБУ визначив, що інвестиційний ліміт дорівнює сумі коштів, залучених із 12 травня 2025 року у статутний капітал підприємства від іноземних інвесторів з-за кордону в іноземній валюті.
По-друге, буде надано стимули бізнесу, що підтримує Збройні Сили України. НБУ дасть змогу юридичним особам-резидентам здійснювати низку транскордонних переказів понад встановлені обмеження в межах суми, еквівалентній обсягам перерахованих ними коштів з 7 серпня 2025 року у національній чи іноземній валюті на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку ЗСУ.
Передбачено, що такі перекази можуть здійснюватися виключно за рахунок власної валюти бізнесу для таких цілей:
- проведення резидентом розрахунків за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року;
- повернення нерезиденту попередньої оплати, отриманої резидентом на його поточний рахунок у банку в Україні до 23 лютого 2022 року за укладеним із нерезидентом договором з купівлі-продажу товару (за операціями, за якими не відбулася або ж частково відбулася поставка товару з України);
- виконання зобов’язань за кредитом, одержаним до 20 червня 2023 року від нерезидента за укладеним між ними кредитним договором;
- фінансування резидентом витрат на утримання його філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи за кордоном;
- репатріація дивідендів на користь нерезидента за корпоративними правами чи акціями.
По-третє, створюються умови для конверсії боргу резидента-позичальника за зовнішнім кредитом у внесок нерезидента до статутного капіталу цього резидента. У разі здійснення такої конверсії банки зможуть відобразити в АІС "Кредитні договори з нерезидентами" факт скорочення строку виконання зобов’язань за зовнішніми кредитними договорами.
Ці та інші уточнюючі зміни внесені постановою Правління Національного банку України від 5 серпня 2025 року № 95 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18". Постанова набирає чинності з 6 серпня 2025 року.