Звичайна версія сайту

Національний банк роз’яснив причини застосування заходу впливу до АТ "БАНК АЛЬЯНС"

Національний банк отримав офіційне повідомлення про оскарження в судовому порядку рішення НБУ про накладення штрафу на АТ "БАНК АЛЬЯНС". У серпні 2019 року банківський регулятор ухвалив рішення про застосування до зазначеного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу в розмірі 2 600 000,00 гривень.

Цю інформацію Національний банк оприлюднює відповідно до ст.60 Директиви (ЄС) про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму[1], а також інформує громадськість про підстави, на яких було ухвалено рішення щодо АТ "БАНК АЛЬЯНС".

Так, підставою такого рішення є встановлення НБУ факту здійснення АТ "БАНК АЛЬЯНС" ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу.

Зокрема, регулятором виявлено факти здійснення у період з 03.08.2017 до 26.06.2018 купівлі-продажу одних і тих же облігацій внутрішніх державних позик (далі – ОВДП) на загальну суму понад 2,5 млрд грн, за результатами яких 16 фізичних осіб - клієнтів банку (далі – Клієнти) отримали штучний прибуток від відчуження цінних паперів у розмірі 57,7 млн грн.

Характер та наслідки зазначених фінансових операцій дають підстави вважати, що метою здійснення цих фінансових операцій може бути легалізація кримінальних доходів, конвертація (переведення) безготівкових коштів у готівку (зокрема пов'язаних зі зняттям готівкових коштів, купівлею-продажем цінних паперів) з огляду на таке:

  1. під час укладання правочинів з цінними паперами банк виступав брокером (далі – Брокер) та діяв від імені, за рахунок і за замовленнями Клієнтів. Водночас штучний прибуток від продажу ОВДП Клієнтами отримувався фактично без оплати купівлі цих ОВДП  (кошти для проведення розрахунків з купівлі ОВДП Клієнтами Брокеру не перераховувалися, а утримувалися від розрахунків з подальшого продажу цих ОВДП);
  2. купівля-продаж ОВДП здійснювались за заздалегідь чітко визначеними умовами (кількість, ціна, реквізити ідентифікації ОВДП тощо) на підставі зустрічних заявок брокерів, що діяли від імені ФО та ЮО (процедура "групового звіту"), а операції купівлі-продажу ОВДП носять регулярний/циклічний характер (див. ілюстрацію "Приклад отримання штучного прибутку фізичними особами шляхом операцій  з купівлі-продажу ОВДП"). До того ж ОВДП були придбані Клієнтам в юридичних осіб за ціною, нижчою від їхньої справедливої вартості, а продаж ОВДП юридичним особам здійснювався за ціною, що наближена або вища від їхньої справедливої вартості. Отже, юридичні особи внаслідок таких дій отримували постійний збиток у той час, як Клієнти внаслідок подальшого продажу ОВДП отримували постійний штучний прибуток;
  3. майже 98 % (56,4 млн грн) із зазначених 57,7 млн грн прибутку в подальшому були отримані Клієнтами у готівковій формі у касі банку;  
  4. серед Клієнтів, зокрема, є
  • близька особою національного публічного діяча (далі - ПЕП);
  • народний депутат України 7-го скликання;
  • помічник-консультант народного депутата України 8-го скликання;
  • особа, яка має у власності нерухомість, частиною якої за інформацією з публічних джерел, безоплатно користується ПЕП;
  • окремі працівники АТ "БАНК АЛЬЯНС";
  1. частка правочинів, укладених Банком на фондових біржах за замовленнями Клієнтів з купівлі-продажу ОВДП становить більше 93 % від загальної суми правочинів, укладених на фондових біржах Банком, в якості брокера, від імені, за рахунок і за замовленнями фізичних осіб;
  2. Брокер (банк) фігурує у кримінальному провадженні за фактом вчинення злочинів з використанням цінних паперів.

Подібні операції на ринку цінних паперів описані у Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у 2015 році[2].

Згідно з розділом 6 "Відмивання злочинних доходів на ринку цінних паперів" Типологій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, у 2015 році, затверджених Наказом Державної служби фінансового моніторингу України від 25.12.2015 № 166, "…все частіше у якості фінансового інструменту використовуються державні цінні папери – облігації внутрішньої державної позики. Так, придбані цінні папери за заниженою вартістю в подальшому реалізуються за ринковими цінами. Таким чином, одні учасники схеми отримують збитки, інші – інвестиційний прибуток…".

Крім того, Національним банком уже повідомлялося про фінансові операції з цінними паперами, зокрема ОВДП, що проводились професійними учасниками фондового ринку (брокерами) від свого імені, за рахунок і на замовлення юридичних та фізичних осіб, характер яких може свідчити про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

 


[1] Ст.60 Директиви (ЄС) 2015/849 від 20 травня 2015 р. про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму зобов’язує держави публікувати інформацію щодо ухвалених їхніми компетентними органами рішень про застосування адміністративного покарання чи заходу за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, а також про оскарження таких рішень та будь-яку подальшу інформацію про результати такого оскарження. Україна зобов’язана імплементувати вказану Директиву та здійснювати публікування такої інформації відповідно до зобов’язань перед ЄС (відповідно до Угоди про асоціацію) та МВФ.

[2] http://www.sdfm.gov.ua/content/file/Site_docs/2015/20151230/typ2015+.pdf.

Документи
Your browser does not support SVGs
Приклад отримання штучного прибутку фізичними особами шляхом операцій з купівлі-продажу ОВДП
Завантажити
Your browser does not support SVGs
Схема отримання штучного прибутку фізичними особами
Завантажити
Поділитись