Основна тема чергового Звіту про фінансову стабільність – ризики для фінансового сектору та економіки України в умовах тривалої повномасштабної війни.

Затяжна війна, терористичні атаки на енергетичну інфраструктуру та спровоковане цим подальше пригнічення економіки – основні джерела ризиків для фінансової стабільності. Цьогоріч ВВП впаде приблизно на третину, а наступного зростатиме повільніше, ніж прогнозувалося до масованих ракетних обстрілів. Це сповільнить відновлення попиту на фінансові послуги та спричинить додаткові кредитні втрати банків.

Міжнародна підтримка України зростає та створює надійну опору для фінансування потреб держави, платіжного балансу та міжнародних резервів, завдяки чому Національний банк зберігає свою активну присутність на валютному ринку.

У другому півріччі тиск на валютному ринку суттєво послабився завдяки липневому коригуванню обмінного курсу. Із послабленням валютних обмежень у липні населення отримало змогу купувати іноземну валюту для розміщення на строкових банківських депозитах. Після цього строкові депозити в іноземній валюті почали зростати, вперше з початку коронакризи.

Фінансові установи продовжують безперебійно працювати, попри енергетичний терор та руйнування ворогом цивільної інфраструктури. Банки реалізують заходи, що посилюють їхню стійкість до операційних ризиків і дадуть змогу зберегти неперервність роботи навіть в умовах тривалих блекаутів. Неперервність платежів та збереження роботи банківської мережі – одна із засад збереження  довіри та фінансової стабільності.

Ліквідність банківської системи загалом залишається високою, а за окремими показниками – навіть рекордною. Однак приплив нових коштів до сектору нерівномірний: основні обсяги осідають переважно на поточних рахунках у державних банках, натомість деякі невеликі банки відчувають брак ліквідності.

Сповільнення економічної активності через безпекові ризики та перебої з постачанням електроенергії пригнічують кредитний попит. Під час війни ключову роль у підтриманні кредитування відіграють державні програми. Ринкове кредитування відновлюватиметься лише із пожвавленням економіки.

Кредитний ризик й надалі залишається найбільшою загрозою для фінсектору. Разом фактичні та потенційні втрати кредитного портфеля наразі зіставні з червневими оцінками НБУ на рівні близько 20%. Втім,  руйнування енергетичної інфраструктури та повільніше економічне відновлення підвищують кредитний ризик – втрати внаслідок війни можуть зрости до 30% портфеля.

Попри значні витрати на резервування, сектор отримав прибуток завдяки високому процентному доходу, відновленню комісійного доходу та переоцінкам. Рентабельність капіталу сектору за одинадцять місяців становила понад 9%.

Операційна прибутковість банківського сектору забезпечує фінустановам першу лінію захисту для поглинання кредитних збитків. Більшість банків все ще має запас капіталу понад мінімальні вимоги. Проте, ймовірно, цей надлишковий буфер зникатиме.

Національний банк не застосовує заходів впливу за порушення нормативних вимог до капіталу, якщо вони викликані наслідками війни. Фінустанови, що мають життєздатні бізнес-моделі та спроможні генерувати операційні доходи, отримають достатньо часу на відновлення капіталу в разі потреби. Натомість банки, що є операційно збитковими, залишатимуться під пильною увагою регулятора, до них можуть застосовуватися обмеження для збереження інтересів вкладників.

У 2023 році НБУ очікує на стабілізацію економічної ситуації та поступове економічне відновлення  та  планує провести аналіз якості активів для підтвердження коректності відображення якості кредитного портфеля, достатності формування резервів та оцінки реального розміру регулятивного капіталу. За результатами оцінки буде визначено перехідний період для відновлення капіталу до мінімальних регуляторних значень. Більшість банків зможуть відновити капітал завдяки майбутнім прибуткам, проте низка банків, ймовірно, потребуватиме підтримки акціонерів.

Оцінка стійкості банків у 2023 році відповідає задекларованим планам