У першій половині 2021 року інфляція тимчасово прискориться і вийде за межі цільового діапазону 5% ± 1 в.п. Національний банк використовуватиме гнучкість режиму інфляційного таргетування, допускаючи тимчасове відхилення інфляції від цілі задля швидшого відновлення економіки після коронакризи. У результаті, після скорочення на 4,4% у 2020 році українська економіка повернеться до зростання на рівні близько 4,2% у 2021 році та 4% у середньостроковій перспективі. Водночас Національний банк готовий підвищувати облікову ставку для приведення інфляції до цілі. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті за січень 2021 року.
Основним драйвером росту ВВП залишатиметься приватне споживання, яке зростатиме завдяки подальшому збільшенню доходів населення. На відновлення економіки також впливатиме активізація інвестиційної діяльності на тлі зростання світової економіки та поліпшення настроїв бізнесу.
Поточний рахунок платіжного балансу після значного минулорічного профіциту у 2021 році знову повернеться до дефіциту з подальшим його розширенням у наступних роках (до 4,9% ВВП у 2023 році). Це зумовлюватиметься зростанням споживчого попиту та відновленням інвестиційної активності. Цього року після зниження обсягів торгівлі в попередньому внаслідок запровадження протиепідемічних обмежень очікується повернення експорту та імпорту на докризовий рівень, а у 2022–2023 роках – їхнє поступове зростання.
Під впливом низьких минулорічних урожаїв, подорожчання енергоресурсів та подальшого зростання споживчого попиту пришвидшиться зростання цін. Темпи зростання адміністративно-регульованих цін залишатимуться високими внаслідок підвищення акцизів на тютюнові вироби та подорожчання електроенергії. Додатковим проінфляційним фактором буде підвищення мінімальної зарплати (на 20% у січні та ще на 8,3% – у грудні). За підсумками 2021 року інфляція становитиме 7%, а у 2022–2023 роках – закріпиться на рівні цілі в 5%.
З огляду на зазначений розвиток подій Національний банк прогнозує підвищення облікової ставки у 2021 році. Утім, її рівень залишатиметься нижче нейтрального впродовж 2021 року та більшої частини 2022 року. Водночас, якщо посилення фундаментального тиску на ціни з боку споживчого попиту не буде компенсоване іншими факторами, а інфляційні очікування продовжать погіршуватися, Національний банк підвищить облікову ставку. Масштаби підвищення залежатимуть від інтенсивності впливу цих факторів.
Очікується також подальше поліпшення ситуації на ринку праці. Рівень безробіття після зростання у IV кварталі 2020 року на тлі збільшення захворюваності та введення нових карантинних обмежень за підсумками 2021 року поступово знизиться (до близько 9%). Водночас стрімке зростання витрат бізнесу на оплату праці гальмуватиме цей процес. Подальше пожвавлення економіки і зростання соціальних стандартів буде підтримувати зростання доходів громадян. Номінальна зарплата у 2021 році зросте на 16,6% і на 9,3% у наступному. Реальна – на 8,3% і на 3,6% відповідно.
Оновлений макроекономічний прогноз ґрунтується на припущенні щодо продовження співпраці з МВФ і передбачає відсутність у майбутньому жорстких карантинних обмежень як в Україні, так і у світі.
Крім цього, у січневому "Інфляційному звіті" розглянуто низку спеціальних тем, зокрема:
"Ковідна" інфляція в Україні
Під час жорсткого карантину частина товарів і послуг не споживалися, оскільки їхня реалізація була заборонена або обмежена. Крім того, через розширення можливостей переходу на дистанційну роботу та навчання знизився попит на транспортні послуги, а також на одяг та взуття. Водночас споживання продуктів харчування скорочувалося нижчми темпами, а користування послугами зв’язку, насамперед пошти, і купівля товарів для дому – навпаки збільшувалося.
Відповідні зміни у споживанні мали певний тиск на ціни як упродовж дії жорстких карантинних обмежень, так і, ймовірно, під час відновлення економіки та споживного попиту. У зв’язку з цим виникла потреба у відстеженні ширших концепцій інфляції.
Так, був застосований альтернативний підхід до розрахунку інфляції, що враховує зміни в споживанні. У результаті, "ковідна" інфляція в березні виявилася дещо нижчою, якщо порівняти з офіційною. Натомість у наступні місяці зсув у структурі споживання вплинув на перевищення скоригованого індексу над офіційною інфляцією. Загалом скоригована інфляція перевищувала офіційну лише на 0,2–0,6 в.п. Це відповідає результатам інших країн. Розрахований показник – лише аналітичний інструмент, що дозволяє отримати корисну додаткову інформацію про споживчу поведінку, сприйняття цін та інфляційні очікування. Для ухвалення рішень з монетарної політики використовується цінова динаміка, виражена офіційним індексом споживчих цін.
Зміни на ринку праці внаслідок пандемії
Формат віддаленої роботи був популярним і в минулі роки, але з появою пандемії частка співробітників, що працюють дистанційно стрімко зросла. Утім, навіть у розвинених країнах понад половина робочих місць виявилися непридатними для віддаленого обслуговування. Найоптимальнішою на сьогодні є так звана гібридна форма роботи, за якої працівник лише певну частину часу працює віддалено.
Ситуація з можливістю віддаленої роботи в Україні була подібною до інших країн. Зокрема, галузі сектору послуг, такі як ІТ або фінансові установи, доволі швидко змогли перевести на дистанційну роботу частину співробітників. Натомість транспорт або сільське господарство не могли цього зробити через особливості технологічних процесів. Водночас кур’єрські служби доставки за час карантину навіть наростили кількість працівників, які не можуть працювати віддалено.
Згідно з дослідженням Dingel and Neiman, теоретичний максимум тих, хто може працювати віддалено, для економік з високими доходами становить 38%, а для країн з низькими доходами – лише 13%. У переліку країн, що досліджувалися, України не було. Проте, якщо припустити лінійну залежність між часткою людей, що можуть працювати з дому, і ВВП країни, то ця частка для України становить близько 20%.
Параметри державного бюджету України у 2021 році
У затвердженому законі про Державний бюджет на 2021 рік закладений дефіцит на рівні 246,6 млрд грн (або 5,5% ВВП). Хоча відносно планового показника 2020 року (298,4 млрд грн та 7,5% ВВП) дефіцит зменшений − він вищий, ніж факт 2020 року. Водночас передбачається зменшення від’ємного первинного сальдо – до 2% ВВП, це позитивний сигнал для ринку та інвесторів.
Макроекономічні параметри в поточних умовах свідчать про збалансовані ризики для отримання податкових надходжень. Натомість, як і попереднього року, ключові ризики сконцентровані в частині фінансування. Значний обсяг запланованих запозичень на внутрішньому ринку (497 млрд грн або 11% ВВП) зберігатиме високу доходність облігацій внутрішнього державного боргу (ОВДП).
З огляду на ризики фінансування Національний банк очікує дефіцит на рівні 4,5% ВВП. Утім, він залишатиметься значним, що забезпечить підтримку населення та економіки в умовах боротьби з пандемією.
Ринки капіталу у 2020 році: страх і жадібність
У 2020 році відбулася низка потрясінь: швидке розгортання пандемії, карантинні обмеження, глибокі кризові явища та масштабні заходи фіскального та монетарного стимулювання у відповідь. Для України коронакриза була далеко не першою кризою, але ледь не вперше країна увійшла до неї зі значним запасом міцності. Як наслідок, попри загальну втечу капіталу з країн з ринками, що розвиваються (ЕМ), та значні погашення за зовнішнім боргом, відносні показники відпливу капіталу України були помірними.
Масштабні світові антикризові заходи призвели до суттєвого пом'якшення монетарних умов у світі, що на тлі новин про успішне випробовування вакцини, закінчення виборів у США та інформації про нові фіскальні стимули в США пожвавили інтерес іноземних інвесторів до країн ЕМ. Україна не стала винятком – у грудні були розміщені єврооблігації з найнижчою доходністю в історії країни та відновився приплив нерезидентів до гривневих ОВДП. Це дало змогу профінансувати дефіцит бюджету та наростити міжнародні резерви до восьмирічного максимуму, уникнувши значного тиску на інфляцію та обмінний курс. Утім, попри оптимізм на міжнародних ринках капіталу, такі залучення стали можливими завдяки міжнародній підтримці та макрофінансовій стійкості, досягнутій у попередні роки.
Залишки за кредитами: про що свідчить динаміка в останні роки
Для пожвавлення кредитування та підтримки економічного відновлення НБУ зберігав стимулюючу монетарну політику та застосовував нові інструменти, зокрема довгострокове рефінансування, процентні свопи, активно співпрацював з банками над удосконаленням корпоративного управління. У результаті у 2020 році, за винятком періоду жорсткого карантину, банки нарощували гривневе кредитування.
Проте за даними грошово-кредитної статистики НБУ у 2020 році, другий рік поспіль залишки за банківськими кредитами знижувалися. Складається враження, що дію стимулюючих заходів переважили протилежні фактори: посилення невизначеності у зв'язку із коронакризою, ризики погіршення якості позичальників та наявного кредитного портфеля, невирішені питання у сфері захисту прав кредиторів тощо. Глибший аналіз свідчить, що головними причинами цього зниження були суто статистичні ефекти, спричинені головним чином подальшим очищенням банківської системи, активізацією роботи банків з проблемними кредитами та курсовою переоцінкою.
Оцінка досягнення цілі з інфляції
Наприкінці року споживча інфляція в Україні прискорилася і досягла центральної точки цільового діапазону 5% ± 1 в.п. Чинники, що визначали інфляцію у 2020 році, мали різноспрямований вплив і компенсували один одного. Так, минулого року зростання цін стримували послаблення внутрішнього та зовнішнього попиту, а також сприятлива цінова кон’юнктура на зовнішніх ринках. Натомість зростання інфляції підтримували волатильність на світових фінансових ринках та пов’язана з нею втеча капіталу в безпечні активи, підвищення адміністративно регульованих тарифів і цін, нижчий урожай соняшнику, зернових та цукрових буряків.
Національний банк враховував дію зазначених чинників у своїх рішеннях. Так, з огляду на очікуване значне послаблення інфляційного тиску та скорочення ділової активності впродовж першої половини 2020 року, регулятор пришвидшив пом’якшення монетарної політики. Облікова ставка була знижена до рекордного рівня в 6% вже у першому півріччі – навіть раніше, ніж передбачалося торішнім січневим прогнозом. Разом із вичерпанням багатьох дезінфляційних чинників це сприяло досягненню інфляційної цілі наприкінці 2020 року.
НБУ й надалі дотримуватиметься режиму інфляційного таргетування для забезпечення помірної інфляції на рівні середньострокової цілі 5%.
Заборгованість на ринку електроенергії
Із запровадженням нової моделі ринку електроенергії на окремих його учасників були покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів. Проте через недосконалість механізму компенсації таких обов’язків на тлі погіршення економічних умов на початку 2020 року накопичилася значна заборгованість між учасниками ринку. До того ж існує ризик виникнення нової заборгованості.
Джерелами покриття заборгованості на ринку електроенергії можуть бути надання державних гарантій, а також випуск державних боргових цінних паперів, так званих "зелених" євробондів чи внутрішніх ОВДП. Утім, обидва варіанти призведуть до збільшення гарантованого чи прямого державного боргу. Отже, зростуть ризики для державних фінансів, а також погіршиться сприйняття ризиків країни інвесторами. Тож ситуація потребуватиме системного вирішення.
Інфляційний звіт відображає бачення Національного банку щодо поточного та майбутнього стану економіки України з акцентом на інфляційному розвитку, що є основою рішень з монетарної політики. Національний банк України публікує звіт щокварталу, починаючи з квітня 2015 року.