Основна тема чергового Звіту про фінансову стабільність – адаптація фінансового сектору до складних умов повномасштабної війни

На другий рік повномасштабного вторгнення банки безперебійно надають послуги, підтримують роботу мережі, зберігають операційну ефективність, прибутковість та нарощують капітал. Накопичений запас міцності сприяє фінансовій стабільності, посилює стійкість банків до подальших викликів тривалої війни та готує до повноцінного відновлення кредитування.

Енергосистема встояла, тож економічна активність пожвавилася. Цьогоріч економіка помірно зростатиме, інфляція надалі сповільнюватиметься, а валютний ринок залишатиметься стабільним. Значна і ритмічна міжнародна фінансова підтримка покриває дефіцит торгівлі товарами й послугами, велику частину бюджетних потреб, а також дає змогу нарощувати міжнародні резерви.

Фінансові показники діяльності бізнесу поліпшуються, попри все ще низькі обсяги виробництва. Однак потреба в кредитних коштах підприємств помірна. Ринок праці та доходи населення поволі відновлюються, в результаті зростає схильність до споживання. Це підсилює попит населення на банківські кредити, передусім карткові.

Карта ризиків фінансового сектору*

Ліквідність банківської системи не викликає занепокоєнь. Коефіцієнти короткострокової ліквідності в середньому утричі перевищують мінімальні вимоги. Обсяги коштів населення на рахунках у банках стабільні, а частка строкових коштів почала зростати. Триває приплив коштів бізнесу, водночас частки кредитів рефінансування та зовнішніх позик у зобов’язаннях банків скоротилися до мінімуму.

Кредитний портфель бізнесу скорочується й надалі через слабкий попит: обсяги нового кредитування не покривають погашення раніше виданих позик. Попри це, банки налаштовані оптимістично та сподіваються на зростання гривневого кредитного портфеля протягом року на близько 10%, переважно завдяки кредитуванню в межах державних програм підтримки.

Роздрібний кредитний портфель стабілізувався після глибокого падіння завдяки вищому попиту на карткові кредити для задоволення поточних потреб. Епізодичні сплески іпотечного кредитування забезпечуються роботою державної програми "єОселя", проте її фінансування здійснюється з перебоями. Невизначеність ще довго стримуватиме розвиток ринку нерухомості та іпотечне кредитування. 

Песимістичний сценарій кредитних втрат не реалізувався внаслідок стійкості економіки до наслідків енерготерору.  З початку повномасштабної війни банки визнали втрати на майже 15%  працюючого на початок російського вторгнення портфеля. Цьогоріч банки скоротили формування резервів після відображення значних втрат від кредитного ризику. Проте, ураховуючи потенційні подальші збитки, сукупні втрати портфеля через війну наближатимуться до близько 20%.

Попри збитки від війни, банки були прибутковими торік, а у 2023 році прибутки зросли. Висока процентна маржа створює банкам комфорт перед можливим зниженням процентних ставок, тож ризики для прибутковості ‒ незначні. Операційна ефективність властива банкам усіх класичних бізнес-моделей: корпоративним, роздрібним та універсальним. 

Частка державних банків на ринку зростає, що характерно для кризових періодів. Приватизація державних банків повернеться до порядку денного в післявоєнний період. Наразі ж ключове питання – оновлення їхніх стратегій з урахуванням тривалих умов безпекової невизначеності.

Висока прибутковість забезпечила зростання достатності капіталу сектору. Нині вона вдвічі перевищує мінімальні вимоги. Достовірно оцінити ймовірну потребу банків у капіталі має оцінка стійкості банків та банківського сектору, яку НБУ розпочав у квітні. Основним джерелом поповнення капіталу очікувано стануть прибутки фінустанов.

За рахунок накопичених прибутків банки надалі повинні будуть виконати відтерміновані та нові вимоги до капіталу відповідно до європейських регуляцій. Крім того, за результатами оцінки стійкості Національний банк може поновити вимоги до формування банками буферів капіталу. Доки цих пріоритетних цілей не буде досягнуто, обмеження на розподіл капіталу зберігатиметься.

Пріоритетність напрямів використання накопичених прибутків банків

Національний банк поступово відновлюватиме вимоги до оцінки кредитного ризику, які були тимчасово послаблені з початком повномасштабної війни. З урахуванням результатів оцінки стійкості банків ухвалюватимуться рішення про скасування інших тимчасових регуляторних послаблень.

Найближчим часом у фокусі буде впровадження оновленої структури регулятивного капіталу, оновлених підходів до визначення ваг ризиків окремих видів активів, коефіцієнта левериджу, ліміту значних експозицій, стандартів розкриття інформації. Також розробляється новий пакет регуляторних вимог для небанківського ринку, передусім сегмента страхування. Так, з початку наступного року запрацюють нові вимоги до платоспроможності страховиків.