Рада Національного банку надала рекомендації Правлінню Національного банку та Уряду України

31 березня цього року відбулося засідання Ради Національного банку України (далі – Рада), на якому було розглянуто заходи Національного банку щодо протидії кризовим явищам та ситуацію на валютному ринку України. За результатами обговорення затверджено відповідні рекомендації Правлінню Національного банку та Кабінету Міністрів України.

На підставі та в межах повноважень, визначених у пункті 13 частини першої статті 9 Закону України “Про Національний банк України”, Рада зокрема вирішила:

1. Узяти до відома інформацію Правління Національного банку України щодо ситуації на валютному ринку України та заходів Національного банку України з протидії кризовим явищам.

2. Виключити пункт 2 та пункт 3 Рішення Ради Національного банку України від 13 липня 2018 року № 37-рд “Про Стратегію монетарної політики Національного банку України”[1].

3. Акцентувати увагу Правління Національного банку України на доцільності створення макроекономічних передумов пом’якшення наслідків рецесії в рамках збереження цінової та фінансової стабільності. У тісній координації з Урядом запровадити всі можливі заходи та дії, спрямовані на підтримку економіки та населення у кризовий період. Зосередити увагу на безперебійному функціонуванні банківської та платіжної систем України.

Під час засідання Рада вирішила рекомендувати Правлінню Національного банку України щодо:

1. Удосконалення інструментарію з грошово-кредитної (монетарної) політики:
   1. Розглянути можливість запровадження цільового довгострокового рефінансування банків з метою кредитування інвестиційних проєктів, суб’єктів малого та середнього бізнесу та розширити перелік активів, що можуть виступати забезпеченням за такими кредитами рефінансування.
   2. Знизити норму обов’язкового резервування банків для валютних коштів з метою їх залучення та утримання в банківській системі України.
   3. Обґрунтувати середньостроковий таргет інфляції на рівні, що достатньої мірою враховує шоки, пов’язані із епідемією коронавірусу, дію чинників, що перешкоджають повноцінному функціонуванню трансмісійного механізму грошово-кредитної політики (нерозвиненість фінансових ринків, товарних ринків, ринку праці тощо), а також враховують емпіричний досвід країн з ринками, що формуються, які відновлювалися після структурних шоків.
   4. Оперативно визначити та доповісти Раді Національного банку про можливі обсяги проведення операцій Національного банку з ОВДП на вторинному ринку цінних паперів, які не будуть нести загрози для забезпечення фінансової стабільності та провести аналіз впливу цих операцій на показники зовнішньоекономічної стійкості та соціально-економічного розвитку України.
   5. Розглянути можливість розширення критеріїв прийнятності застави за кредитами екстреної підтримки ліквідності.
2. Політики банківського регулювання:
   1. Визначити особливості застосування вимог Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління НБУ №351 від 30.06.2016, у зв’язку з запровадженням обмежувальних заходів внаслідок поширення коронавірусної інфекції, зокрема щодо оцінки кредитного ризику за заборгованістю, рестуктуризованою через скорочення доходів позичальників та/або погіршення їх фінансового стану внаслідок поширення коронавірусної інфекції.
   2. Дослідити питання щодо оптимального рівня мінімальних вимог до адекватності та структури капіталу банків в Україні з урахуванням норм законодавства ЄС та поточної світової практики антикризового регулювання банківської діяльності. Розробити заходи щодо приведення вимог до структури капіталу банків до норм ЄС, особливо в тій частині, де ці вимоги жорсткіші згідно українського законодавства,  та спрощення регуляторного середовища діяльності невеликих банків в Україні.
   3. Розглянути можливість тимчасового зниження нормативу коефіцієнту покриття ліквідністю (LCR).
3. Валютної політики та регулювання:
   1. Дослідити ефекти валютної лібералізації, запровадженої відповідно до Закону України «Про валюту та валютні операції», на стійкість платіжного балансу, надходження іноземного капіталу та активність інвестиційних процесів в Україні.
   2. Підготувати план дій на випадок раптового відпливу капіталу, включно із можливістю упровадження обмежень на рух капіталу, у тому числі обов’язкового продажу валютної виручки на міжбанківському валютному ринку України та скорочення граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
4. Співпраці з МВФ:
   1. Проінформувати Раду Національного банку України про комплекс подальших заходів, які узгоджують Національний банк та Міжнародний Валютний Фонд у сфері відповідальності Національного банку відповідно до програми Extended Fund Facility.
5. Удосконалення прогнозного та аналітичного інструментарію:
   1. Вжити заходів щодо удосконалення інструментарію економіко-математичного моделювання, що використовується Національним банком України з метою  оцінки впливу рішень з монетарної політики на економічні процеси в Україні з врахуванням дії екстраординарних шоків, пов'язаних із світовою епідемією коронавірусу, зокрема щодо:
      • оцінки впливу девальвації національної валюти на інфляцію, розрив ВВП та сукупний попит з врахуванням рівня залежності національного виробництва та споживання від імпорту;
      • підготовки варіантів аналізу ефектів переносу на ціни в залежності від глибини шоків, тривалості та характеру девальваційних очікувань, пов’язаних зі станом державних фінансів;
      • оцінки нейтральної ставки, враховуючи турбулентність на світовому  та внутрішньому ринках капіталу;
      • оцінки природного рівня безробіття, враховуючи збільшення робочої сили економіки внаслідок повернення трудових мігрантів;
      • оцінки ефектів реакції світових сировинних цін на економіку України;
      • запуску програм із апробацією методів штучного інтелекту в прогнозній роботі з нелінійними процесами.
6. Комунікацій з монетарної політики:
   1.  Переглянути характер публічних комунікацій щодо прогнозованої траєкторії облікової ставки та її кількісних значень.

Рекомендувати Кабінету Міністрів України щодо:

1. Удосконалення функціонування ринку державних цінних паперів:
   1. Розширити перелік учасників первинних аукціонів з розміщення ОВДП шляхом залучення до участі в них небанківських фінансових установ.
   2. Провести аналіз процедур продажу ОВДП населенню та вжити заходів щодо їх спрощення.
   3. Розглянути можливість випуску цільових ОВДП для реалізації пріоритетних інвестиційних проєктів, визначених Урядом України.
2. Міжнародного співробітництва:
   1. Розробити план заходів з підвищення ефективності використання коштів міжнародних фінансових організацій.
3. Підвищення ефективності управління державними фінансами та реалізації державних програм:
   1. Розширити застосування інструментів державних гарантій для фінансування інфраструктурних проєктів.
   2. Розробити державні програми часткової компенсації відсотків за кредитами банків, наданими підприємствам малого та середнього бізнесу, експорто-орієнтованим підприємствам, за іпотечними програмами, та галузям, фінансовий стан яких погіршився найбільше внаслідок поширення коронавірусної інфекції.
   3. Зобов’язати наглядові ради державних банків забезпечити посилення контролю  за діяльністю та виконанням Стратегії цих державних банків з метою спрямування їх кредитних ресурсів на підтримку пріоритетних напрямів розвитку відповідно до спеціалізації державних банків.
   4. Ініціювати внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення порядку визначення фінансового результату банків до оподаткування в частині операцій з формування резервів під активні операції, зокрема шляхом встановлення лімітів на розмір резервів під знецінені активи, які можуть бути віднесені на фінансовий результат, з метою упередження випадків мінімізації податкових зобов’язань банків з податку на прибуток.
   5. Розробити альтернативні сценарії щодо бюджетного дефіциту та управління державним боргом в залежності від варіантів впливу епідеміологічних заходів на глибину спаду в економіці.
   6. Розробити план заходів із налагодження профільної роботи Укрексімбанку та Експортно-кредитного агентства (ЕКА) для підтримки вітчизняного технологічного експорту шляхом надання пільгових кредитів, страхування, гарантій.

Рекомендувати Кабінету Міністрів України та Національному банку щодо:

1. Координації діяльності:
   1. Забезпечити узгодженість прогнозних значень обмінного курсу гривні, що використовуються Національним банком України та Міністерством фінансів України в рамках підготовки змін до Державного бюджету України на 2020 рік.
   2. Координувати діяльність Національного банку щодо мобілізації ліквідності банківської системи (операції з депозитними сертифікатами) з діяльністю Мінфіну щодо фінансування дефіциту бюджету, враховуючи критичну потребу державного сектору у залученні позичкових коштів.