Звичайна версія сайту
Економіка зростатиме сталими темпами близько 4% на рік, а інфляція почне сповільнюватися наприкінці 2021 року – Інфляційний звіт

Економіка зростатиме сталими темпами близько 4% на рік, а інфляція почне сповільнюватися наприкінці 2021 року – Інфляційний звіт

Споживча інфляція у 2021 році складе 9,6% та повернеться до цілі 5% у другому півріччі 2022 року. Економіка України за підсумками поточного року зросте на 3,8%. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті за липень 2021 року.

Інфляція почне знижуватися наприкінці цього року та досягне цілі 5% у 2022 році. Як і раніше, Національний банк очікує, що інфляція сягне піку восени цього року на тлі високих світових цін, подальшого відновлення внутрішнього попиту та низької бази порівняння, після чого почне знижуватися. Наприкінці 2021 року показник складе 9,6%, а в другій половині 2022 року – повернеться до цілі 5%. Цьому сприятимуть посилення монетарної політики, високі врожаї, корекція світових цін на сировинні товари та вичерпання ефектів низької бази порівняння минулого року.

Економіка відновлюватиметься завдяки збільшенню як внутрішнього, так і зовнішнього попиту. У 2021 році ВВП України зросте на 3,8%. Основним драйвером буде приватне споживання, що підвищиться на 8%. Цей чинник разом із сприятливими умовами зовнішньої торгівлі компенсують втрати економіки через посилення карантину взимку та навесні та дію інших тимчасових факторів. Поширення вакцинації дасть змогу швидше відновитися найбільш постраждалому від карантину сектору послуг та пасажирських перевезень. Економічна активність також пожвавиться внаслідок високого зовнішнього попиту. Сприятливі умови торгівлі дадуть змогу покращити фінансовий стан експортерів та відновити інвестиційну активність. У 2022-2023 роках економіка України зростатиме на близько 4% щороку. Крім високого приватного споживання, цьому сприятимуть значний попит на товари українського експорту, а також пожвавлення інвестиційної діяльності підприємств завдяки кращим фінансовим результатам та активізації кредитування.

Поточний рахунок повернеться до незначного дефіциту у 2021 році (0,4% ВВП), який суттєво розшириться в наступних роках. У цьому році на повернення до дефіциту впливатимуть зростання внутрішнього попиту, відновлення закордонного туризму та підвищення обсягів репатріації дивідендів. Водночас сприятливі умови торгівлі та рекордний урожай зернових стримуватимуть збільшення дефіциту. У 2022-2023 роках дефіцит поточного рахунку розширюватиметься, зокрема, через корекцію експортних цін, подальше пожвавлення споживчого й інвестиційного попиту та зниження доходів від транзиту газу.

Ситуація на ринку праці надалі поліпшуватиметься насамперед через відновлення економіки. Безробіття в середньому у 2021 році знизиться до 9,1%, а у 2022 році – наблизиться до природного рівня (8,5%). Підвищення соціальних стандартів та подальше пожвавлення економіки підтримуватиме збільшення доходів громадян. Номінальна зарплата у 2021 році зросте на 18,8% і на 10,8% у наступному році, а реальна – на 8,7% і на 3,9% відповідно.

Основним припущенням макроекономічного прогнозу Національного банку залишається продовження співпраці з МВФ. Макропрогноз також базується на припущенні про збереження адаптивного карантину без наджорстких обмежень для бізнесу та поступове поширення вакцинації.

Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у липневому Інфляційному звіті розглянуто низку спеціальних тем, зокрема:

  •  Кількісне пом'якшення: квиток в один кінець?

На початку 2020 року в багатьох розвинених країнах і окремих країнах Emerging Markets (ЕМ) процентні ставки перебували близько до нуля. За таких умов, ураховуючи необхідність пом'якшення впливу коронакризи та підтримки економічного відновлення, викуп активів (QE) став досить розповсюдженим інструментом монетарної політики.

Однак, використання цього інструменту має свої ризики, пов'язані насамперед із розмиттям кордонів між монетарною та фіскальною політикою. Тривалі програми QE можуть негативно вплинути на функціонування фінансових ринків, зокрема призвести до зниження ліквідності на ринку державних цінних паперів, а також надмірного посилення апетиту до ризику. Вони можуть позначитися й на збільшенні чутливості ринків до зміни темпів або обсягів відповідного викупу центробанками, що створює ризики ускладнення виходу з цих програм, а також може призвести до розбалансування фінансових ринків.

Реалізація більшості з цих ризиків  матиме вплив на країни ЕМ, серед яких і Україна, через посилення фінансових умов. Навіть поступове припинення чистого викупу провідними центробанками, що очікується у 2022 році, сигналізуватиме про жорсткішу монетарну політику. Зважаючи на те, що темпи зростання економіки США перевищуватимуть темпи розвитку країн ЕМ (без Китаю) на 2,4 в. п., це може призвести до відпливу капіталу з останніх. Для зменшення вразливості економіки цих країн до погіршення зовнішніх умов потрібно проводити виважену макроекономічну політику.

  •  Механізм ціноутворення українських підприємств

Політика ціноутворення може суттєво впливати на динаміку інфляції. На зміну економічних умов підприємства реагують по-різному: одні швидко корегують ціни на свою продукцію, інші – повільніше.

Щоб поглибити розуміння політики ціноутворення, Національний банк поставив додаткові питання бізнесу під час свого останнього Щоквартального опитування підприємств. Результати свідчать, що в Україні на понад половину товарів продавці змінюють ціни рідше ніж раз на три місяці. Водночас у 2020 році маже 60% опитаних підприємців або не змінювали ціни, або їх підвищили, але це не повністю компенсувало збільшення їх витрат. Це підтверджує результати спостереження на основі онлайн-даних, які свідчать, що у 2020 році ціни змінювалися дещо рідше порівняно з 2019 і 2018 роками, а також пояснює стриману інфляційну динаміку протягом 2020 року, навіть за стрімкого відновлення економіки в другому півріччі.

Більшість підприємців зазначили, що найважливішим чинником, що стримує прийняття рішення про зміну цін, є взаємовідносини з клієнтами (як у вигляді формально підписаних контрактів, так і через лояльність до споживачів). Вагомими також чинниками є оцінки наслідків із точки зору конкуренції на ринку.

Найбільше значення для більшості підприємств під час формування ціни мають виробничі витрати, у тому числі на сировину та матеріали, енергоресурси та оплату праці.

  •  Середньострокова бюджетна декларація – новація в Україні та міжнародний досвід

Наприкінці травня 2021 року Уряд України схвалив першу Бюджетну декларацію на 2022–2024 роки, а 15 липня її затвердила Верховна Рада.

Середньострокове бюджетне планування є провідною міжнародною практикою управління державними фінансами. Бюджетна декларація може мати різні назви та форми, проте її основною метою є визначення середньострокових цілей державної політики, а також інструментів їх досягнення та бюджетних показників. Затвердження декларації парламентом істотно посилює її значення як стратегічного документа і свідчить про серйозність зобов'язання дотримуватися її параметрів.  

Водночас Бюджетна декларація 2024 містить низку викликів. Зокрема, вона ґрунтується на поточному законодавстві та не враховує існуючих законодавчих ініціатив, тож окремі кількісні показники можуть втратити актуальність. Крім того, значна кількість цілей наведена без пріоритезації за роками. Це може ускладнити їх реалізацію. Кількісні показники ґрунтуються на консистентному середньо-строковому макроекономічному прогнозі з дещо оптимістичним поглядом на зростання економіки у 2023–2024 роках.

  •  Реінвестовані доходи: практика перегляду даних та вплив на показники платіжного балансу

Перегляд даних щодо реінвестованих доходів є звичайним явищем у країнах, що здійснюють оперативну оцінку статистичних показників. Залежно від обсягу та наявності даних кожна країна обирає найприйнятніший метод урахування цього показника. Складність розрахунку та відповідно необхідність перегляду значення реінвестованих доходів полягає в тому, що значна кількість країн складає платіжний баланс на щомісячній основі, тоді як звітність щодо фінансових результатів підприємств є квартальною або навіть річною і подається з великим часовим лагом. Уточнення відбувається після надходження цієї інформації або ж даних з інших джерел: систем обліку міжнародних операцій, дзеркальної статистики тощо. Кінцеві результати можуть суттєво відрізнятися від початкових не лише за обсягом, а й за знаком операції.

Оперативна оцінка реінвестованих доходів в Україні ґрунтується на прогнозних показниках рівня економічної активності та усереднених показниках прибутковості підприємств у попередні періоди. Такий метод відповідає міжнародній практиці та дає гарні результати в періоди макроекономічної стабільності, але має велику похибку в кризові періоди, особливо за нетипового перебігу кризи. Водночас показники умов торгівлі рідко використовується для прогнозування реінвестованих доходів, оскільки згідно з дослідженнями напрям та щільність їх зв'язку з прямими іноземними інвестиціями все ще залишаються невизначеними.

Проте з огляду на особливості коронакризи саме цей чинник відіграв провідну роль у перегляді статистичних оцінок реінвестованих доходів за 2020 рік та І квартал 2021 року. Тож значне зростання світових цін на більшість товарів українського експорту призвело до формування високих прибутків підприємств, що орієнтовані на зовнішній ринок. Значно кращі, ніж очікувалося, фінансові результати підприємств наприкінці 2020 року та на початку 2021 року зумовили перегляд даних щодо реінвестованих доходів. Як наслідок, сальдо поточного рахунку зменшилося, а фінансового – збільшилося, але це не вплинуло на загальне сальдо платіжного балансу.  

  •  Як дизайн інфляційного таргетування впливає на відхилення інфляції від цілі та цільового діапазону

Низька та стабільна інфляція є однією з основних передумов сталого економічного розвитку в довгостроковій перспективі, тому центробанки світу часто застосовують політику інфляційного таргетування (ІТ), що спрямована на досягнення цінової стабільності.

Режим ІТ передбачає чітке та публічне оголошення центральним банком дизайну політики на середньострокову перспективу, зокрема рівня інфляційної цілі, яку центробанк намагається досягнути на горизонті політики, та діапазону допустимих коливань інфляції. Відповідні показники можуть корегуватися з плином часу.

Дизайн політики ІТ часто є різним для кожної окремої країни. Для України цільовий діапазон складає 5%±1 в. п., тобто Національний банк приймає рішення з монетарної політики, орієнтуючись передусім на повернення або утримання інфляції у відповідному діапазоні на горизонті 9–18 місяців.

Початковий вибір інфляційної цілі та діапазону, а також можливий подальший перегляд дизайну ІТ часто мотивується особливими економічними характеристиками країни. Наприклад, розвинені економіки є стійкішими до негативних шоків та мають нижчі цілі. Натомість країни EM є більш схильними до непередбачуваних потрясінь, а тому обирають вищі інфляційні цілі.

Аналіз досвіду країн–таргетерів інфляції свідчить, що обраний дизайн політики ІТ має вагомий вплив на особливості інфляційних процесів в країні. Так, нижча інфляційна ціль сприяє зниженню волатильності інфляції, а вища відповідно – її підвищенню. Розширення цільового діапазону не забезпечує утримання інфляції у визначених межах. Для мінімізації волатильності інфляції важливими є поліпшення якості інституцій та здійснення послідовної й прогнозованої політики.

  • Рівноважне значення сальдо поточного рахунку: оцінки для України

Значний дефіцит поточного рахунку або його стрімке розширення можуть сигналізувати про вразливість зовнішньоекономічної позиції країни та високу вірогідність валютної кризи. Для оцінювання такої вірогідності використовуються індикатори рівноважного сальдо поточного рахунку.

За оцінками Національного банку, значення рівноважного сальдо для України останніми роками становить мінус 3-4% ВВП. Воно сформувалося під впливом довгострокових тенденцій у структурі зовнішньої торгівлі, демографії, фіскальної політики та темпів росту економіки. У 2016–2019 роках фактичні значення дефіциту поточного рахунку були в діапазоні 2–5% ВВП, що відповідає оцінці рівноважного рівня для України, і сигналізує про відсутність значимих дисбалансів у зовнішньоекономічній позиції. Це, зокрема, є свідченням дієвості режиму плаваючого валютного курсу для забезпечення більш збалансованого зростання економіки України.

Теги
Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини