Доброго дня, шановні колеги!
Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку до 13,5% річних із 13 грудня 2019 року.
Ми прискорюємо пом’якшення монетарної політики, оскільки стрімке зміцнення курсу гривні зумовлює швидше зниження інфляційного тиску, ніж ми очікували.
Що ж відбувалося з цінами з часу попереднього засідання з монетарної політики?
У листопаді споживча інфляція уповільнилася навіть суттєвіше за наші очікування – до 5,1% у річному вимірі. Отже, ми досягли середньострокової цілі у 5%, яку задекларували у 2015 році.
В основі цієї стійкої тенденції – поступове послаблення фундаментального тиску на ціни, ознакою якого є уповільнення базової інфляції, а також зниження цін на енергоносії. Інфляція суттєво уповільнилася внаслідок як зміцнення обмінного курсу гривні, так і поліпшення інфляційних очікувань. Ці фактори нівелювали тиск на ціни з боку стійкого споживчого попиту і слабшого врожаю окремих овочів.
Хочу наголосити на причинах зміцнення курсу гривні, щодо яких сьогодні є багато спекуляцій. У жовтні-грудні основними джерелами надлишкової пропозиції валюти були надходження від українського експорту, зокрема завдяки рекордному врожаю зернових та олійних культур, та продаж коштів від валютних залучень державних компаній.
Так, у листопаді аграрії та металургійні компанії забезпечували 70% пропозиції валюти на міжбанківському ринку. Всупереч поширеній думці, приплив коштів іноземних інвесторів у гривневі облігації Уряду тривав, але не мав визначального впливу на валютний ринок на відміну від попередніх місяців.
Водночас Національний банк активно викуповував надлишкову валюту для поповнення міжнародних резервів. Із початку 2019 року обсяг чистих валютних інтервенцій сягнув понад 5,5 млрд дол. США.
(Уточнено) До речі, ми купуємо набагато більше валюти, ніж заводять нерезиденти. Портфель нерезидентів виріс цього року приблизно на 4 млрд дол. США. Тобто чиста купівля перевищувала цю суму більш ніж на півтора мільярда доларів. Це свідчення того, що надлишкову пропозицію валюти на ринку формують не лише нерезиденти.
Якою ж буде подальша динаміка інфляції?
Зміцнення обмінного курсу гривні зумовило стрімкіше зниження інфляції до цілі 5%, ніж передбачав останній макроекономічний прогноз. Тому у січні ми переглянемо і оприлюднимо новий макроекономічний прогноз, зокрема і майбутню траєкторію інфляції.
Привід для оптимізму є. Досягнення домовленостей на рівні експертів щодо нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом є знаковою віхою у реалізації структурних реформ в Україні, збереженні макрофінансової стабільності і стійкого економічного зростання.
Водночас решта ризиків, на які ми звертали увагу під час попереднього рішення з монетарної політики, залишається актуальними.
Зокрема, зберігається ризик посилення загроз для макрофінансової стабільності унаслідок судових рішень та тиску на Національний банк. Реалізація цих ризиків може погіршити курсові й інфляційні очікування та ускладнити доступ до міжнародних ринків капіталу в умовах необхідності здійснення пікових боргових виплат.
З-поміж зовнішніх ризиків не втратили актуальності такі:
- повне припинення транзиту газу з Росії територією України,
- посилення торговельних війн та підвищення турбулентності на глобальних фінансових ринках,
- ескалація військового конфлікту та нові торговельні обмеження з боку Росії.
Отже, сприятлива для зниження інфляції макроекономічна ситуація, подальший поступ у співпраці з МВФ та незмінний загалом баланс ризиків дали змогу Національному банку пришвидшити пом’якшення монетарної політики.
Ми вважаємо, що активніше зниження облікової ставки не стане на заваді підтриманню інфляції близько до цілі 5%. Водночас це дасть змогу підтримати економічне зростання.
Сприятлива макроекономічна ситуація дала Національному банку «зелене світло» здійснити разом із зниженням облікової ставки низку й інших кроків:
- По-перше, ми маємо намір збільшити обсяг купівлі Національним банком валюти для поповнення міжнародних резервів.
Для цього ми підвищуємо планові обсяги інтервенцій із купівлі валюти на міжбанківському ринку з 30 до 50 млн дол. США на день до кінця цього року та у першому кварталі наступного року.
- По-друге, ми змінюємо підхід до формування банками обов’язкових резервів під залучені кошти.
З березня наступного року вимоги до обов’язкового резервування будуть відрізнятися залежно від валюти. Для резервів у гривні цей норматив буде знижено до нуля. Для резервів у іноземній валюті його буде підвищено до 10%. На нашу думку, це не лише сприятиме зниженню доларизації банківських вкладів, а й допоможе швидше здешевити гривневі кредитні ресурси для населення та бізнесу.
- По-третє, ми продовжуємо валютну лібералізацію.
Ми вдвічі підвищуємо е-ліміт для інвестицій фізичних осіб за кордон – до 100 тис. євро на рік.
Усі три рішення були ухвалені сьогодні Правлінням під час засідання з питань монетарної політики. Детальніша інформація про них буде оприлюднена сьогодні на вебсайті Національного банку.
Отже, якою ми бачимо подальшу монетарну політику?
Згідно з жовтневим прогнозом, ми очікуємо на подальше зниження облікової ставки до 8%.
Оновлений прогноз буде оприлюднено в межах чергового перегляду макроекономічного прогнозу у січні. У ньому буде враховано, зокрема, вплив на майбутню інфляцію з боку споживчого попиту та ситуації на валютному ринку.
Крім того, ми і далі будемо зважати на перебіг ключових внутрішніх реформ. Йдеться як про реформи, передбачені меморандумом про взаємодію між Урядом та Національним банком, так і про судову реформу як необхідну передумову забезпечення верховенства права в Україні.
Наступна наша зустріч з питань монетарної політики відбудеться 30 січня наступного року.
Дякую за увагу!