Звичайна версія сайту

Рада Національного банку наголошує на доцільності активізації кредитування в країні. Підготовлено відповідні Рекомендації Правлінню Національного банку та Уряду України

13 грудня 2017 року відбулося засідання Ради Національного банку України (далі – Рада), на якому було розглянуто проблеми кредитування та шляхи його відновлення, роль Національного банку України та органів виконавчої влади у цьому процесі. За його результатами підготовлені відповідні Рекомендації Правлінню Національного банку та Уряду України.

На початку засідання Голова Ради Богдан Данилишин зазначив, що "створення сприятливих умов для відновлення кредитування в Україні є важливим напрямом роботи Ради упродовж всього цього року. Лише за останній календарний місяць ми опрацювали відповідні матеріали 30 організацій, заслухали членів Вищої експертної Ради. Сьогодні ми вже маємо проект Рекомендацій Уряду та Правлінню Національного банку України. Переконаний, що за кілька днів він буде остаточно доопрацьований та оприлюднений" - зазначав Голова Ради Богдан Данилишин наприкінці засідання.

Під час засідання взято до відома інформацію члена Ради Василя Фурмана щодо стану, проблем, перспектив і напрямів активізації кредитування в Україні. За його словами, «ефективний розвиток економіки можливий лише за умови активного розвитку реального сектору економіки, який має бути пріоритетним об’єктом банківського кредитування». Проте, вплив банківського сектору на інвестиційну активність підприємств залишається незначним. Частка кредитів банків та інших позик серед джерел капітальних інвестицій у першому півріччі 2017 року становила лише 5.2%. Підприємства реалізують інвестиційні проекти переважно за рахунок власних коштів, чому сприяє їх прибуткова діяльність – зокрема великі та середні підприємства за січень-вересень 2017 року отримали додатній фінансовий результат в сумі 368.6 млрд. грн, що на 36.3% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Протягом 2017 року, на тлі суттєвого пожвавлення кредитування населення, спостерігається слабке зростання кредитування корпоративного сектору економіки. Зокрема, сумарна заборгованість по кредитах, наданих корпоративному сектору економіки, на кінець листопада поточного року становила 828 млрд. грн, що на 1.1% менше відповідного показника на початок січня (837.3 млрд. грн). При цьому заборгованість по кредитах бізнесу, наданих в гривні, станом на 30 листопада 2017 року складала 457.3 млрд. грн, що на 6.6% більше аналогічного показника на 31 грудня 2016 року (429 млрд. грн).

На тлі відновлення ресурсної бази банків (за підсумками 10 місяців зафіксовано приріст депозитів як у національній, так і в іноземній валютах), та низьких ставок за депозитами (процентні ставки за депозитами у інвалюті перебувають на історичному мінімумі, за гривневими депозитами – на найнижчому рівні за останні 6 років), що є важливими передумовами для активізації кредитування, залишаються на відносно високому рівні відсоткові ставки по банківських кредитах. Разом з тим, динаміка ставок по кредитах була різноспрямованою - якщо ставка по кредитах у національній валюті, наданих домогосподарствам, у листопаді знизилася порівняно із жовтнем з 28.9% річних до 28.1%, то процентна ставка гривневих кредитів для бізнесу підвищилась з 14.2% до 15.3%.

Протягом поточного року спостерігається суттєве зростання питомої ваги короткострокових кредитів, якщо станом на кінець 2016 року питома вага кредитів на термін до 1 року складала 37.2% від сукупного кредитного портфелю банків, то на 31 жовтня 2017 року вона складала 49.7%. В той час, як питома вага кредитів, наданих на термін понад 5 років, станом на кінець жовтня складала 21%.

Питома вага кредитів в іноземній валюті в кредитному портфелі банків залишається високою (44.4% станом на кінець третього кварталу), що свідчить про високий рівень доларизації економіки та потенційні курсові ризики для банків та позичальників.

Під час засідання наголошувалося, що сукупний кредитний портфель за 11 місяців практично залишився без змін, а кредитний портфель суб’єктів господарювання знизився, спостерігаються такі явища, як розвиток небанківського кредитування та перетікання капіталу на нерегульовані ринки. Це не лише стримує активізацію кредитування, а й створює додаткові ризики для фінансової стабільності та грошово-кредитної політики.

Члени Ради наголошували, що банківський сектор повинен стати головним кредитором інтенсивного розвитку економіки. Ситуація вимагає рішучих злагоджених дій на державному рівні, спрямованих на забезпечення активізації кредитування економіки України.

Під час засідання обговорювався проект Рекомендацій Правлінню Національного банку та Уряду України з питань відродження кредитування, який незабаром буде оприлюднений.

Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини