Перейти до вмісту
Інфляція сповільниться до 9,6% наприкінці цього року, а наступного – повернеться до цілі 5% – Інфляційний звіт

Інфляція сповільниться до 9,6% наприкінці цього року, а наступного – повернеться до цілі 5% – Інфляційний звіт

Після проходження піку у вересні-жовтні інфляція почне сповільнюватися і наприкінці 2021 року становитиме 9,6%. У 2022 році вона знизиться до цілі 5% і перебуватиме поблизу цього рівня надалі. Реальний ВВП України за підсумками року збільшиться на 3,1%. Надалі економіка зростатиме темпами близько 4% щороку. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті за жовтень 2021 року.

НБУ зберігає незмінним прогноз інфляції на 2021–2023 роки. Утім, для сповільнення інфляції до цілі 5% у наступні роки знадобляться жорсткіші монетарні умови.

Ефекти перенесення цьогорічного зміцнення гривні на споживчі ціни та високий урожай розвернуть інфляційну динаміку наприкінці 2021 року. Додатковий вплив матимуть попередні кроки Національного банку, зокрема з підвищення облікової ставки (загалом на 2,5 в. п. з початку року до 8,5% річних) та згортання антикризових заходів. Вони майже усунули стимулюючий ефект монетарних умов у поточному році, а в наступному забезпечать перехід до нейтральних умов.

Як наслідок, інфляція сповільниться до 9,6% у грудні 2021 року та повернеться до середньострокової цілі Національного банку 5% наприкінці 2022 року. Надалі темпи зростання споживчих цін перебуватимуть близько цільового рівня. Фундаментальний інфляційний тиск також послабиться. Очікується, що базова інфляція наприкінці 2021 року знизиться до 7,1%, а у 2022–2023 роках – до 3-4%.

Уповільнення інфляції та покращення інфляційних очікувань дадуть змогу перейти до циклу зниження ключової ставки, але це відбудеться не раніше другого півріччя наступного року.

Економіка України у 2021–2023 роках зростатиме, але меншими темпами, ніж очікувалося раніше, через триваліший та суттєвіший вплив пандемії та негативні ефекти від різкого підвищення світових цін на енергоресурси.

Ураховуючи показники першого півріччя, високі ціни на енергоносії, а також поточне ускладнення епідемічної ситуації, НБУ погіршив прогноз зростання економіки у 2021 році з 3,8% до 3,1%. Негативний вплив пандемії та ефект дорогих енергоносіїв позначатимуться на економічній активності й у наступному році. З огляду на це НБУ переглянув прогноз зростання ВВП у 2022 році з 4% до 3,8%. У 2023 році економіка зросте на 4%.

Стійке економічне відновлення та менший тиск з боку потенційних карантинів стимулюватиме подальше поліпшення ситуації на ринку праці.

Безробіття в середньому у 2021 році знизиться до 9,4%, а у 2022 році наблизиться до нейтрального рівня та становитиме 8,6%. Номінальна заробітна плата в поточному році зросте на 19,2%, реальна – на 9,1%. У наступному році зарплати продовжуватимуть зростати, але нижчими темпами (12,9% та 5,9% відповідно).

Основним припущенням поточного макропрогнозу залишається продовження співпраці з МВФ.

Ключовими ризиками є посилення карантину в Україні та у світі, а також триваліший і суттєвіший, ніж передбачалося, глобальний інфляційний сплеск.

Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у жовтневому Інфляційному звіті розглянуто низку спеціальних тем, зокрема:

  • Оцінка факторів, що впливають на розрив ВВП.

Розрив між ВВП та його потенційним рівнем (можливим рівнем випуску за максимально ефективного та повного використання наявних виробничих потужностей і трудових ресурсів) відображає стадію економічного циклу країни. Від’ємний розрив свідчить про недозавантажені потужності й трудові ресурси, що стримує інфляцію, а додатний – створює проінфляційний тиск. Тож оцінка стадії економічного циклу країни та факторів, що його зумовлюють, ураховуються під час ухвалення рішень із монетарної політики. 

У 2018–2019 роках Україна мала близький до нуля розрив ВВП. Він став від’ємним наприкінці 2019 року та значно розширився у ІІ кварталі 2020 року під час найгострішого періоду коронакризи. Така траєкторія загалом відповідає дезінфляційним процесам того періоду. У першому півріччі 2021 року розрив ВВП залишився від’ємним.

Зазвичай на тлі від’ємного розриву ВВП та прискорення темпів зростання споживчих цін центробанки-таргетери інфляції підвищують облікову ставку, щоб повернути інфляцію до цільового рівня, оскільки цінова стабільність є пріоритетною. Проте, враховуючи гнучкість режиму інфляційного таргетування, триваліше відхилення інфляції від цілі для підтримки економічного зростання в таких випадках є допустимим.

  • Ефекти рекордних урожаїв на економіку України.

У 2021 року в Україні очікується черговий рекорд урожаю зернових та зернобобових культур. Значний урожай відіграє помітну роль у відновленні економіки України після коронакризи, а завдяки рослинництву роль сільського господарства в економіці України дедалі збільшується. В окремі періоди лише прямий внесок сільського господарства у ВВП забезпечував 25–30% темпів приросту реального ВВП. Водночас агросектор демонструє значну стійкість та виконує роль певного буферу під час економічних потрясінь.

За оцінками НБУ, внесок урожаю в зростання реального ВВП у 2021 році становитиме 0,8 в. п. Також він позитивно вплине й на низку суміжних видів діяльності (харчову промисловість, транспорт, торгівлю) та забезпечуватиме стабільні надходження експортної виручки.

Водночас, попри значне зростання продуктивності в рослинництві за останнє десятиріччя, агросектор і надалі стикається зі значними викликами, такими як недоінвестованість галузі та висока вразливість до кліматичних змін, що стримує реалізацію її потенціалу.

  • Трансмісія прогнозу облікової ставки в окремі ринкові ставки.

Національний банк розпочав публікацію прогнозної траєкторії облікової ставки як частини свого макроекономічного прогнозу з липня 2019 року. Разом із вербальними сигналами центробанку, зокрема традиційним forward guidance у монетарному релізі, прогноз ключової ставки допомагає учасникам фінансового ринку робити висновки щодо подальшої політики НБУ.

До публікації відповідного прогнозу ринкові очікування щодо зміни ключової ставки формувалися з певним запізненням порівняно з баченням Національного банку. Як наслідок, для стримування інфляційних процесів центробанк був змушений жорсткіше реагувати на інфляційні ризики. Натомість, як свідчать результати опитування фінансових аналітиків, їх прогнозна здатність щодо рівня облікової ставки суттєво поліпшилася після 2019 року (за винятком першого півріччя 2020 року, коли НБУ діяв на випередження під час розгортання коронакризи).

Аналіз вторинного ринку ОВДП на основі динаміки форвардних ставок свідчить, що учасники ринку також приділяють увагу динаміці прогнозної траєкторії облікової ставки та враховують її у своїх рішеннях. Це свідчить про підвищення рівня обізнаності щодо дій центрального банку та дієвість трансмісійного механізму.

 

 

Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини